Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді Сіроша М.В.

суддів: Бим М.Є., Леонтович К.Г., Фадєєвої Н.М., Чалого С.Я.

при секретарі: Капустинському М.В.

за участю представника Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення – Товстогуза В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на постанову господарського суду Сумської області від 08 серпня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2006 року у справі №АС4/406-06 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Відікон" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання недійсними рішень, -

У червні 2006 року ТОВ "ТРК "Відікон" звернулось до суду з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання недійсними рішень від 30 червня 2005 року №426 "Про результати позапланової перевірки ТОВ "ТРК "Відікон" м. Суми" та від 19 квітня 2006 року №335 "Про ознаки порушення ТОВ "ТРК "Відікон" м. Суми Закону України "Про вибори народних депутатів України" (1665-15) , посилаючись на те, що зазначені рішення прийнятті відповідачем з грубим порушенням чинного законодавства.

Постановою господарського суду Сумської області від 08 серпня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2006 року, позов задоволено.

Рішення судів мотивовані тим, що відповідачем при проведенні перевірок було порушено порядок їх проведення, а тому рішення, прийняті на підставі актів перевірок, є незаконними.

В касаційній скарзі Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом відповідача від 23.03.2005р. №6/51 було призначено проведення позапланової перевірки представником Національної ради в Сумській області Таранюком М.П. ліцензійних зобов’язань ТОВ "ТРК "Відікон", за результатами якої складено акт перевірки від 06.04.2005р. №СУ4/05 дотримання позивачем законодавства України та умов ліцензії серії НР №1733 від 09.07.2004р. та акт перевірки від 05.04.2005р. №СУ3/05 щодо дотримання умов ліцензії серії НР №1612 від 12.05.2004р. На підставі цих актів перевірки відповідачем прийнято рішення від 30.06.2005р. № 426 "Про результати позапланової перевірки ТОВ ТРК "Відікон" м. Суми, яким позивачу за порушення ліцензійних умов (ліцензія серії НР № 1733) було оголошено попередження.

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення" Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Статтею 3 вищеназваного Закону України передбачено, що діяльність Національної ради ґрунтується на принципах законності, незалежності, об'єктивності, прозорості, доступності для громадськості, врахування культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, врахування загальновизнаних міжнародних норм та стандартів у галузі телерадіомовлення, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень.

Згідно п. 1 ст. 11 зазначеного Закону для забезпечення виконання повноважень Національної ради в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі призначаються представники Національної ради. Таким представником Ради в Сумській області є М.П.Таранюк, що здійснював перевірку.

При перевірці умов ліцензії (радіомовлення) серії НР № 1733 від 09.07.2004р. представник Національної ради в акті № СУ4/05 від 06.04.2006р. зазначив як факт порушення, що позивачем ведення власних програм українською мовою становить - 78%. Також відповідачем в оскаржуваному рішенні №426 зазначено, що ведення радіопрограм українською мовою становить - 78%, зазначивши при цьому, що за умовами ліцензії цей відсоток складає 100%. Але матеріали справи свідчать, що в умовах вказаної ліцензії № 1733 від 09.07.2004р. взагалі не зазначено відсоткове співвідношення мови, якою повинні здійснюватися передачі.

Згідно ст. 17 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення" Національна рада в межах своїх повноважень приймає рішення, може розробляти відповідні положення, правила та інструкції, які затверджуються рішенням Національної ради, організовує та контролює їх виконання, видає рекомендації.

На засіданні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 20.11.2003р. прийнято рішення № 1481, яким було затверджено Інструкцію про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій України. Відповідно до вимог зазначеної Інструкції, зокрема п. 3.2, для попередження правопорушень у діяльності телерадіоорганізацій проводиться моніторинг програм та передач, а також використовується інша інформація про діяльність телерадіоорганізацій.

