2а-4231/08/6 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість - 09.04.2009 Прийняття

Суть спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим № 0000531500/0 від 02.10.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у суму 63708,44 грн. Позивні вимоги мотивовані тим, що ДПІ помилково дійшла висновку про заниження підприємством у липні 2008 року суми зобов’язання з ПДВ, оскільки операції по податковим накладним № 1/7 від 03.07.2008 року на реалізацію 200 тон ячмені на суму 200000 грн., у тому числі 33333,33 грн. ПДВ, № 2/7 від 15.07.2008 р. на реалізації 100 тон пшениці на суму 100000,00 грн., у тому числі 16666,67 грн. ПДВ, № 3/7 від 25.07.2008 року на реалізацію 100 тон пшениці на суму 92939,00 грн., у тому числі 15489,83 грн. ПДВ та № 4/7 від 25.07.2008 року на реалізацію 100 тон пшениці на суму 90000,00 грн., у тому числі 15000,00 грн. ПДВ були враховані в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, який було подано у вересні 2008 року.

У судовому засіданні представники позивача на позовних вимогах наполягали з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву, зокрема посилаючись на положення Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , Порядку акумуляції і використання засобів, що нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками – платниками ПДВ, по операціях продажу товарів ( робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів) виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою КМ України від 26.02.1999р. № 271 (271-99-п) , постанови КМ України № 488 від 11.04.2002 року (488-2002-п) та на висновки акту невиїзної документальної перевірки № 1282/15-02/00412978 від 25.09.2008 року.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

Згідно звітної форми "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період", затвердженої Наказом ДПА України №266 від 18.04.2008г. (v0266225-08) "Про організацію взаємодії ОДПС при обробці розшифровок податкових зобов'язань і податкового кредиту по ПДВ в розрізі контрагентів", в результаті автоматизованого співставлення даних декларацій по податку на додану вартість за липень 2008р., у розділі "Податкові зобов'язання" ВАТ "Нижньогірський" установлено відхилення суми ПДВ в розмірі 80489,83грн., а у розділі "Податковий кредит (загальний)" - 17959,36грн.

На підставі п. 1 п. 3 ст. 11, п. 3 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року №509-Х11 ДПІ у Нижньогірському районі АР Крим скерувала на адресу ВАТ "Нижньогірський" лист від 04.09.2008р. №83310 про надання документального підтвердження пов’язаного з нарахуванням та сплатою ПДВ по декларації за липень 2008 року та письмових пояснень виявлених розбіжностей у декларації з ПДВ за липень 2008 року протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту. Запит отримано позивачем, згідно відмітки почтового відділення про вручення рекомендованого листа, 06 вересня 2008р.

Позивачем 06.09.2008р. були надані документи для проведення невиїзної документальної перевірки у відповідності с п. 4.2 наказу ДПАУ від 18.04.2008р. №266 (v0266225-08) , без супровідного листа.

06-25.09.2008 року ДПІ у Нижньгірському районі АР Крим була проведена невиїзна документальна перевірка встановлених системою автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів відхилень по податковій декларації з податку на додану вартість, поданої за липень 2008 року ВАТ "Нижньогірський", за результатами якої було складено акт № 1282/15-02/00412978 від 25.09.2008 року (а. с. 8 – 11).

Згідно з висновками акту перевірки Відкрите акціонерне товариство "Нижньогірський" у порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" у липні 2008 року в декларацію з податку на додану вартість по реалізації продукції, товарів (робот, послуг) власного виробництва, не включена у податкове зобов’язання сума ПДВ – 81666,64 грн. Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством у липні 2008 року в декларацію по податку на додану вартість по реалізації продукції, товарів ( робот, послуг) власного виробництва не включено до складу податкового кредиту сума ПДВ - 17958,20 грн. Таким чином в декларації з податку на додану вартість по реалізації продукції, товарів ( робіт, послуг) власного виробництва за липень 2008 року занижена чиста сума зобов’язань з ПДВ на суму 63708,44 грн. ( податкове зобов’язання 81666,64 грн. – податковий кредит 17958,20 грн. = 63708,44 грн.). У порушення п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 4 Порядку акумуляції і використання засобів, що нараховуються сільськогосподарськими виробниками - платниками ПДВ, по операціям продажу товарів ( робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію ( крім підакцизних товарів) виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою КМ України від 26.02.1999 року (271-99-п) ВАТ "Нижньогірський" перерахувало суму ПДВ на окремий рахунок з податку на додану вартість у сумі 63708,44 грн., яка зарахована по даному акту перевірки. Таким чином, сума податку на додану вартість, отримана за результатами діяльності по операціях продажу товарів ( робіт, послуг) власного виробництва в сумі 63708,44 грн., не перерахована на окремий рахунок і вважається як використана не по цільовому призначенню і підлягає стягненню в державний бюджет у безперечному порядку.

