Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

при секретарі судового засідання: Семяністій С.Л.,

розглянувши у судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Державної виконавчої служби у Заводському районі міста Запоріжжя (далі - ДВС у Заводському районі) до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя (далі - ДПІ у Орджонікідзевському районі) про зобов'язання надати інформацію, про визнання незаконними дій та рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної виконавчої служби у Заводському районі міста Запоріжжя на постанову Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 11 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 4 вересня 2006 року,

У травні 2006 року ДВС у Заводському районі міста Запоріжжя звернулося до суду з позовною заявою до ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя про зобов'язання надати інформацію відповідно до вимог державного виконавця.

Позивач обґрунтував вимоги тим, що у ДВС у Заводському районі на виконанні знаходиться виконавчий лист, виданий 11 грудня 1991 року Орджонікідзевським районним судом міста Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів з його заробітку. З метою виявлення майна, на яке можливо звернути стягнення, 04 квітня 2006 року державним виконавцем було направлено запит до ДПІ в Орджонікідзевському районі, в якому вимагалося протягом 3-х днів надати інформацію про номера рахунків, ідентифікаційний номер, відомості про звітування в органах податкової служби та джерела отримання доходів боржника ОСОБА_1 Листом від 18 квітня 2006 року ДПІ в Орджонікідзевському районі відмовила державному виконавцю у наданні інформації, оскільки отримані органами податкової служби відомості про платника податків використовуються для виконання покладених на органи податкової служби завдань, крім цього, органи податкової служби не мають повноважень щодо поширення чи передачі третім особам таких даних.

Позивач стверджував, що дії відповідача про відмову у наданні інформації, є неправомірними, так як порушують права позивача на отримання інформації, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Просив задовольнити позовні вимоги.

Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 11 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 4 вересня 2006 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ДВС у Заводському районі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та задовольнити позов.

У запереченнях на касаційну скаргу ДПІ у Орджонікідзевському районі просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною шостою статті 11-1 Закону України "Про виконавче провадження" боржник зобов'язаний у строк, встановлений державним виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банківських та фінансових установах, своєчасно з'явитися за викликом державного виконавця, письмово повідомити державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або у інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Відповідно до статті 87 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані тільки боржником державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.

Одночасно з цим, згідно з статтею 42 Закону розшук громадянина-боржника, дитини та розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи, а також іншого майна боржника здійснює Державна виконавча служба. За іншими виконавчими документами державний виконавець може звернутися до суду з поданням про розшук боржника або дитини чи винести постанову про оголошення розшуку майна боржника.

Таким чином, Закон установлює, що відомості, необхідні для виконавчого провадження стосовно фізичних осіб - боржників, державний виконавець отримує безпосередньо від таких фізичних осіб, а у разі неможливості отримання таких відомостей - здійснюється розшук фізичної особи - боржника органами внутрішніх справ. Визначаючи порядок примусового виконання рішень, порядок розшуку боржників - фізичних осіб Закон не передбачає випадків, за яких державний виконавець отримує відомості про фізичну особу від органів державної податкової служби.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки Конституцією та законами України не передбачено, що органи державної податкової служби повинні надавати зазначену інформацію, то висновки судів щодо відмови в позові є правильними.

Доводи, зазначені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів.

За таких обставин, постанова Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 11 липня 2006 року та ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 4 вересня 2006 року відповідають чинному законодавству, прийняті з дотриманням норм матеріального права, а тому підстави для скасування чи зміни цих рішень відсутні.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Державної виконавчої служби у Заводському районі міста Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 11 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 4 вересня 2006 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.