Колегія суддів Вищого адміністративного

суду України у складі:

головуючого:

Смоковича М.І.

суддів:

Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Мироненка О.В.

Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку

попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 серпня 2004 року та ухвалу

апеляційного суду Сумської області від

01 листопада 2004 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та

соціального захисту населення Зарічного району м. Суми, управління Пенсійного

Фонду України в Зарічному районі м. Суми, Головного управління Пенсійного

фонду України в Сумській області, управління праці та соціального захисту

населення Зарічної районної в м. Суми адміністрації про визнання незаконними

дій щодо зменшення розміру пенсії, спонукання до перерахунку пенсії та зобов'язання

виплатити заборгованість по пенсії, -

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до вищенаведених відповідачів про визнання незаконними дій щодо зменшення розміру пенсії, спонукання до перерахунку пенсії та зобов'язання виплатити заборгованість по пенсії.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 27 серпня 2004 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 01 листопада 2004 року рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 серпня 2004 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Зарічному районі м. Суми зазначає, що рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 серпня 2004 року та ухвала апеляційного суду Сумської області від 01 листопада 2004 року винесені без порушень норм матеріального чи процесуального права, на підставі повного, всебічного та об'єктивного розгляду обставин справи.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги та письмових заперечень на неї, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що з 01.12.1992 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років на загальних підставах відповідно до вимог пенсійного законодавства, яке діяло на момент її призначення.

Після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких Законів України", яким були внесені зміни до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у ОСОБА_1 виникло право на пенсію, як члена льотного екіпажу повітряних суден цивільної авіації.

На виконання зазначених норм закону позивачу з грудня 1999 року був проведений перерахунок пенсії.

У березні 2001 року за заявою позивача був проведений перерахунок раніше призначеної пенсії. Але при цьому була допущена помилка, що призвела до встановлення пенсії в розмірі більшому, ніж належало позивачу. У серпні 2001 року зазначену помилку було виправлено та перераховано пенсію відповідно до діючого законодавства.

Механізм перерахунку пенсій згідно постанови Кабінету Міністрів України № 550 "Про внесення змін до Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації" від 22 травня 1996 року (550-96-п) застосовується залежно від того, які довідки про заробіток знаходились в пенсійних справах на дату набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17 листопада 1999 (1222-14) року.

Разом з тим, підпунктом "в" пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" від 21 липня 1992 року (418-92-п) (зі змінами, внесеними відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 550 "Про внесення змін до Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації" (550-96-п) ), передбачено, що під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.

З наведеного вбачається, що положення зазначеного підпункту застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" (1222-14) від 17 листопада 1999 року частину 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було викладено у такій редакції: "Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина 1 статті 64 та статей 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою, третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85% заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75% заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не можуть перевищувати 2,5 величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія".

Кабінет Міністрів України 28 березня 2002 року прийняв постанову № 374 "Про підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувалися". Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу суден цивільної авіації відповідно до частини 3 статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і передбачає збільшення пенсій з 1 квітня 2002 року непрацюючим пенсіонерам на 12%.

Після внесення в 1999 році змін до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" щодо підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації інших рішень Урядом України не приймалось.

З огляду на зазначене, виправлення в серпні 2001 року помилки і приведення пенсії позивача у відповідність з вимогами чинного законодавства не може вважатись зменшенням пенсії і порушенням прав останнього.

Таким чином, висновок судів про те, що виправляючи помилку та приводячи розмір пенсії позивача у відповідність до вимог чинного законодавства суб'єкт владних повноважень діяв в межах наданої йому компетенції є вірним.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що постановлені у справі судові рішення є законними і обґрунтованими, ухваленими з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 серпня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 01 листопада 2004 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Зарічного району м. Суми, управління Пенсійного Фонду України в Зарічному районі м. Суми, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, управління праці та соціального захисту населення Зарічної районної в м. Суми адміністрації про визнання незаконними дій щодо зменшення розміру пенсії, спонукання до перерахунку пенсії та зобов'язання виплатити заборгованість по пенсії - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.