При цьому слід зазначити, що в акті здійснення моніторингу програм ТОВ "ТРК "Відікон" від 29.03.2005р. відповідачем не вказані, які саме порушення законодавства були виявлені під час перевірки, а лише зафіксовані показники програм, що не відповідає вимогам п.4.1.10. Інструкції.

Згідно п.3.2.2. Інструкції у разі виявлення в ході проведення моніторингу, порушення з боку телерадіоорганізації, представник Національної ради повинен повідомити компанію та взяти пояснення щодо причин цього порушення.

Пояснення позивача з цього приводу відповідачем не відбиралися .

Відповідно до п.3.2.3 та 3.2.4 Інструкції представник Національної ради повинен був перевірити стан виправлення порушень, і лише, якщо протягом місяця виявлені порушення продовжуються, представник Національної ради повинен доповідною сповістити Національну раду про виявлені порушення, на підставі чого Національна рада, в разі доцільності, дає доручення на проведення перевірки.

Однак, встановлений порядок відповідачем не був дотриманий.

Відповідно до вимог п. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

За таких обставин суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість та правомірність вимог позивача щодо визнання нечинним рішення № 426 від 30.06.2005р.

Крім того, 19.04.2006р. відповідачем прийнято рішення № 335 "Про ознаки порушення ТОВ "ТРК "Відікон" м. Суми Закону України "Про вибори народних депутатів" (1665-15) , відповідно до якого позивачу було оголошено попередження.

У вищевказаному рішенні зазначено, що позивачем порушені вимоги п.17 ст. 71 Закону України "Про вибори народних депутатів" у частині включення до інформаційних програм передвиборчих агітаційних матеріалів та ліцензійні умови порушені у частині ретрансляції мовника непередбаченого умовами ліцензії. Підставою його прийняття став звіт Національної Ради.

Згідно п. 2 ст. 73 Закону України "Про і телебачення та радіомовлення" Національна рада розпочинає розгляд питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії на підставі актів перевірки.

Акти здійснення моніторингу телепрограм від 2 та 24 березня 2006р. свідчать про те, що керівник ТОВ "ТРК "Відікон" не ознайомлений із актами моніторингу та на них відсутня печатка позивача, а надана копія службової записки не містить ні дати її складання, ні періоду, за який встановлено факт порушення.

Зазначене є порушенням п. 6.1.2 Інструкції Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій України.

В протоколі засідання Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення № 19 від 19.04.2006 р. не зазначено, якими конкретними діями позивач порушив законодавство про вибори, коли саме вони мали місце та на підставі яких доказів відповідачем зроблені висновки щодо вищезазначених порушень умов ліцензії та вимог чинного законодавства.

Крім того, відповідно до п.6.1.1 Інструкції Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій України від 20.11.2003р. № 1481 (v1481295-03) (із змінами і доповненнями) об'єктом моніторингу є аудіовізуальна діяльність ліцензіата. При цьому в Інструкції зазначено, що моніторинг здійснюється постійно для виявлення системності та тенденцій у діяльності ліцензіатів. Моніторинг може проводитись у різні часові відрізки та дні тижня, але має відображати цілісну картину тижневої сітки мовлення ліцензіата.

Тобто, при здійсненні моніторингу тільки за добу мовлення позивача, у відповідача не було можливості зробити об'єктивні висновки щодо системності порушення.

Складені з порушенням законодавства акти моніторингу не можуть бути прийняті до уваги як належний доказ щодо наявності факту порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Пунктом 2 ст.71 КАСУ передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суди дійшли висновку, що позовні вимоги щодо визнання нечинним рішення відповідача від 19.06.2006 р. №335 є також правомірним та обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також допущені порушення норм процесуального права.

Постановлені у справі судові рішення є законними та обґрунтованими, що відповідно до ст. 224 КАС України є підставою для залишення судових рішень без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення залишити без задоволення, а постанову господарського суду Сумської області від 08 серпня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2006 року – без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.