Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Головуючого - судді Бутенка В. І.,

Суддів : Лиски Т. О.,

Панченка О. І.,

Сороки М. О.,

Штульмана І. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Військового прокурора Харківського гарнізону Панасенка Павла Петровича, старшого помічника військового прокурора - начальника слідчої частини військової прокуратури Харківського гарнізону підполковника юстиції Смоленка Олександра Івановича та Державного казначейства України про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., касаційне провадження в якій відкрито за касаційними скаргами ОСОБА_1на постанову Вовчанського районного суду Харківської області від 21 червня 2006 року і постанову Апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2006 року та військового прокурора Харківського гарнізону Панасенка Павла Петровича на постанову Апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2006 року, -

ОСОБА_1. звернувся до Вовчанського районного суду Харківської області з позовом до Військового прокурора Харківського гарнізону Панасенка П.П., старшого помічника військового прокурора - начальника слідчої частини військової прокуратури Харківського гарнізону підполковника юстиції Смоленка О. І. та Державного казначейства України про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн.

В обґрунтування позову посилався на те, що 25.08.05 він подав військовому прокурору Харківського гарнізону заяву про вчинення злочинів керівництвом Інституту підготовки слідчих для Служби безпеки України у складі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4та ОСОБА_5, але прокурор не прийняв жодного з рішень по його заяві, передбачених ст. 97 КПК України. Також позивач просив зобов'язати військового прокурора Харківського гарнізону прийняти відносно нього за письмовим повідомленням першого заступника директора Інституту підготовки слідчих кадрів для СБУ у складі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого полковника ОСОБА_6 про вчинення, зокрема ним - позивачем, злочинів, одне з рішень, передбачених ст. 97 КПК України. Зважаючи, що діями відповідачів - працівниками прокуратури, йому причинена моральна шкода, позивач просив стягнути на його користь з Державного казначейства України 5000 грн. відшкодування моральної шкоди.

Постановою Вовчанського районного суду Харківської області від 21 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2006 року постанова суду першої інстанції скасована в частині відмови в позові про визнання незаконною бездіяльності військового прокурора Харківського гарнізону в прийнятті рішення по заяві ОСОБА_1. від 25.08.05. Зобов'язано військового прокурора Харківського гарнізону прийняти рішення відповідно до ст.. 97 КПК України (1001-05) по заяві ОСОБА_1. від 25.08.05. В іншій частині постанова суду першої інстанції залишена без змін.

У касаційній скарзі на постанову Вовчанського районного суду Харківської області від 21 червня 2006 року і постанову Апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2006 року ОСОБА_1., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції в повному обсязі та постанови суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні його позовних вимог та ухвалення в цій частині нового судового рішення про задоволення позову.

У касаційній скарзі на постанову Апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2006 року військовий прокурор Харківського гарнізону Панасенко П. П. просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині зобов'язання прийняти рішення відповідно до ст. 97 КПК України по заяві ОСОБА_1. від 25.08.05 та залишити постанову суду першої інстанції в силі.

Військовий прокурор Харківського гарнізону Панасенко П. П. надав заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1., в яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, оскільки позивач оскаржує факт, якого взагалі не було.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, заперечень, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1. не підлягає задоволенню, а касаційна скарга військового прокурора Харківського гарнізону Панасенка П. П. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що по заяві позивача про вчинення керівництвом Інституту злочинів (а.с. 4-10) прокурором не було прийнято жодного з передбачених ст. 97 КПК України рішення. Копію постанови про порушення кримінальної справи чи відмову в порушенні кримінальної справи прокурор ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав, тому рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в цій частині є необґрунтованим.

Однак з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою ОСОБА_1. про вчинення злочинів посадовими особами Інституту підготовки кадрів для СБУ у складі Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого полковниками ОСОБА_5., ОСОБА_3 ., ОСОБА_2., ОСОБА_4. та підполковником ОСОБА_7., прокурором відділу військової прокуратури Центрального регіону України Бесєдіним Р. Ю. була прийнята постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 15.12.05 (а.с. 231). Отож, в цій частині постанова суду апеляційної інстанції не відповідає дійсним обставинам справи, і тому є необґрунтованою.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1. про зобов'язання військового прокурора Харківського гарнізону винести стосовно нього одне з рішень, передбачених ч. 2 ст. 97 КПК України, за письмовим повідомленням у вигляді матеріалів службового розслідування Першого заступника директора Інституту підготовки слідчих кадрів для СБУ у складі Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого полковника ОСОБА_6. від 24.06.05, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність цієї позовної вимоги в зв'язку з відсутністю зареєстрованого повідомлення про скоєння злочину ОСОБА_1.

Також вірним є висновок судів про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

В зв'язку з тим, що постановою Апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2006 року постанова Вовчанського районного суду Харківської області від 21 червня 2006 року була скасована помилково, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції в силі.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.

Касаційну скаргу військового прокурора Харківського гарнізону Панасенка Павла Петровича задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2006 року скасувати.

Постанову Вовчанського районного суду Харківської області від 21 червня 2006 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.