ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.10.09
Справа
№2а-11664/09/2/0170
( Додатково див. постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (rs27918945) ) ( Додатково див. постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду (rs28792164) )
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Слабун О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ВАТ "Племінний завод "Славне"
до Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах
про спонукання до виконання певних дій
за участю представників:
від позивача – Іщенко Р.А. – пред-к, дов.від 12.01.2009 р.
Нанаров О.О. – пред-к дов. від 09.01.2009 р.
від відповідача – Фесенко Т.Г. – пред-к, дов. від 25.10.2009 р.
Суть спору: ВАТ "Племінний завод "Славне" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просило зобов’язати Кримську регіональну філію Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах (далі відповідач) вчинити дії по внесенню відомостей про державну реєстрацію договору оренди земельних ділянок загальною площею 9430,6066 га та додаткової угоди № 1 від 29.12.2007 р. до нього, укладених між позивачем та Роздольненською районною державною адміністрацією до книги реєстрації, внесенню до бази даних Автоматизованої системи Держаного земельного кадастру відомостей про оренду наступних земельних ділянок : Кадастровий номер 012398660005001 0031 площею 0,0090 га, кадастровий номер 012398600050010032 площею 1, 1787 га, кадастровий номер 0123986600050010033 площею 804,7318 га, кадастровий номер 0123986600070010029 площею 1347,9094 га, кадастровий номер 0123986600070010030 площею 18,1908 га, кадастровий номер 012398600100010016 площею 1260,0247 га, кадастровий номер 0123986600110010002 площею 3017,1151 га, кадастровий номер 0123986600120010002 площею 1631,5512 га, кадастровий номер 0123986600130010001 площею 1349,8959 га. Вимоги мотивовані тим, що позивач, діючи відповідно до вимог чинного законодавства України, звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію укладеного з Роздольненською районною державною адміністрацією договору оренди земельних ділянок та отримав 25.09.2009 р. відмову у здійсненні його реєстрації. Позивач вважає, що дії відповідача суперечать чинному законодавству України, на його думку були відсутні підстави для відмови у реєстрації зазначеного вище договору оренди та додаткових угод.
У судовому засіданні, яке відбулось 27.10.2009 р., керуючись ст. 49, 51 КАС України, представники позивача надали клопотання про уточнення позовних вимог, просили зобов’язати відповідача вчинити дії щодо внесення запису про державну реєстрацію договору оренди земельних ділянок загальною площею 9430,6066 га від 30.11.2006 р. та додаткової угоди № 1 від 29.12.2007 р. до нього, укладених з Роздольненською районною державною адміністрацією, до книги записів реєстрації держаних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди, щодо роздрукування реєстраційних карток та внесення до бази даних Автоматизованої системи Державного земельного кадастру обмінні файли про оренду наступних земельних ділянок: Кадастровий номер 012398660005001 0031 площею 0,0090 га, кадастровий номер 012398600050010032 площею 1, 1787 га, кадастровий номер 0123986600050010033 площею 804,7318 га, кадастровий номер 0123986600070010029 площею 1347,9094 га, кадастровий номер 0123986600070010030 площею 18,1908 га, кадастровий номер 012398600100010016 площею 1260,0247 га, кадастровий номер 0123986600110010002 площею 3017,1151 га, кадастровий номер 0123986600120010002 площею 1631,5512 га, кадастровий номер 0123986600130010001 площею 1349,8959 га.
Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, його представник у судовому засіданні, яке відбулось 27.10.2009 р., пояснив, що позивачу було відмовлено в реєстрації договору оренди зазначених земельних ділянок в наслідок того, що під час вивчення наданих ним документів було встановлено, що на частку земельних ділянок накладаються землі, яки надані в оренду іншому суб’єкту – СТ "Відпочинок", а чинним законодавством не передбачено порядок скасування реєстрації договору оренди.
Представники позивача наполягали на задоволені позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві, зазначили, що на час звернення до відповідача з заявою про реєстрацію договору оренди були прийняти рішення, відповідно до яких скасовані акти про надання СТ "Відпочинок" в користування земельних ділянок .
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач 30.11.2006 р. уклав з Роздольненською районною державноюадміністрацією договір оренди земельної ділянки площею 9642,2 га, у тому числі рілля 4932,4114 га, багаторічні насадження 16,0364 га, пасовища 39944,4965 га, під господарськими будівлями та дворами 145,8379 га, під господарськими дорогами та прогонами 66,8063 га, ліса та інші лісовкриті площі 151,3904 га, забудовані землі 1,8830га, відкриті заболочені землі 24,9649 га, відкриті землі без рослинного покриття або з незначним рослинним покриттям 304,818 га, внутрішні води 3,5552 га (далі земельна ділянка).
Зазначений договір оренди був укладений на підставі розпорядження Роздольненської районної державної адміністрації № 244 від 30.03.2006 р.
Між позивачем та Роздольненською районною державною адміністрацією 29.12.2007 р. була підписана додаткова угода № 1 до зазначеного договору оренди землі від 30.11.2006 р., згідно з якою були змінені, зокрема, умови п. 1.1 договору. Позивачу було надано в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 9430,6066 га у тому числі сільськогосподарські угіддя : рілля 4927,3594 га, пасовища 3991,6981 га, багаторічні насадження 16,0364 га та несільськогосподарські угідді загальною площею 4955127 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастрові номери : кадастровий номер 012398660005001 0031 площею 0,0090 га, кадастровий номер 012398600050010032 площею 1, 1787 га, кадастровий номер 0123986600050010033 площею 804,7318 га, кадастровий номер 0123986600070010029 площею 1347,9094 га, кадастровий номер 0123986600070010030 площею 18,1908 га, кадастровий номер 012398600100010016 площею 1260,0247 га, кадастровий номер 0123986600110010002 площею 3017,1151 га, кадастровий номер 0123986600120010002 площею 1631,5512 га, кадастровий номер 0123986600130010001 площею 1349,8959 га.
