Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Гальченко О.В. вирішив адміністративну справу

від позивача : ОСОБА_2

від відповідача: Приліпко Альони Дмитрівни

від відповідача: Пічік Олени Миколаївни

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 09.02.2009р. № 0000221702, від 06.03.2009р. № 0000221702/1, від 07.05.2009р. № 0000221702/2, від 09.06.2009р. № 0000221702/3.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ним здійснювалось відчуження корпоративних прав –майнового паю, який був одержаний в обмін на приватизаційний сертифікат, отриманого відповідно до закону, сума доходу від такого продажу в цілому не включається до оподаткованого доходу в силу положень п. "б"пп.9.6.8. п.9.6. ст..9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) . Тому, на думку позивача, сума доходу від продажу корпоративних прав, до складу яких входить приватизаційний сертифікат не оподатковується у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначаючи, що п.1.2. статті 1 Закону України "Про податок з фізичних осіб" дохід визначено, як сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду, як на території України, так і за її межами, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, до складу якого зокрема, включаються доходи у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах. Тому, на думку відповідача, спірні повідомлення є обґрунтованими і прийнятими без порушень норм чинного законодавства.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ОСОБА_1 (надалі Позивач) до ДПІ у Деснянському районі м. Києва було подано декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2006 року. В декларації позивачем було задекларовано дохід від продажу майнових прав у вигляді паю Колективного підприємства "Київський колективний завод безалкогольних напоїв "Росинка", згідно договору від 07.06.2006 № 161/06 в розмірі 566 717,55 грн. та від продажу майнових прав Колективного підприємства "Київський колективний завод безалкогольних напоїв "Росинка", згідно договору від 23.06.2006 № 551/06 в розмірі 39 909,70 грн.

09.02.2009 ДПІ у Деснянському районі м. Києва на підставі акту від 29.08.2008 № 5375/17-01/НОМЕР_1 "Про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства з питання нарахування податку на доходи фізичних осіб з доходів отриманих фізичною особою громадянином ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за період з 01.01.2006 по 31.12.2006" винесено податкове повідомлення № 0000221702, яким позивачу донараховано податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 70 282,24 грн.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, позивач оскаржував його в адміністративному порядку, однак, податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

Позивач вважає свої дії законними та такими, що відповідають чинному законодавству, оскільки, подання декларації та відображання в ній сум доходів отриманих у вигляді паю від продажу майнових прав, відповідають п. "б" п.9.6.8. Закону України "Про податок доходів з фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889-IV (889-15) , не підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу, б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадках визначених п.4.3.3. та 4.3.18 п.4.3. ст. 4 Закону України № 889-IV.

Крім того, п.4.3.18 Закону України № 889-IV (889-15) , до складу загального річного оподаткованого доходу платника податку не включаються сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або обміну на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону.

Тому, позивач не згоден із сумою податкового зобов’язання визначеною відповідачем в податкових повідомленнях - рішеннях на суму 70 282,24 грн.

Відповідач в запереченнях на позовну заяву зазначає, що в порушення позивачем Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03р. №889-IV (889-15) відповідачем було застосовано податкові повідомлення-рішення на суму 70 282,24 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону № 889-ІV доходом фізичної особи є сума будь - яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Порядок оподаткування доходів у вигляді інвестиційного прибутку визначено у п.9.6 ст. 9 Закон № 889-ІV, згідно з яким облік фінансових результатів від здійснення платником податку операцій з цінними паперами (ЦП) та корпоративними правами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат за формою згідно Наказу Державної податкової адміністрації від 16.10.2003 року № 490 "Про затвердження форми обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподаткованого доходу" (z0988-03) .

Під терміном "інвестиційний актив", відповідно до пп.9.6.7 п.9.6 ст. 9 Закону № 889-ІV, розуміється пакет Цінних паперів (ЦП) чи корпоративні права, виражені в інших, ніж ЦП, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу; під терміном "пакет цінних паперів" розуміється окремий ЦП чи сукупність ідентичних ЦП, а під терміном "ідентичний цінний папір" розуміються ЦП, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії. Виплати доходу, викупу чи погашення.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з сум витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу. До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з обміну одного інвестиційного активу на інший інвестиційний актив, зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку.

Позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками звітного року включаються до складу загального річного оподаткованого доходу платника податку, що підлягає декларуванню за наслідками звітного податкового року у встановленого законом порядку.

До розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами платник податку не включає дохід, отриманий протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суми місячного мінімального прожиткового рівня, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень ( пп.9.6.8 "а"ст..9 Закону №889-ІV (889-15) ). Також, відповідно пп..9.6.8 "б"ст. 9 Закону №889-ІV не підлягають оподаткуванню, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та не враховуються при розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами доходи, отримані платником податку від продажу інвестиційних активів у випадках, визначених підпунктами 4.3.3 та 4.3.18 ст. 4 Закону № 889-IV, згідно з якими:

- не оподатковуються сума доходів, отриманих у вигляді відсотків платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України, виграші в лотерею;

сума доходу, отриманого платником податку в наслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або установ до державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку в наслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

Як зазначається у п.17.2 "в"ст..17 та п.18.2 ст. 18 Закону № 889-IV платник податку, який за розрахунком загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами протягом звітного року має право не подавати до податкового органу річну податкову декларацію, зобов'язаний її подати у разі отримання доходів, виплачених на його користь особами, які не є податковими агентами. Якщо дохід, одержаний від продажу у звітному податковому році інвестиційного активу, не перевищує згадану суму, відомості про такий продаж до декларації не вносяться.

Таким чином, об'єкт оподаткування податку з доходів фізичних осіб (інвестиційний прибуток від продажу пакету акцій) дорівнює різниці між сумою доходу, отриманого від продажу акцій, та витратами, понесеними платником податку на попереднє придбання цих акцій, без врахування збільшення вартості пакету ЦП, яка виникла за рахунок реінвестиції дивідендів.

Згідно довідки від 16.03.2007 року № 17 сума первинного паю позивача станом на 31 грудня 1993 року становить 697320,00 крб. (6,97грн) і була сформована за рахунок:

• внеску власних коштів –20 000 крб. (0,20 грн.)

• приватизаційного майнового сертифікату власника паю –30 000 крб. ( 0,30 грн. )

• розподілу вартості майна, придбаного в умовах оренди –101029,00 крб. (1,01 грн.)

• розподілу прибутку, направленого на викуп заводу при приватизації –546291,00 крб. (5,46 грн.)

У період з 1994-2006р.р. збільшення паю відбулось за рахунок наступних коштів:

Внесок власних коштів –300,00 грн.

внесок з дивідендів –953,08 грн.

розподіл прибутку заводу –90025,35 грн.

приріст паю за рахунок індексації основних засобів - 30040,05 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав у вигляді паю співвласника колективного підприємства від 07.06.2006р. №161/06 предметом якого є майнові права у вигляді паю (долі) співвласника (члена заводу) в пайовому (статутному) фонді КП ККЗБН "Росинка" вартістю 113343,51 грн., що дорівнює 33 голосам у вищому органі управління: загальних зборах підприємства, позивач (продавець) передає у власність, а ТОВ "Муніціпальна сервісна компанія"(покупець) приймає та зобов’язується виплатити їх вартість на умовах, встановлених договором. Ціна продажу складає 566717,55 грн.

Згідно договору купівлі –продажу майнових прав у вигляді паю співвласника колективного підприємства від 23.06.2006р. № 551/06 предметом якого є майнові права у вигляді паю (долі) співвласника (члена заводу) в пайовому (статутному) фонді КП ККЗБН "Росинка" вартістю 7981,94 грн., що дорівнює 2 голосам у вищому органі управління: загальних зборах підприємства, позивач (продавець) передає у власність, а ТОВ "Муніціпальна сервісна компанія"(покупець) приймає та зобов’язується виплатити їх вартість на умовах, встановлених договором. Ціна продажу складає 39909,70 грн.

Таким чином, дохід позивача за продаж майнових прав у вигляді паю, згідно вказаних договорів, становив 606627,25 грн. (566717,55 грн. +39909,70 грн.).

Також, враховуючи рішення ДПА у м. Києві від 07.05.2009р. № 427/к/25-214, "Рішення про результати розгляду скарги", новий розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, проводиться в такому порядку: а саме, сума загального оподатковуваного доходу, з якого слід сплатити податок з доходів фізичних осіб (доходи зазначені п.1.2. та п.1.4. Розділу I декларації), визначена за результатами перевірки складає 580542,28 грн. (606627,25 грн. –26084,97 грн.), а сума податку з доходів фізичних осіб, яку слід сплатити до бюджету 75470,50 грн. (580542,28 грн.* 13%).

З урахуванням суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 5 188,26 грн., визначеної самостійно платником у поданій Декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2006 року, сума ПДФО, що підлягає донарахуванню до бюджету складає 70 282,24 грн. (75 470,50 грн. –5 188,26 грн.).

Крім того, розрахунок податку з доходів фізичних осіб позивачу зроблено з урахуванням вимог Закону № 889-ІV (889-15) та відповідно пп.. "г"пп.4.2.2 п.4.2 ст. 4 ЗУ № 2181-III від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(зі змінами та доповненнями) (далі Закон №2181 -III (2181-14) ).

Частиною 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69- 71, 94, 97, 158- 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У задоволені позову відмовити повністю.

постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.