Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Смоковича М.I.

Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до прокуратури Закарпатської області, старшого прокурора відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Закарпатської області

про визнання дій неправомірними

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 7 серпня 2006 року,-

В С Т А Н О В И ЛА :

У червня 2005 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом у порядку Глави 31-А ЦПК України (1618-15) до прокуратури Закарпатської області, старшого прокурора відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Закарпатської області про визнання дій неправомірними. Посилаючись на те, що старшим прокурором відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Закарпатської області 25 червня 2004 року повторно винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ВАТ "Птахофабрика Ужгородська" та РВ ФДМУ по Закарпатській області, яка в подальшому постановою судді Ужгородського міськрайонного суду від 23.05.2005 року скасована, а матеріали направлені прокурору Закарпатської області для організації додаткової перевірки.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2006 року частково задоволено позов та визнано неправомірними дії старшого прокурора відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Закарпатської області та прокуратури Закарпатської області щодо неналежного виконання ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 15 червня 2004 року і щодо неналежного проведення додаткової перевірки прокуратурою Закарпатської області при винесені постанови від 25 червня 2004 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ВАТ "Птахофабрика Ужгородська" та РВ ФДМУ по Закарпатській області.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 7 серпня 2006 року апеляційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області задоволено. Постанову суду першої інстанції скасовано та закрито провадження по справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції позивачка звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

За правилами ч.1 ст.2 КАС України (2747-15) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначена позовна заява не відповідає визначенню справи адміністративної юрисдикції (адміністративна справа), викладеного у п.1 ч.1 ст.3 КАС України (2747-15) , а повноваження адміністративних судів, встановлені ч.2 п.2 ст.17 Кодексу, на цей спір не поширюється, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, зазначених в якості відповідачів.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви та доданих до неї матеріалів, вимоги ОСОБА_1 зводяться до захисту порушених, на її думку конституційних прав щодо вирішення питання про порушення кримінальної справи відносно службових осіб ВАТ "Птахофабрика"Ужгородська" та РВ Фонду державного майна України по Закарпатській області.

Повноваження прокурора по здійсненню нагляду за виконанням законів органів дізнання і досудового слідства та порядок оскарження дій слідчого і прокурора визначено правилами КПК України (1001-05) .

Закриваючи провадження по справі, суд обгрунтовано виходив з того, що належна правова оцінка діям працівників прокуратури проведених ними в період додаткової перевірки чи розслідування кримінальної справи не може бути дана в порядку адміністративного судочинства, оскільки ці правовідносини врегульовані та регламентовані КПК України (1001-05) .

Доводи касаційної скарги висновку суду не спростовують.

З огляду на викладене, ухвала суду відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону.

Підстав для перегляду ухвали суду з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 7 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.237 КАС України (2747-15) .