Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Келеберди В.І. Кочана В.М. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу

Представники:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно було прийнято податкові повідомлення та зроблено висновок про порушення чинного законодавства під час здійснення митного оформлення. Позивач зазначив, що ним надано митниці всі документи для проведення митного оформлення та встановлення митної вартості, а тому зважаючи що з боку митного органу будь-яких коригувань не здійснювалося, підстав для винесення оскаржуваних повідомлень не було. Таким чином, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 13.05.08 було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 29.07.08.

Відповідач надав суду заперечення на позов, в яких зазначив, що перевіркою було встановлено заниження позивачем митної вартості ввезеного товару, що призвело до сплати податку та митного збору не в повному розмірі, а тому податкове повідомлення було винесене правомірно. Зважаючи на це, відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

29.07.08 в судовому засіданні було ухвалено залучити до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Департамент аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Відповідно до листа Департаменту аналізу ризиків та аудиту від 07.06.07 № 1-12/791 щодо виявлення фактів заниження сум транспортних витрат при ввезенні товарів, отримувачем яких було позивач, відповідачем було проведено позапланову перевірку позивача, за результатами якої складено Акт.

Відповідно до Акта № 2/8/100000000/31283830 перевірки дотримання товариством з обмеженою відповідальністю "Хенкель Україна" законодавства України з питань митної справи за період з 01.06.04 по 01.06.07 та наявних у справі матеріалів вбачаться наступне.

По перше, декларування товарів з зазначенням пільг по сплаті мита, як на предмети, що ввозяться в Україну для офіційного користування представництвами міжнародних організацій, іноземних підприємств та організацій, які користуються на території України митними пільгами відповідно до міжнародних угод України.

Так, за вантажною митною декларацією від 10.08.06 № 100000007/6/491169 було задекларовано товар "Засоби для догляду за волоссям не в аерозольній упаковці: бальзам для волосся та шампунь для волосся"загальною митною вартістю 236 173,60 грн. Сума умовного нарахування мита за вказаною ВМД склала 15351,28 грн. Пільга по сплаті ввізного мита (преференція) "063".

За вантажною митною декларацією від 08.11.05 № 100000009/5/118649 було ввезено товар "Порошок для прання" загальною митною вартістю 70726,72 грн. Сума умовного нарахування мита за цією ВМД склала 4597,24 грн. Пільга по сплаті ввізного мита (преференція) "064".

Протягом періоду, що перевірявся, позивач на умовах EXW, FCA відповідно до умов укладених контрактів здійснювало закупівлю продукції у іноземних суб'єктів підприємництва, що знаходяться в Німеччині, Польщі, Австрії, Швейцарії, Угорщині, тощо.

Перевіркою даних рахунків-фактур, виписок із банківських рахунків підприємства підтверджено, що оплата наданих протягом періоду, що перевірявся, транспортних послуг здійснена в розмірах, зазначених у рахунках-фактурах підприємствами - перевізниками (експедиторами) у повному обсязі.

Позивачем на підтвердження задекларованої митної вартості товару подавались документи відповідно до п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003 № 1375 (1375-2003-п) та п.8 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766 (1766-2006-п) .

Вартість послуг з транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України сплачена позивачем перевізникам (експедиторам) і врахована ним у собівартості імпортованих товарів. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості вартість послуг з транспортування підлягає включенню до ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари.

Проте перевіркою документів з митного оформлення товарів встановлено наступне.

Відповідно до договору управління складськими запасами та перевезення товару №13/03 від 31.03.03, укладеного між позивачем (Замовник) й ТОВ "Універсал-М"(Виконавець) останній надавав послуги по організації доставки товарів та по доставці товарів

Відповідно до п. 7,3. договору остаточний розрахунок з Виконавцем за кожний місяць здійснювався Замовником не пізніше 10 банківських днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з наданими до перевірки Актами здачі-прийняття робіт, вартість послуг по кожному конкретному перевезенню зазначалась однією сумою, при цьому включала послуги по доставці товарів й експедиційні послуги.

