Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.

суддів Білуги С. В.

Гаманка О.I.

Загороднього А. Ф.

Заїки М.М.

при секретарі Лелюку О.П.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1на постанову апеляційного суду Одеської області від 10 травня 2006 року у справі за його позовом до Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом до Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії. У позові зазначав, що проходив службу у військових силах СРСР. У жовтні 1989 року був звільнений з військової служби з посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення цивільної оборони Алтайського краю з призначенням пенсії. Зазначаючи, що має право на перерахунок пенсії з урахуванням 40% надбавки за вислугу років за період з 1992 року по 2005 рік включно, розміру пенсії - 75% відповідних сум грошового забезпечення з 1992 року по листопад 1999 року, надбавки за безперервну службу в розмірі 25% з 1992 року по 01 січня 2005 року, посадових окладів, які точно відповідають посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення штабу цивільної оборони Алтайського краю з 1992 року по 2005 рік включно, позивач просив зобов'язати відповідача провести такий перерахунок та виплатити різницю між сумою перерахованої та фактично виплаченої пенсії. Посилаючись на спричинення неправомірним зниженням розміру щорічної разової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , матеріальної шкоди, позивач просив стягнути таку за 2004 рік у розмірі 240 грн., за 2005 рік у розмірі 2326 грн.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2006 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії, виходячи з 75% відповідних сум грошового забезпечення з 1992 року по листопад 1999 року, та виходячи з посадового окладу начальника відділу матеріально-технічного забезпечення штабу цивільної оборони Алтайського краю рівного 119 грн., починаючи з 12 жовтня 1996 року, та рівного 190 грн., починаючи з 01 квітня 2000 року. В інші частині вимог відмовлено.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 10 травня 2006 року скасовано постанову Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2006 року та ухвалено нову, якою позов ОСОБА_1. задоволено частково. Зобов'язано Одеський обласний військовий комісаріат провести ОСОБА_1. перерахунок пенсії, з урахуванням посадового окладу "начальника відділу матеріально-технічного забезпечення штабу цивільної оборони Алтайського краю", виходячи з 12 жовтня 1996 року з окладу в розмірі 119 грн., з 01 квітня 2000 року по даний час з окладу в розмірі 190 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, постанову суду апеляційної інстанції щодо правильного застосування норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1. проходив службу в Збройних Силах СРСР. Згідно наказу начальника цивільної оборони СРСР №095 від 09 жовтня 1989 року на підставі пункту "а" статті 59 Положення про проходження військової служби у зв'язку зі скороченням ВС СРСР був звільнений в запас (за віком) з посади начальника матеріально-технічного забезпечення штабу цивільної оборони Алтайського краю. На момент звільнення вислуга років (календарна) складала 25 років 1 місяць, у пільговому вирахуванні - 25 років 6 місяців. Згідно довідки №777 від 30 листопада 1987 року, виданої начальником штабу військової частини №06407, позивач з 17 вересня 1987 року по 30 листопада 1987 року виконував службові обов'язки по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС. З 01 листопада 1989 року позивачу призначена пенсія, яка обчислювалась з посадового окладу, окладу за військове звання, 35% процентної надбавки за вислугу років, при цьому пенсія за вислугу років до листопада 1999 року розраховувалась виходячи з 70% грошового забезпечення.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що зобов'язуючи Одеський обласний військовий комісаріат провести перерахунок пенсії за період з 1992 року по листопад 1999 року, суд першої інстанції виходив з того, що у встановленні розміру пенсії слід виходити із 75% відповідних сум грошового забезпечення. Суд першої інстанції послався на те, що згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , особам офіцерського складу, які отримують пенсію за цим Законом, мають вислугу 20 років і більше і звільненим у відставку за віком, пенсії призначаються в розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення. Також, відповідно до пункту "в" статті 13 зазначеного Закону пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження служби і віднесені до 2 категорії, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 5% відповідних сум грошового забезпечення. Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що висновок суду першої інстанції в цій частині не відповідає обставинам справи. ОСОБА_1. під час звільнення обчислено вислугу років для призначення пенсії 25 років. У зв'язку з цим відповідно до Закону він має право на встановлення йому пенсії за вислугу 20 років - 50% суми грошового забезпечення та додатково 15% за наступні 5 років вислуги, що разом складає 65% грошового забезпечення.

Судами першої та апеляційної інстанцій правильно зроблено висновок, що з 1992 року по 2005 рік пенсія ОСОБА_1. обчислювалась неправомірно за посадою командира роти, оскільки позивач на час звільнення займав посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення штабу цивільної оборони Алтайського краю. Такі висновки судів грунтуються на вимогах статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , яка передбачає призначення пенсії відповідно до займаної посади на час звільненні. Суди правильно визначили періоди перерахунку пенсії з 12 жовтня 1996 року та з 01 квітня 2000 року та посадові оклади 119 грн. та 190 грн. відповідні визначеним періодам перерахунку.

Відмовляючи в задоволенні інших позовних вимог, суди обгрунтовано виходили з того, що позивач безпідставно вважає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року №829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (829-2000-п) розмір надбавки до окладів грошового утримання за вислугу років "25 років і більше" складає 40%, оскільки це твердження спростовується Наказом Міністра оборони України 75/2001 про не врахування у вислугу років часу строкової служби.

Суд апеляційної інстанції обгрунтовано скасував постанову суду першої інстанції з підстав допущення ним порушення норм матеріального права, та постановив своє законне та обгрунтоване рішення, підстав для його скасування немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Одеської області від 10 травня 2006 року у справі за його позовом до Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.