На підставі акти перевірки № 1282/15-02/00412978 від 25.09.2008 року ДПІ у Нижньогірському районі АР Крим було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000531500/0 від 02.10.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у сумі 63708,44 грн.( а. с. 12).

Вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим № 0000531500/0 від 02.10.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у суму 63708,44 грн., суд зобов’язаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що підставою для застосування до позивача контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ у сумі 63708,44 грн. згідно із спірними податковими повідомленнями-рішеннями стало не включення у податкове зобов’язання з ПДВ у липні 2008 року суми ПДВ - 81666,64 грн. по ТОВ "Агро-лідер" код 32233952 ( реалізація зернових культур) накладна № 237 від 03.07.2008р.на суму ПДВ-16666,66 грн. 9 а. с. 47), накладна №260 від 06.07.2008р. на суму ПДВ-5666,66 грн.( а. с. 47), накладна №1 від 14.07.2008р. на суму ПДВ-16666,66 грн. (а. с. 46), накладна №2 від 14.07.2008р. на суму ПДВ-16666,66 грн.( а. с. 46), накладна б/н від 21.07.2008р. на суму ПДВ- 15000,0грн. ( а. с. 49), а також суми ПДВ - 17958,20грн. по ТОВ "Юм-Ватутино" (послуги по збиранню зернових культур) податкова накладна № 8 від 05.07.2008р. на суму ПДВ- 11019,87грн. ( а. с. 49), податкова накладна №2 від 04.07.2008г. на суму ПДВ- 6938,33 грн. ( а. с. 50).

Зазначені суми були відображені позивачем в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок ( по декларації з податку на додану вартість ( скороченої) від 19.09.20908 року ( а. с. 50).

Згідно з п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю);

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.4 Порядку акумуляції і використання засобів, що нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками ПДВ, по операціях продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім подакцізних товарів) виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою КМУ від 26.02.99 р. № 271 (271-99-п) залишок податкових зобов'язань відповідно до Деклараціям по ПДВ по реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, тобто різниця між ПДВ, отриманим від покупців, і ПДВ, сплаченим постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.02 р. № 488 (488-2002-п) внесені доповнення в абзац 4 Порядку № 271 (271-99-п) , відповідно до якого не перераховані на окремий рахунок зазначені засоби вважаються такими, котрі використовуються не по цільовому призначенню, і підлягають стягненню в державний бюджет у безперечному порядку.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" п латник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Це правило не застосовується, якщо:

а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов'язання;

б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок ( по декларації з податку на додану вартість ( скороченої) наданий позивачем 19.09.20908 року, тобто під час проведення ДПІ у Нижньгірському районі АР Крим (06-25.09.2008 року) невиїзної документальної перевірки встановлених системою автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів відхилень по податковій декларації з податку на додану вартість, поданої за липень 2008 року ВАТ "Нижньогірський", після того, як ДПІ у Нижньгірському районі АР Крим скерувало на адресу ВАТ Нижньогірски запит від 04.09.2008 року № 83310 про надання пояснень щодо виявлених розбіжностей в декларації з ПДВ за липень 2008 року.

Доводи представників позивача відносно неотримання 06.09.2008 року листа ДПІ у Нижньгірському районі АР Крим від 04.09.2008 року про надання документального підтвердження пов’язаного з нарахуванням та сплатою ПДВ по декларації за липень 2008 року та письмових пояснень виявлених розбіжностей у декларації з ПДВ за липень 2008 року, суд вважає безпідставними, так як надане поштове повідомлення за № (касового чеку(квитанції) 83310 (копія в матеріалах справи ( а. с. 41) належним чино оформлене та у суду не викликає сумніву у його достовірності.

Посилання позивача на те, що податкові накладні № 1/7 від 03.07.2008 року, № 2/7 від 15.07.2008 р., № 3/7 від 25.07.2008 року, № 4/7 від 25.07.2008 року не булу відображені у податковій декларації за липень 2008 року зв’язку з тим, що вони були виписані та зареєстровані у керуючого санацією – арбітражного керуючого Кухти В. М. у м. Сімферополі, а до підприємства надійшли у серпні 2008 року суд вважає нікчемними.

Згідно ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. №2343-Х11, керуючий санацією має право:

розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом;

укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди;

подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними.

Керуючим санацією Кухтою В.М. від імені ВАТ "Нижньогірський" відповідно до Закону України "Про товарну біржу" (1956-12) та Правил біржової торгівлі на ТБ "Таврійська універсальна біржа" укладені біржові контракти №0071 від 03.07.08р., №0074 від 15.07.08р.,№0076 від 17.07.08р., №0084 від 21.07.08р., згідно яких продано пшеницю та ячмінь за грошові кошти.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, щодо відсутності підстав визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим № 0000531500/0 від 02.10.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у суму 63708,44 грн.

Таким чином, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 2 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки суб'єкт владних повноважень такі витраті не поніс, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.