З метою підтвердження достовірності заявлених позивачем транспортних витрат листом Київської регіональної митниці від 14.08.07 № 35/1.2-10/8360 було направлено запит ТОВ "Універсал-М"щодо надання завірених належним чином документів, які стали підставою для формування ним актів здачі-прийняття робіт по доставці товарів з перевезення в Україну вантажів автомобільним транспортом, замовником яких виступало ТОВ "Хенкель Україна".

На підставі отриманих документів (лист ТОВ "Універсал-М"від 01.10.07 № 790) та з урахуванням частини третьої статті 267 Митного кодексу України, а саме: витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню, було проведено зіставлення фактичних видатків, здійснених позивачем на транспортування товарів, з їх розміром, зазначеним у довідках, поданих до митного органу.

Так, згідно з довідкою від 23.10.06 №138-АТ, наданою до митного т оформлення товарів, за ВМД від 24.10.06 № 100000009/6/548279, транспортні витрати на доставляння товарів автомобілем д.н. 56956РТ/07605 РЕ за умовами поставки EXW - Відень до митної території України становили 9749,29 грн. Виконання вказаного перевезення ТОВ "Універсал-М"доручив ТзОВ "Експрес Транспорт і Логістика".

Згідно з рахунком ТзОВ "Експрес Транспорт і Логістика"від 18.10.06 № 610/02/10/103 вартість перевезення товару за межами митної території України автомобільним транспортом д.н. 56956РТ/07605 РЕ склала 12674,54 грн. Таким чином, транспортні витрати та, відповідно, митну вартість товарів занижено на 2925,25 грн., що в даному випадку спричинило заниження податкового зобов'язання мита на суму 190,14 грн., податку на додану вартість в сумі 623,08 грн.

Організацією перевезення вантажів, отримувачем яких виступало позивач також здійснювали ТОВ "Акцепт", ДП "Кюне і Нагель", ПП "Юні-Транс", ГШ "Нікоіл", ТОВ "Рабен Україна", ДП "Віаланд", "ТОВ "Реп-Транс", ТОВ "Васт-Транс"та ін.

З урахуванням інформації ТОВ "Акцепт"установлено випадки заниження транспортних витрат та, відповідно, митної вартості й податкових зобов’язань.

Відповідно до даних ВМД № 100000009/6/542599 від 03.02.06 транспортні витрати на доставляння товарів автомобілем д.н. 13126 КА/14126КА за умовами поставки EXW - Erlinsbach (Швейцарія) до митної території України становили 1523,15 грн (250 євро).

Згідно з актом № ОУ-5 здачі прийняття робіт від ТОВ "Акцепт"та ТОВ "Хенкель Україна"вартість транспортних послуг по території України та за її межами не розділена та зазначена єдиною сумою - 20107,98 грн.

Виконання вказаного перевезення ТОВ "Акцепт"доручив ТОВ "БМ-Транс".

Згідно з рахунком-фактурою ТОВ "БМ-Транс"№228 від 06.02.06 вартість перевезення автомобільним транспортом д.н. 13126 КА/14126КА за кордоном склала 17477,50 грн. Транспортні витрати та митну вартість в даному випадку було занижено на 15954,35 грн., що спричинило заниження податкових зобов'язань мита на суму 319,09 грн., ПДВ- 3228,13 грн.

Позивач, маючи інформацію про те, що сума транспортних витрат була більшою ніж задекларована ним не проводив відповідних коригувань суми транспортних витрат, митної вартості та податкових зобов’язань.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, під час митного оформлення ним було надано відповідачу офіційні довідки перевізників про вартість транспортних послуг, а також було у повному обсязі сплачено вартість транспортних послуг, тому здійснивши митне оформлення відповідач підтвердив правильність дій позивача.

Відповідно до акта виконаних робіт від 17.03.06 № 7704.603.011.01 між ДП "Кюне і Нагель"та ТОВ "Хенкель Україна"послуги по доставці товарів (автомобіль д.н. 13128 КА/14126КА) за умовами поставки EXW - Erlinsbach (Швейцарія) до митної території України становили 18708,50 грн.