Позивач 20.07.2009 р. уклав з Роздольненською районною державною адміністрацією додаткову угоду № 3 до договору оренди землі від 30.11.2006 р., відповідно до якої був змінений розмір орендної плати, визначений у п.6. вказаного договору.
Позивач 11.09.2009 р. звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного 30.11.2006 р. з Роздольненською районною державною адміністрацією .
Відповідач листом № 02-04/2440 від 25.09.2009 р. відмовив позивачу у реєстрації вказаного договору з підстав того, що під час проведення перевірки наданих ним документів було встановлено накладення меж земельних ділянок на землі, надані в користування іншому землекористувачу - СТ "Відпочинок".
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому нормативному акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.
На час розгляду спору порядок регулювання земельних відносин встановлений у Земельному кодексі України (2768-14) ( далі ЗК України).
Серед передбачених ст. 17 ЗК України повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин є розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Право оренди земельної ділянки – це застосоване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст.93 ЗК України).
Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України (2768-14) . Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений у ст.123 ЗК України, відповідно до якої надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу. Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розробку проекту відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України. Розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).Погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.
Згідно зі ст. 124 ЗК України (в редакції, яка діяла на час вирішення питання про надання позивачу в оренду земельної ділянки) передача в оренду земельних ділянок, які знаходяться у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, передбаченому ст.ст.118, 123 цього Кодексу.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ст.125 ЗК України). Ст. 126 ЗК України передбачає, що право оренди земельної ділянки оформляється договором, який реєструється відповідно до закону .
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, які є місцевими органами виконавчої влади і входять до системи органів виконавчої влади, в межах своїх повноважень здійснюють виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізують повноваження, делеговані їм відповідними радами.
Матеріали справи свідчать про те, що договір оренди від 30.11.2006 р. був укладений позивачем з дотриманням зазначених вище положень чинного законодавства.
Вивчивши надані сторонами документи, суд прийшов до висновку, що питання землекористування позивачем земельною ділянкою вирішено відповідно до положень чинного законодавства України.
Крім того, суд вважає необхідним визначити,що правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, визначені в Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) .У ст. 2 зазначеного Закону вказано, що земельні ділянки є об’єктами нерухомого майна, право користування якими строком більш ніж один рік підлягає державної реєстрації (ст.4 Закону).
Ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначено,що може бути відмовлено у державній реєстрації прав, якщо:
заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону (1952-15) ; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом (1952-15) та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване. Відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом (1952-15) , заборонена.
У порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надані докази існування будь-яких, передбачених ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" підстав для відмови позивачу у державній реєстрації укладеного 30.11.2006 р. (з урахуванням додаткових угод) з Роздольненською районною державною адміністрацією договору оренди земельної ділянки.
За таких обставин суд вважає, що відмовляючи позивачу у реєстрації зазначеного вище договору оренди земельної ділянки, відповідач порушує встановлене в порядку передбаченому чинним законодавством України право позивача на оренди земельної ділянки, діє способом, який непередбачений законодавством України, в наслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.
Під час розгляду справи позивачем надані документи, яки свідчать про те, що у СТ "Відпочинок" вилучена земельна ділянка, межи якої за твердженням відповідача накладаються на межи земельної ділянки, наданої в користування позивачу.
Під час розгляди справи представник відповідача наполягав на тому, що з причин відсутності порядку анулювання запису про реєстрацію договорів оренди він не має можливості вчинити дії щодо реєстрації договору оренди земельної ділянки, укладеного з позивачем. Але, приймаючи до уваги те, що згідно з ч.4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, та відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 КАС України при вирішенні справи має застосовуватись принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд вважає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на оренду земельної ділянки ї основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74 van Duym v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом –відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це надання підвищення пенсії дітям війни, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки. В наслідок викладеного суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про відсутність у нього можливості зареєструвати договір оренди земельної ділянки від 30.11.2006 р. з причин відсутності порядку анулювання раніше проведеної реєстрації.
Під час судового засідання, яке відбулось 27.10.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 02.11.2009р.
Керуючись ст.ст. 98, 160- 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Зобов’язати Кримську регіональну філію державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (95034 м. Сімферополь вул. Київська, 77/4, ідентифікаційний код: 26485549) вчинити дії по реєстрації укладених між Роздольненською районною державною адміністрацією (96200, вул. Леніна, 5, смт. Роздольне, АР Крим, ідентифікаційний код: 04055512) та ВАТ "Племінний завод "Славне" (96230, вул. Леніна, 14, с. Славне, Роздольненський р-н, АР Крим, ідентифікаційний код: 00854204) договору оренди від 30.11.2006 р. та додаткової угоди №1 від 29.12.2007р. земельних ділянок загальною площею 9 430, 6066 га., а саме: кадастровий номер 012398660005001 0031 площею 0,0090 га, кадастровий номер 012398600050010032 площею 1, 1787 га, кадастровий номер 0123986600050010033 площею 804,7318 га, кадастровий номер 0123986600070010029 площею 1347,9094 га, кадастровий номер 0123986600070010030 площею 18,1908 га, кадастровий номер 012398600100010016 площею 1260,0247 га, кадастровий номер 0123986600110010002 площею 3017,1151 га, кадастровий номер 0123986600120010002 площею 1631,5512 га, кадастровий номер 0123986600130010001 площею 1349,8959 га.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Яковлєв С.В.