Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.

Суддів - Бим М.Є., Гордійчук М.П..,Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

За участю секретаря - Кальненко О.I.

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2007р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин" до Сумської міської ради, третя особа - Сумське міське управління земельних ресурсів про визнання протиправним і скасування акту, визнання права та зобов"язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту 2 рішення Сумської міської ради від 19 липня 2006 року №128-МР та визнання за ним права на постійне користування земельною ділянкою, що знаходиться в місті Суми по вулиці Роменська, в межах, визначених Державним актом на право постійного користування землею і про зобов'язання Сумської міської ради видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин" Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

Постановою господарського суду Сумської області від 06 листопада

2006 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05 лютого 2007 року постанову господарського суду Сумської області від 06 листопада 2006 року скасовано. Провадження у справі закрито.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2007 року ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05 лютого

2007 року скасовано. Справу направлено на розгляд до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2007 року постанова господарського суду Сумської області від 06 листопада 2006 року скасована. Прийнято нову постанову. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 2 рішення Сумської міської ради від 19 липня 2006 року №128-МР. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2007 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин" звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2007 року та залишити в силі постанову господарського суду Сумської області від 06 листопада 2006 року.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі та рішення судів щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до рішення XVIII сесії Сумської міської ради від 23 квітня 1997 року Державному комунальному підприємству по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин у постійне користування була надана земельна ділянка, площею 47,83 га в межах згідно з планом землекористування. Вказане право землекористування було оформлене Державним актом на право постійного користування землею I-СМ №002676 від 13 травня 1997 року.

Державне комунальне підприємство по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин було реорганізовано в Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин" з передачею усіх майнових та немайнових корпоративних прав учаснику товариства - Сумській обласній громадській організації інвалідів "Iніціатива".

Відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України (435-15) перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Отже, в результаті реорганізації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин" перейшло від попередньої юридичної особи і право постійного користування землею, в межах земельної ділянки, яка була надана компетентним суб'єктом владних повноважень Державному комунальному підприємству по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин.

Відповідно до положень статті 92 Земельного кодексу України (2768-14) права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, в тому числі, громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Як встановлено судом першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин" належить до підприємств громадських організацій інвалідів. Єдиним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин" є Сумська обласна громадська організація інвалідів "Iніціатива".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин" неодноразово зверталося до відповідача із заявами про здійснення переоформлення Державного акта на право постійного користування землею із зміною найменування користувача з Державного комунального підприємства по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин на Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин". Проте такого переоформлення здійснено не було.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Сумської міської ради від 19 липня 2006 року №128-МР, суди попередніх інстанцій виходили з того, що право постійного користування на земельну ділянку, розташовану в місті Суми по вулиці Роменській в результаті реорганізації перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин".

При цьому, судом апеляційної інстанції було правильно застосовані норми Земельного кодексу України (2768-14) відносно того, що припинення права власності на землю чи права користування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання за позивачем права на постійне користування земельною ділянкою, що знаходиться в місті Суми по вулиці Роменській, в межах визначених Державним актом на право постійного користування землею і про зобов'язання Сумської міської ради видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин" Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії Сумської міської ради по відмові позивачу визнати за ним право на постійне користування земельною ділянкою і видати Державний акт не були заявлені підприємством. Крім того, суд апеляційної інстанції послався на те, що позивач бажає отримати право на користування земельною ділянкою без додержання вимог, встановлених законом. Зокрема без розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки та його погодження в порядку, передбаченому статтею 123 Земельного кодексу України (2768-14) .

Приходячи до такого висновку, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 123 Земельного кодексу України (2768-14) . Відповідно до частини 2 вказаної статті умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно із пунктом 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №677 (677-2004-п) проект відведення земельної ділянки не розробляється, в тому числі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості) надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення.

Судом апеляційної інстанції не враховано, що позивач набув права на постійне користування земельною ділянкою в результаті процедури реорганізації. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин" не було зобов'язане розробляти проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Оскільки ці етапи здобуття права на земельну ділянку були пройдені попередньою юридичною особою - Державним комунальним підприємством по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин.

Твердження суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з тим, що позивачем не оскаржувалися дії Сумської міської ради по відмові позивачу визнати за ним право на постійне користування земельною ділянкою та видати Державний акт необхідно визнати помилковими.

Оскарження рішення Сумської міської ради, вимога здійснення певних дій щодо визнання права на користування земельною ділянкою та його оформлення є системним та логічним відновленням порушеного права і відповідає основним завданням адміністративного судочинства, які визначені частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

В Постанові Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 р. N 7 (va007700-04) "Про практику застосування судами земельного законодавства" зазначається, що спори, пов'язані із земельними відносинами, розглядаються в порядку позовного провадження. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 Земельного кодексу України (2768-14) шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів. Зокрема, при оскарженні рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань, віднесених до їх компетенції (наприклад, про відмову в передачі у власність чи в продаж земельної ділянки або розміщенні об'єкта), суд у разі задоволення позову визнає рішення цих органів недійсними і зобов'язує їх, залежно від характеру спору, виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2007 року необхідно скасувати, а постанову господарського суду Сумської області від 06 листопада 2006 року - залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

ухвалила :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство по вирощуванню та реалізації квітково-декоративних рослин" задовольнити. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2007 року скасувати, а постанову господарського суду Сумської області від 06 листопада 2006 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяці з дня відкриття таких обставин.