ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.,
Заїки М.М.,
при секретарі Сердюк Ю.В.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу відділу державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 25.12.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2007р. по справі за позовом ОСОБА_1до відділу державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа - управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання незаконними дій щодо перереєстрації автомобіля та зобов'язання проведення такої перереєстрації, -
встановила:
У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Решетилівського районного суду Полтавської області з позовом до відділу державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа - управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання незаконними дій щодо перереєстрації автомобіля та зобов'язання проведення такої перереєстрації.
Постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 25.12.2006р. позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано дії відділу Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області протиправними і незаконними. Зобов'язано відділ Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області перереєструвати автомобіль Ауді реєстраційний номер НОМЕР_1, моделі А6, 1999 року випуску, зеленого кольору, шасі NWAUZZZ4BZYN007976 на ім'я ОСОБА_1 у 5-му міжрайонному відділенні Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області без сплати митних платежів.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2007р. апеляційну скаргу відділу Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області було залишено без задоволення, а постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 25.12.2006р. - без змін.
Відділ Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області подав касаційну скаргу, в якій просить постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 25.12.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2007р. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що згідно рішення Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 19.01.2006р. автомобіль Ауді-А6, 1999 року випуску, шасі NWAUZZZ4BZYN007976, було визнано гуманітарною допомогою, отримано Головним управлінням праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації для подальшої передачі ОСОБА_1 Відповідно до митних документів, автомобіль, як гуманітарна допомога, пройшов митне оформлення без сплати митних зборів на Полтавській митниці та був зареєстрований 14.02.2005р. на ім'я ОСОБА_1, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу КХС № 997924. В зв'язку зі смертю ОСОБА_1 04.03.2006р., його син - ОСОБА_1 28.04.2006р. звернувся до Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області з проханням про перереєстрацію автомобіля, відповідно до дозволу на перереєстрацію автомобіля, виданого управлінням праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації від 27.04.2006р., на що отримав відмову від 03.05.2006р. та від 29.09.2006р.
Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 6 Закону України "Про гуманітарну допомогу" Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України може визнати гуманітарною допомогою, із звільненням від оподаткування та обов'язкових платежів до бюджету легкові автомобілі, які на момент ввезення на митну територію України були виготовлені не більш як 10 років тому, з об'ємом двигуна не більш як 1800 куб. см, що отримуються Міністерством праці та соціального захисту населення Автономної Республіки Крим, управліннями соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або Міністерством праці та соціальної політики України для подальшої передачі інвалідам, які перебувають в установленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту.
Згідно пункту 8 Порядку митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2000р. № 544 (544-2000-п)
, митне оформлення гуманітарного товару здійснюється митницею без сплати митних зборів за наявності рішення Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України про визнання цих товарів гуманітарною допомогою.
Пунктом 37 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997р. № 999 (999-97-п)
(який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення. Перереєстрація автомобіля на ім'я одного з членів сім'ї інваліда, який на час смерті інваліда проживав разом з ним, проводиться Державтоінспекцією з дозволу органу соціального захисту населення, де інвалід перебував на обліку як власник транспорту.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку щодо безпідставності посилань відповідача на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки автомобілебудівної промисловості України" (2779-14)
, пункт 2 розділу 11 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні" від 7 грудня 2000 року (2134-14)
№2134-111, оскільки наведене законодавство передбачає сплату всіх податків і зборів лише в разі відчуження транспортного засобу, а не в порядку спадкування, як в даному випадку.
Помилковим є і посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 19.07.2006р. № 999 "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" (999-2006-п)
, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин дана постанова не набула чинності, а була чинна постанова Кабінету Міністрів України від 08.09.1997р. № 999 (999-97-п)
, якою і керувалися суди.
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції правова оцінка по справі дана вірно, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає, а судові рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу відділу державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 25.12.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2007р. по справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа - управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання незаконними дій щодо перереєстрації автомобіля та зобов'язання проведення такої перереєстрації - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка