Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного 

Суду Україниу складі:

головуючого                 Кривенка В.В.,

суддів:                     Гриціва М.І., Гусака М.Б., 

                            Коротких О.А., Кривенди О.В., 

                            Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., 

                            Терлецького О.О., Тітова Ю.Г.,-

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБИ_1 до управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області (далі - управління ПФУ) про визнання протиправною вимоги,

У квітні 2012 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною вимогууправління ПФУ від 6 лютого 2012 року № Ф-6 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-грудень 2011 року в сумі 2610 грн 30 коп.

На обґрунтування позову ФОП ОСОБА_1 зазначив, що він є пенсіонером за віком, із 31 грудня 2009 року згідно з Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (1058-15) «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перебуває на обліку в управлінні ПФУ, має статус потерпілого від аварії на Чорнобильській АЕС 4 категорії, постійно проживає на території забруднення у зоні посиленого радіологічного контролю. З 31 березня 2003 року взятий на облік як ФОП, знаходиться на спрощеній системі оподаткування та відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2464-VІ (2464-17) ) звільняється від сплати єдиного внеску.

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 24 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2013 року, позов задовольнив частково: визнав протиправною вимогу управління ПФУ в частині визначення суми недоїмки ФОП ОСОБІ_1 зі сплати мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень-грудень 2011 року в сумі 1698 грн 23 коп. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 6 лютого 2014 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

В своєму рішенні касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій та зазначив, що оскільки позивач має статус пенсіонера за віком, то відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VІ він звільняється від сплати за себе єдиного внеску і може бути платником такого внеску тільки у добровільному порядку.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України управління ПФУ, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 6 лютого 2014 року та прийняти нове рішення.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на нижченаведене.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На обґрунтування заяви управління ПФУ посилається на додану до заяви ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року (№ К/800/32510/13), яка і на думку Вищого адміністративного суду України, як зазначено в ухвалі цього суду про допуск справи, підтверджує неоднакове правозастосування. Однак указане судове рішення скасоване Верховним Судом України постановою від 15 квітня 2014 року (№ 21-25а14).

Таким чином, обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, тому відповідно до частини першої статті 244 КАС у задоволенні заяви управління ПФУ слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.