Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. І.,

Сороки М. О.,

Штульмана І. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області, третя особа - Департамент фінансів Міністерства оборони України, про визнання бездіяльності протиправною, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2008 року, -

У лютому 2007 року ОСОБА_1. звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до УПФ України в м. Білій Церкві, третя особа - Департамент фінансів Міністерства оборони України, про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови в перерахунку пенсії згідно з довідкою № 146/1/11/442 від 03.11.03 про розмір грошового забезпечення позивача та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 01.01.06.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2008 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність УПФ України в м. Білій Церкві щодо неприйняття до розрахунку пенсії ОСОБА_1. довідки Головного фінансово-економічного управління Міністерства оборони України від 03.11.03 № 146/1/11/442 про грошове забезпечення ОСОБА_1., яке підлягало йому до виплати за роботу в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Зобов'язано УПФ України в м. Білій Церкві прийняти зазначену довідку для розрахунку пенсії ОСОБА_1. з урахуванням вимог п. 4 Порядку про оплату праці в 1986 році осіб, які виконували роботи в зоні ЧАЕС, відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики № 03-3/1652-018-2, починаючи з 01.02.2006 року. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі УПФ України в м. Білій Церкві ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. є інвалідом II групи в зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримував пенсію як інвалід - ліквідатор, однак потім перейшов на пенсію згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , з 01.01.06 знову перейшов на пенсію як інвалід - ліквідатор. Головним фінансово-економічним управлінням Міністерства оборони України 03.11.03 видана довідка за № 146/1/11/442, в якій визначено розмір грошового забезпечення, яке підлягало виплаті позивачу згідно з діючим законодавством за період роботи в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Листом від 12.12.06 № 1067/Д-3 відповідач відмовив позивачу у прийнятті наданої ним довідки від 03.11.03 №146/1/11/442 для обчислення пенсії, оскільки вона видана не за формою, затвердженою листом Міністерства праці та соціального захисту населення від 27.02.96р №01-3/241-013-2.

Суди дійшли правильного висновку щодо безпідставності відмови з боку відповідача у прийнятті довідки № 146/1/11/442.

Крім того, суди вірно виходили з того, що ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсії, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

В свою чергу, в ч. 3 ст. 99 КАС України зазначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний протягом всього часу судового розгляду.

Так, в судовому засіданні 23 травня 2007 року представник відповідача, визнав позов ОСОБА_1. частково, тобто не визнав лише зарахування до суми заробітку 20 карбованців компенсації за продовольчий пайок.

Даний факт підтверджується протоколом судового засідання (а.с.27), на який зауважень не надходило.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області відхилити, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.