Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

при секретарі Охріменко Р.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 29.04.2004 р. у справі за його позовом до управління праці та соціального захисту населення Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , -

встановила:

У грудні 2003 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII (796-12) (далі - Закон №796-XII (796-12) ).

Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 23.02.2004 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області на користь позивача 2005 грн. щорічної допомоги на оздоровлення за період з 2000 р. по 2002 р.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 29.04.2004 р. скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

У касаційній скарзі позивач просить рішення апеляційного суду Житомирської області від 29.04.2004 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї та рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1. є учасником ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС 2-ої категорії, має право на пільги і компенсації, передбачені Законом №796-XII (796-12) , зокрема на отримання щорічної допомоги на оздоровлення. На момент звернення до суду управлінням праці та соціального захисту населення Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області було виплачено позивачу щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 1999 р., 2000 р. та 2001 р. в розмірі 26,70 грн. за кожен рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996р. №836 (836-96-п) . Заборгованість за 2002 р. позивачу виплачена не була. Оскільки розмір щорічної грошової допомоги на оздоровлення, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. № 836 (836-96-п) суперечить вимогам частини 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) ОСОБА_1. звернувся до суду.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України (254к/96-ВР) , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 48 Закону №796-XII (796-12) щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ої категорії виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Частиною 5 статті 48 вищенаведеного Закону щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Згідно частини 7 статті 48 вищезазначеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідно до Закону України "Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік" (366-14) , Закону України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік" (1766-14) та Закону України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік" (2896-14) розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.1999 р. по 01.04.2000 р. становив 74 грн. на місяць, з 01.04.2000 р. по 01.07.2000 р. - 90 грн., з 01.07.2000 р. по 01.01.2002 р. - 118 грн., з 1 січня 2002 року - 140 грн., а з 1 липня 2002 року - 165 грн. на місяць.

Зі змісту вимог законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 1999, 2000 та 2002 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Слід зазначити, що встановлений ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 (836-96-п) розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , Закон України "Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік" (366-14) , Закон України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік" (1766-14) та Закон України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік" (2896-14) , а не Постанова Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996р. №836 (836-96-п) .

За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону №796-XII (796-12) , управління праці та соціального захисту населення Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за зазначений період, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Проте суд першої інстанції, задовольняючи частково позов ОСОБА_1, а апеляційний суд скасовуючи рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 23.02.2004 р., не досліджували питання, коли саме сума щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 26,70 грн. за 1999, 2000, 2001 та 2002 роки була виплачена позивачу управлінням праці та соціального захисту населення Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 23.02.2004 р. та рішення апеляційного суду Житомирської області від 29.04.2004 р. необхідно скасувати, оскільки вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 23.02.2004 р. та рішення апеляційного суду Житомирської області від 29.04.2004 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.