Проте, згідно з ВМД № 100000009/6/543649 від 20.03.06, витрати на доставляння товарів автомобілем д.н. 13128 КА/14126КА до митної території України склали 1538,36 грн. Таким чином, через заниження основи оподаткування на 17170,14 грн. позивачем було занижено суму податкових зобов'язань по миту на 353,15 грн., ПДВ - на 3602,17 грн.

Згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №96 від 13.04.06 між ПП "Юні-Транс"й ТОВ "Хенкель Україна"міжнародні транспортні перевезення автомобілем д.н. 02250 КА/14018КА за умовами поставки EXW-Erlinsbach (Швейцарія) до митної території України становили 18522,80 грн.

При цьому, в довідці транспортних витрат б/н від 11.04.06 доданої до ВМД від 12.04.06 № 100000009/6/544253, вартість доставляння товарів автотранспортом д.н. 02250 КА/14018КА до митної території України становила 1528,26 грн. Через заниження основи оподаткування позивачем було занижено суму податкових зобов'язань по миту на суму - 399,89 грн., ПДВ - на 3466,89 грн.

З метою підтвердження достовірності транспортних витрат, понесених на перевезення товару, було направлено лист ТОВ "Шпедиціон Дека"(лист Київської регіональної митниці від 14.08.07 № 35/1.2-10/8359), яке згідно з генеральним договором № UA010/06 від 10.01.06 транспортного експедирування виконувало міжнародні транспортно-експедиційні послуги, замовником яких виступало ТОВ "Хенкель Україна".

Завірені копії відповідних документів надійшли від ТОВ "Шпедиціон Дека"листом від серпня 2007 року б/н та були використані під час проведення перевірки.

Установлено випадки заниження бази оподаткування. Згідно з рахунком-фактурою ТОВ "Шпедиціон Дека"№182/08/06 від 15.08.06 вартість транспортних послуг за маршрутом Швейцарія-Київ, CMR 000842, зазначена єдиною сумою -18 088,00 грн.

Згідно з рахунком ТзОВ "Камаз-Транс-Сервіс"№ 40279 від 15.08.06 транспортні послуги за межами державного кордону України (Швейцарія-Ягодин), CMR 000842 склали 16 962,40 грн.

При цьому, згідно з довідкою транспортних витрат D 20060531 від 11.08.06 до ВМД від 15.08.06 № 100000009/7/546732 за умовами поставки EXW - Erlinsbach (Швейцарія) до митної території України становлять 1605,65 грн. Унаслідок заниження бази оподаткування відбулося заниження податкових зобов'язань: мита на 307,14 грн., ПДВ на 3132,78 грн.

Таким чином, перевіркою встановлено розбіжність між сумами витрат на транспортування, задекларованих при митних оформленнях, та сумами, що були фактично сплачені за рахунками перевізників, що призвело до порушення статті 267 Митного кодексу України у частині повноти визначення митної вартості, що, у свою чергу, спричинило несплату до бюджету належних платежів і податків.

Фактичні транспортні витрати за окремими вантажними митними деклараціями визначались шляхом порівняння номерів транспортних засобів, номерів міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) і актами виконаних робіт та рахунками, наданими до сплати підприємствами-перевізниками (експедиторами), з урахуванням дати митного оформлення та сум, зазначених в податкових накладних, виписаних перевізниками (експедиторами) за надані послуги з перевезення товару.

Також при перевірці були використані акти виконаних робіт та рахунки (рахунки-фактури) експедиторів та перевізників, що стали підставою для виставлення рахунків за надані послуги по перевезенню товарів ТОВ "Хенкель Україна".

Відомості щодо фактичного розміру транспортних витрат підприємства за окремими ВМД та розрахунок донарахованих митних платежів додаються на 71 аркуші.

