Обставини справи:

Прокурор звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним спеціальний дозвіл №3252, виданий 17.12.2007 Міністерством охорони навколишнього природного середовища України ТОВ "Харків - Цемент СМ"на користування надрами на геологічне вивчення, у т.ч. дослідно - промислову розробку, ділянки Свинська-2 Балаклійському та Ізюмському районах Харківської області, площею 961 га, а також зобов'язати Міністерство охорони навколишнього середовища України анулювати спеціальний дозвіл №3252 від 17.12.2007.

В судовому засіданні прокурор та представник Кабінету Міністрів України позовні вимоги підтримали.

Представники відповідача та третьої особи надали письмові заперечення на позов, у яких проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, викладених у запереченні.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.12.2008 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 23.12.2008, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

Відповідно до протоколу №20 від 11.12.2207 на засідання Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування останньою відповідно до підпункту 8 пункту 7 Порядку прийнято рішення про надання ТОВ "Харків-Цемент СМ"спеціального дозволу на користування надрами родовища Свинське-2 в Харківській області.

17.12.2007 Міністерством охорони навколишнього природного середовища України видано ТОВ "Харків-Цемент СМ"спеціальний дозвіл на користування надрами №3252 з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, ділянки Свинська-2 в Балаклійському та Ізюмському районах Харківської області площею 961 га, яка містить корисні копалини –крейду, придатну для використання в якості цементної сировини та укладено відповідну угоду про умови користування надрами.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 Кодексу України "Про надра"визначено, що державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, Державний комітет України по нагляду за охороною праці, Рада Міністрів Республіки Крим, інші державні органи, місцеві Ради народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 1 Положення "Про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1524 (1524-2006-п) (далі –Положення), Мінприроди є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, екологічної безпеки, заповідної справи поводження з відходами, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, а також топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

Згідно ст. 14 Кодексу України "Про надра" надра надаються у користування, зокрема, для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

Частинами 2, 3 та 6 ст. 16 Кодексу України "Про надра" передбачено, що спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами. Надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби. Спеціальні дозволи на користування надрами надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, як правило, на конкурсних засадах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. 15 п. 4 Положення Мінприроди відповідно до покладених на нього завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування ділянками надр та у випадках, передбачених законодавством, проводить ліцензування відповідних видів господарської діяльності.

Статтею 5 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року №489-V встановлено, що у 2007 році продаж спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється на аукціонах, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2007 №480 (480-2007-п) (далі –Порядок), дозволи на всі види користування надрами надаються Мінприроди переможцям аукціонів з їх продажу, а також надрокористувачам у випадках, передбачених у пункті 7 цього Порядку.

Підпунктом 8 ч. 1 п. 7 Порядку встановлено, що без проведення аукціону дозвіл на користування ділянкою надр надається у разі геологічного вивчення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства України заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в довгострокову оренду.

Відповідно до абз. 2 п. 7 Порядку заявники, які мають право на отримання дозволів без проведення аукціонів, подають Мінприроди в установленому порядку заяву разом із документами, зазначеними в додатку 1, обов'язково узгодивши питання про надання дозволів з органами місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"передбачено, що цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

Аналогічне визначення міститься у частині третій статті 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 191 Цивільного кодексу України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 3 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (1440-2003-п) , цілісний майновий комплекс (ЦМК) - це об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність; ЦМК є підприємства, а також їхні структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності.

Аналогічне за змістом визначення поняття "цілісний майновий комплекс"міститься в п. 1.3 Положення про продаж цілісних майнових комплексів державних підприємств, які за класифікацією об'єктів приватизації віднесені до груп В, Г, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 26.07.2002 №336, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01.08.2002 №222 (zb784-02) , розпорядженням Антимонопольного комітету України від 26.07.2002 №226-р, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2002 року за №784/7072 (za784-02) : цілісний майновий комплекс або такий структурний підрозділ, який в установленому порядку відокремлюється в цілісний майновий комплекс - об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої господарської діяльності на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи підприємств (цехи, виробництва, дільниці тощо), які виділяються в самостійні об'єкти з подальшим складанням розподільного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні підприємства.

З аналізу викладених норм чинного законодавства видно, що основною ознакою цілісного майнового комплексу є придатність і достатність активів, що до нього входять, для здійснення окремого виду господарської діяльності.

Цілісний майновий комплекс, орендований ТОВ "Харків Цемент СМ"згідно договору найму (оренди) від 13.11.2007 строком на 241 календарний місяць, зареєстрований приватним нотаріусом Скляр О.М. за №4648, повністю відповідає зазначеним вище вимогам, що, зокрема, підтверджується "Техническим заключением о состоянии помольного отделения, вспомогательного оборудования и строительных конструкций цеха помола...", підготовленим ВАТ "Южгіпроцемент" (ліцензія серії АА № 416012 від 30.08.2002), "Рабочим проектом цеха помола и производства местных строительных материалов", що підготовлений Комунальним підприємством "Санітарно-екологічний центр", довідкою ТОВ "ЦЕМТРАСТ"від 03.12.2007 №8.

