Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 16.12.2008 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс"звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.03.2008 р. № 0001192308/0 на суму 3 385 832,00 грн., з яких 2 257 221,00 грн. –основний платіж та 1 128 611,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції та витребування у відповідача копій первинних документів ТОВ "Науково-виробнича фірма "Інтермодуль-груп".

В ході судового розгляду позивач подав уточнення до позову від 16.12.2008 р. та просив суд скасувати податкове повідомлення – рішення ДПІ у Солом’янському районі м. Києва від 26.03.2008 р. № 0001192308/0.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс"вважає, що ним правомірно включено суми податку на додану вартість за операціями з ТОВ "Інтермодуль-груп"до податкового кредиту на підставі належно оформлених первинних документів відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) від 03ю04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (далі Закон України № 168/97-ВР (168/97-ВР) ), тому податкове повідомлення-рішення № 0001192308/0 прийнято відповідачем з порушенням законодавства. Окрім того, на думку позивача, відповідачем при проведенні перевірки були порушені вимоги Закону України "Про державну податкову службу в Україні"від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (509-12) , а саме позапланові перевірки проводяться лише на підставі рішення суду.

Відповідач –ДПІ у Святошинському районі м. Києва з позовом не погоджується та в обґрунтування зазначає, що позивач порушив пп. 7.2.4 п. 7.2, пп.7.4.5 п.7.4., пп. 7.5.1. п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, чим занизив суму податку на додану вартість на загальну суму 2257221 грн. за періоди: в серпні на 826 685,00 грн., в вересні на 39 2971,00 грн., в січні на 845 634,00 грн., в березні на 191 931,00 грн. Оскільки, господарські операції були проведені з ТОВ НВФ "Інтермодуль-груп", установчі документи якого та свідоцтво платника ПДВ постановою Святошинського району м. Києва від 16.03.2007 р. № 2а-49-1/07 визнані недійсними. Актом ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 18.12.2007 р. № 1388 свідоцтво платника ТОВ "НВФ "Інтермодуль-груп"анульоване з 13.03.2006 р.

Таким чином, відповідач вважає, що застосовані штрафні (фінансові) санкції до ТОВ "Укрімпекс"на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовим фондами"в розмірі 3 385 832,00 грн., згідно повідомлення –рішення № 0001192308/0 відповідають чинному законодавству.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва (надалі - відповідач) була проведена виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс"(надалі - позивач) з питань правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Інтермодуль –Груп"(надалі –ТОВ "НВФ "Інтермодуль - Груп") за період з 01.08.2006р. по 31.12.2006р.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт № 3688/23-08-32103271 від 17.03.2008 р. (надалі - Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем пп. 7.2.4 п. 7.2, пп.7.4.5 п.7.4., пп. 7.5.1. п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, та прийнято податкове повідомлення-рішення № від 26.03.2008 р. № 0001192308/0 на суму 3 385 832,00 грн., з яких 2 257 221,00 грн. –основний платіж та 1 128 611,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

ТОВ Укрімпекс" укладено договір з ТОВ "Науково-виробнича фірма "Інтермодуль-Груп" (код 34187023 м. Київ) №18 від 02.08.2006р. щодо поставки продукції в асортименті відповідно до специфікації всього на суму 11 290 667,62 грн., крім того ПДВ 2 258 133,52грн.

Сума ПДВ в розмірі 2 258 133,52 грн. була включена ТОВ "Укрімпекс" до податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість, а саме:

Серпень 2006 –832 588,37грн.

Вересень 2006 –392 599,38грн.

Жовтень 2006 –394 615,28грн.

Листопад 2006- 354 772,79грн.

Грудень 2006 –283 557,71грн.

Транспортування товару та вантажні роботи проводились за рахунок покупця ДП МТЗЗТ України "Укрзалізничпостач" (код 19014832 м. Київ). Розрахунки між суб'єктами господарювання приводились у безготівковій формі.

В ході планової документальної перевірки було встановлено, що згідно бази даних АІС "Податки" ТОВ "Науково-виробнича фірма "Інтермодуль-Груп" зареєстроване у ДПІ у Святошинському р-ні м.Києва з 01.03.2006 р. за № 6768 та звітує по податку на прибуток та ПДВ з моменту реєстрації з "0" показниками.