Судом встановлено, що відповідачем за результатами перевірки позивачу платежі донараховано за 768 вантажними митними деклараціями, зокрема:

- 2005 рік за 286 ВМД перерахуванню до бюджету належить: ввізного мита - 210 587,36 грн., податку на додану вартість - 345 466,97 грн., митних зборів - 2 482,50 грн.

- 2006 рік за 375 ВМД перерахуванню до бюджету належить: ввізного мита - 59 615,55 грн. податку на додану вартість - 231 275,66 грн., митних зборів - 2 193,53 грн.

- 2007 рік за 107 ВМД перерахуванню до бюджету належить: ввізного мита - 15 521,61 грн., податку на додану вартість - 51 045,07 грн, митних зборів - 479,32 грн.

Розрахунки суми податків та зборів (обов'язкових платежів) не сплачених до бюджету ТОВ "Хенкель Україна"(код ЄДРПОУ 21283830) унаслідок заниження митної вартості імпортованих товарів через подання недостовірних відомостей про понесені транспортні витрати на їх доставку до митного кордону України у 2005 - 2007 роках в додатках №№ 1,2,3, що є його невід'ємною частиною.

Відповідач у своїх поясненнях зазначив, що виправлень помилок у регістрах бухгалтерського обліку позивача шляхом зворотного запису на величину помилки та одночасного зазначення правильної суми перевіркою не виявлено. Всього перерахуванню до бюджету належить: ввізного мита - 285 724,52 грн., податку на додану вартість - 627 787,70 грн. митних зборів - 5155,35 грн., разом - 918 667,57 грн. платежів. Належні до бюджету платежі розраховано з відповідним розподілом пропорційно вазі товарів та з урахуванням ставок мита за кожною товарною щ позицією вантажних митних декларацій.

Відповідно до виявлених відповідачем порушень чинного законодавства під час здійснення митного оформлення, позивачу були винесені податкові повідомлення форми "Р"від 25.02.08 № 25 та № 26 на суми відповідно 428 586,78 грн. та 941 681,55 грн.

Зазначені податкові повідомлення позивачем оскаржувалися в апеляційному порядку, проте рішенням відповідача останні були залишені без змін.

Відповідно до ст. 265 Митного кодексу України (далі - Кодекс) митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу (92-15) . Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу.

Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митні органи здійснюють митний контроль і після митного оформлення товарів, які ввозилися на митну територію України, тому числі шляхом проведення перевірок суб'єктів ЗЕД. Повноваження митних органів при здійсненні перевірок визначені в постанові Кабінету Міністрів України від 23.12.04 № 1730 "Про затвердження Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що перемішуються через митний кордон України" (1730-2004-п) .

Основною і найбільш поширеною формою митного контролю є перевірка документів та відомостей, необхідних для такого контролю –документальний контроль. У ході здійснення такого контролю перевіряються документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю (за визначенням статті 45 Кодексу). При цьому встановлюється наявність документів, необхідних для митного контролю товарів у відповідності з заявленим режимом та найменуваннями товарів, перевіряється правильність заповнення товаротранспортних документів, відповідність зазначених у них відомостей відомостям, що містяться у зовнішньоекономічному договорі (контракті) та інших документах, наданих до митного контролю та митного оформлення, перевіряються відомості та документи, що стосуються нетарифних заходів регулювання (ліцензування, сертифікації, дозволи інших державних органів), платіжні документи, сертифікати про походження товарів і інші документи.

Окремою формою митного контролю є перевірка систем звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України. Відповідно до статті 60 Кодексу це передбачає проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби, вимогам, встановлених Кодексом (92-15) та іншими законами України.

З метою забезпечення завдань здійснення митної справи митні органи, у разі необхідності, можуть використовувати усі форми митного контролю, передбачені статтею 41 Митного кодексу України й проводити такий контроль у повному обсязі, у тому числі й після пропуску товарів і транспортних засобів (відповідно до положень статті 69 кодексу). Митний кодекс України (92-15) закріплює принцип вибірковості здійснення митного контролю. Вибір форм митного контролю та його обсягу здійснюється у відповідності з принципом достатності для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи, з урахуванням положень статті 40 Кодексу стосовно проведення мінімуму митних процедур.