Крім того, як видно з матеріалів справи, Міністерством охорони навколишнього природного середовища у 2008 році проводилися перевірки суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали спеціальні дозволи на користування надрами у 2007 році. Зокрема, 20-21.08.2008 Міністерством охорони навколишнього природного середовища було проведено перевірку ТОВ "Харків Цемент СМ", результати якої оформлено актом перевірки №119. У зазначеній перевірці брали участь уповноважені особи, у тому числі начальник Східної територіальної інспекції ДО "Інспекція державного геологічного контролю", що в повній мірі відповідає вимогам Положення про державний геологічний контроль за веденням робіт по геологічному вивченню надр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.1994.

Зазначеною перевіркою було встановлено, що для переробки видобутої у процесі дослідно-промислової розробки сировини (глини та крейди) ТОВ "Харків Цемент СМ"взяв в оренду у ЗАТ "Райагробуд" (м. Бакалея) терміном на 20 років нежитловий об'єкт - Цех помолу зі спеціальним обладнанням для виробництва цементу, "будівництво якого велося як самостійного господарського об'єкту з закінченим циклом виробництва цементу". "Візуальний огляд Цеху помолу показав, що фактично він являє собою господарчий об'єкт з виробництва цементу з сировини, аналогічної той, яка видобувається на кар'єрі ВАТ "Балцем", який знаходиться поряд. В склад об'єкту входять: адміністративно-побутовий комплекс, насосна, сировинний млин, трансформаторна підстанція, бункер, компресорна лабораторія, цех помолу, силосний склад, складу клінкеру, вагова. Виробництво цементу на потужностях цеху здійснювалось в період з 2002 по 2005 рік для потреб місцевих та сільських споживачів. Потужність виробництва складала 200 т цементу на добу, однак, за відсутності власної сировинної бази воно було зупинено. Технологічна лінія з виробництва цементу "сухим засобом"перебуває в робочому стані; цехи та допоміжні приміщення запитані від трансформаційної підстанції.

За результатами перевірки зроблено висновок, що надання ТОВ "Харків Цемент СМ"спеціальних дозволів від 18.12.2007 №3252 і 3252 на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, Савинської та Савинської-2 ділянок цементної сировини, на підставі наявності у нього цілісного майнового комплексу, виявляється з цього приводу таким, що відповідає діючому у 2007 році Порядку надання спеціальних дозволів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що на момент отримання спеціального дозволу ТОВ "Харків Цемент СМ"підприємство мало в довгостроковій оренді цілісний майновий комплекс, придатний для виробництва цементу.

Отже, посилання прокурора про те, що на момент видачі Мінприроди спеціального дозволу на користування надрами №3252 від 17.12.2007 у ТОВ "Харків Цемент СМ"був відсутній у власності або оренді цілісний майновий комплекс, у зв'язку з чим даний дозвіл було видано у порушення підпункту 8 пункту 7 Постанови, не відповідає дійсним обставинам справи.

Водночас, аргумент прокурора про відсутність погодження питання про надання земельної ділянки органом місцевого самоврядування також суперечить наданим третьою особою доказам –рішенням Харківської обласної ради від 06.09.2007 № 371-V та від 29.11.2007 № 490-V.

Статтею 26 Кодексу України про надра визначено, що право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Згідно п. 19 Порядку надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2007 № 480 (480-2007-п) , Мінприроди анулює дозвіл у разі: відсутності потреби у користуванні надрами; ліквідації надрокористувача, якому надано дозвіл; подання надрокористувачем свідомо неправдивих відомостей; користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я людей; використання надр не за призначенням; визнання аукціону, за результатами якого був наданий дозвіл, недійсним; неодноразового порушення надрокористувачем умов дозволу або угоди про умови користування ділянкою надр; визнання дозволу недійсним у судовому порядку; невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу; вилучення в установленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр; коли суб'єкт господарської діяльності протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ, родовищ нафти і газу - 180 календарних днів, з початку дії спеціального дозволу не приступив до користування ділянкою надр без поважних причин; дострокового розірвання договору про оренду цілісних майнових комплексів для підприємств, яким був наданий дозвіл відповідно до абзацу дев'ятого пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до ст. 56 Кодексу України про надра основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно ст. 57 Кодексу України про надра у разі порушення статті 56 та інших вимог цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю або іншими спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством України.

Враховуючи викладене, суд розглянувши надані сторонами докази, дослідивши матеріали, які передували видачі ТОВ "Харків-Цемент СМ"спеціального дозволу на користування надрами, прийшов до висновку, що спеціальний дозвіл на геологічне вивчення відповідачем було видано у порядку та у відповідності з законом.

Крім того, суду вважає необхідним зазначити, що заступником Генерального прокурора України в порушення вимог ст. 104 КАС України, відповідно до якої суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом, не обґрунтовано належним чином компетенцію Кабінету Міністрів України, Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області, Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, в інтересах яких він звернувся до суду, щодо контролю за додержанням встановленого законодавством порядку надання надр у користування, оскільки такими органами, як визначено ст. 57 Кодексу України про надра, є органи Міністерства охорони навко лишнього природного середовища України, державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Водночас, відповідачем доведено, що його дії щодо надання ТОВ "Харків-Цемент СМ"спеціального дозволу на користування надрами №3252 від 17.12.2007 на користування надрами на геологічне вивчення, у т.ч. дослідно - промислову розробку, ділянки Свинська-2 в Балаклійському та Ізюмському районах Харківської області, повністю відповідають чинному законодавству та реалізовані в межах компетенції і на підставі норм чинного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69- 71, 94, 97, 158- 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185- 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.