Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2006р.

у справі № 23/371-05-11405А

за позовом Виробничо-комерційного підприємства "Габба" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси,

третя особа : Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська

проскасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

У грудні 2005 року Виробничо-комерційне підприємство "Габба" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Господарського суду Одеської області від 02.02.2006 р., зміненою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2006р. в частині розміру державного мита, що підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ВКП "Габба", позов задоволено: визнано недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 01.12.2005р. № 0003222306/0, прийнятого на підставі статті 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.07.2007 року касаційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2006р. у даній справі без змін.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2006р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача - Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для застосування до виробничо-комерційного підприємства "Габба" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю штрафних санкцій згідно спірного рішення слугував висновок контролюючого органу, викладений в вищезазначеному акті перевірки, про порушення позивачем встановленого частиною 1 статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" обов‘язку патентувати операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами та частиною 1 статті 7 зазначеного Закону порядку використання торгових патентів, а саме: торгові патенти у кількості 15 шт. розміщені не на видному для огляду місці.

Судом встановлено, що 13 гральних автоматів були завезені в зал гральних автоматів, розташований по вул. Героїв Сталінграду 119/31 в м. Дніпропетровську з іншої господарської одиниці позивача, розташованої по вул. Кірова, 143 в м. Дніпропетровську, і на день проведення перевірки не були запрограмовані та введені в експлуатацію для надання послуг у сфері грального бізнесу.

Під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій позивач надав належним чином засвідчені копії торгових патентів у кількості 15 шт., а саме: № 103225, № 103224, № 103223, № 103222, № 103221, № 103220, 3 103215, № 103214, № 103213, № 103212, № 218506, № 218505, № 218504, № 218503, № 218502 серія ТПА.

Беручи до уваги принцип змагальності сторін, встановлений частиною 1 статті 11 КАС України, який передбачає, зокрема свободу осіб, які беруть участь у справі, в наданні суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо оцінки наданих торгових патентів як таких, що можуть бути доказом відсутності з боку позивача порушення порядку патентування діяльності у сфері грального бізнесу, слід визнати обґрунтованим.

Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені торгові патенти бралися в розрахунок штрафної санкції як такі, що розміщені з порушенням встановленого частиною 1 статті 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" порядку, а відтак ця обставина дає підстави для висновку, що відсутність в акті перевірки від 27.10.2004 р. вказівки щодо конкретного місця розташування цих торгових патентів унеможливлює встановлення факту порушення позивачем наведеної норми матеріального права.

Довід відповідача стосовно відсутності 13 торгових патентів на 13 з наявних в залі позивача 28 гральних автоматів судом правильно спростовано посиланням на невстановлений актом перевірки факт здійснення позивачем діяльності з використанням цих гральних автоматів, виходячи з того, що факт знаходження гральних автоматів в гральному залі не свідчить безспірно про надання позивачем послуг з грального бізнесу з їх використанням.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення .

Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2006р. у даній справі такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська відхилити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2006р. у справі №23/371-05-11405Азалишити без змін.

Справу № 23/371-05-11405А повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України .

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 08.07.2008р.