Незастосування будь-яких форм митного контролю, так само як і звільнення від них, не звільняє громадян і підприємства від обов'язків по додержанню законодавства України з питань митної справи.

Отже, суд вважає, що відповідач, діючи на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, провів митний контроль позивача, після митного оформлення і випуску товарів у вільний обіг шляхом перевірки документів, необхідних для митного контролю товарів у відповідності з заявленим режимом та найменуваннями товарів.

Відповідно до ст. 267 Митного кодексу України до митної вартості включається: ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі), та інші витрати, якщо вони не включені до рахунку-фактури (фактурної вартості). Серед таких витрат основною складовою є транспорті витрати.

Транспорті витрати розподіляються між продавцем та покупцем товару залежно від умов поставки товару, про що торгуючі сторони домовляються при укладенні контракту. Якщо умови поставки передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару (EXW, FCA, FOB відповідно до правил міжнародної торгівлі ІНКОТЕРМС 2000), то такі витрати додаються до фактурної вартості. При цьому, відповідно до зазначених вище норм законодавства, витрати на транспортування товару після його ввезення на митну територію України не включаються за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та піддаються обчисленню. А саме, в ч. 3, п. З ст. 267 Митного кодексу України, зазначається, що цей метод застосовується, якщо: використані декларантом відомості підтверджені документально та є кількісно вираженими та достовірними".

Згідно з абз. 3 п. 1.4, п. 1.14 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість"(далі - Закон про ПДВ) поставка послуг - це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Як встановлено пп. 3.1.1, 3.1.2 ст. 3 Закону про ПДВ, об'єктом - оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти

застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю); ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг), згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону про ПДВ, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до п. 6.1 ст.6 Закону про ПДВ об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом (168/97-ВР) , оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної ст. 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 6.2.4 ст. 6 Закону про ПДВ встановлено, що у тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки транспортних залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України, а також авіаційним транспортом: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами митного кордону України.

Враховуючи вище викладене, для підтвердження задекларованої позивачем вартості понесених витрат на доставку імпортованих товарів до митного кордону України, що заявлялась позивачем як в декларації митної вартості, так і в вантажній митній декларації, позивач повинен був вимагати у Експедиторів (Перевізників) розподіляти вартість транспортування імпортованих товарів за межами митного кордону України та по митній території України.

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1. ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів, які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України.

Відповідно до п. 1.9. ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом (2181-14) .

Згідно з п. 6.1. ст. 6 цього ж Закону у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних - санкцій за їх наявності).

Законом встановлено, що штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій а сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

У відповідності до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону (результати документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З метою визначення порядку нарахування митними органами штрафних санкцій у випадку виявлення за результатами документальних перевірок недоплат за податками і зборами, щодо яких митні органи визначено контролюючими, Держмитслужба звернулась за відповідними роз'ясненнями до Міністерства фінансів України.

Листом від 24.01.07 № 31-21020-04-13/1193 Міністерство фінансів України надало Держмитслужбі роз'яснення, згідно з яким на підставі підпунктів 4.1.4 та 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" під податковим періодом для цілей нарахування митними органами штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, необхідно розуміти один календарний місяць.

Отже, податкові повідомлення-рішення від 25.02.08 р. №№ 25, 26 відповідача є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Перевіривши надані сторонами по справі пояснення та докази, суд прийшов до висновку, що оскаржувані позивачем податкові рішення не порушують його прав та законних інтересів, а прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, з дотриманням встановлених ч.3 ст.2 цього Кодексу на відновлення правового порядку в Україні.

Судом також враховано, що відповідачем як суб’єктом владних повноважень рішення якого оскаржуються, цілком виконано вимоги ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69- 71, 94, 160- 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Хенкель Україна" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови –16.04.09р.