Даною перевіркою встановлено, що Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва (Позивач) звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовною заявою про визнання недійсним установчих та реєстраційних документів ТОВ "НВФ "Інтермодуль-Груп", обґрунтувавши позовні вимоги тим, що підприємство було зареєстроване з порушенням законодавства. Сватков В.П. (засновник ТОВ "НВФ "Інтермодуль-Груп") нічого не знав про реєстрацію підприємства на своє ім'я, не підписував жодної декларації, банківські рахунки не відкривав, первинних бухгалтерських документів, договорів, актів виконаних робіт не підписував, внесків до статутного фонду ТОВ "НВФ "Інтермодуль-Груп" особистого майна чи коштів не здійснював та печатку підприємства не отримував. Постановою Святошинського районного суду м.Києва 16.03.2007 року по справі № 2а-49-1/07, визнано недійсним:

- статут ТОВ "НВФ "Інтермодуль-Груп" (код 34187023) з моменту державної реєстрації, тобто з 28.02.2006 року;

- свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "НВФ "Інтермодуль-Груп" №36399685 з дня внесення в реєстр платника податку на додану вартість, тобто з 13.03.2006р.

На виконання Постанови Святошинського районного суду м. Києва від 16.03.2007 року ДПІ у Святошинському районі м. Києві складено Акт № 1388 від 18.12.2007 р. про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №36399685 індивідуальний податковий номер 341870226570, видане 13 березня 2006 року платнику ТОВ "НВФ "Інтермодуль-Груп". Дата анулювання 13 березня 2006 року .

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням –рішенням та вказує на той факт, що Товариство має податкові накладні, які підтверджують суми ПДВ, зазначені у податкових деклараціях за відповідні періоди. Також, факт наявності податкового кредиту у ТОВ "Укрімпекс" підтверджується книгою обліку продажу та придбання товарів (робіт, послуг), що згідно отриманих податкових накладних стало підставою для віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

Також, позивач зазначає, що перевірка була проведена на підставі податкових декларацій поданих до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва. Також, підприємство вказує на те, що відповідачем порушені вимоги ч. 7 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", оскільки позапланова перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду.

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Щодо правомірності проведення перевірки суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем проводилась позапланова перевірка позивача з питань правових відносин з ТОВ "Науково - виробнича фірма "Інтермодуль -Груп".

Вищезазначена перевірка проведена на підставі п.1, 3, 4 ст. 11, ч. "б"п. 5 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 №509-ХП "Про державну податкову службу в Україні"із змінами та доповненнями (далі Закон України № 509-ХІІ (509-12) ). Пункт 5 частини 6 ст.11-1 цього Закону визначає підставу проведення позапланової перевірки, яка розпочинається "у разі виникнення потреби у перевірці відомостей від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснень та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДПС протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту".

Відповідачем для отримання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ НВФ "Інтермодуль - Груп"на юридичну адресу ТОВ "Укрімпекс"(м. Київ вул.. Климента, б. 25) рекомендованим листом був надісланий письмовий запит від 26.12.2007 р. №29075/10/23-0809, який отриманий 11.01.2008 р., про що свідчить відмітка поштового відділення. Пояснення позивачем були надані до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва 28.01.2008 р. з порушенням десятиденного терміну вимог ч. б п.5 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до ч. 8 ст.. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) , позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

ТОВ "Укрімпекс"20.02.2008 р. отримало направлення та копію наказу від 20.02.2008 р. на проведення перевірки, про що свідчить розписка керівника.

Продовження терміну проведення позапланової виїзної перевірки здійснено на підставі рішення керівника органу ДПС, яке оформлено наказом відповідно до "Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС при організації документальних перевірок юридичних перевірок юридичних осіб"затверджених наказом ДПА України від 11.10.2005 №441 (v0441225-05) . Копію наказу на продовження перевірки позивач отримав 05.03.2008 р., про що свідчить розписка керівника підприємства.

Таким чином, позапланова виїзна перевірка ТОВ "Укрімпекс"розпочата та проведена відповідно вимог чинного законодавства.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач уклав договір № 18 від 02.08.2006 року з ТОВ "Науково - виробнича фірма "Інтермодуль-груп"(код ЄДРПОУ 34187023). Предметом вказаного договору є поставка продукції в асортименті відповідно до специфікації.

При укладенні договору ТОВ "Науково - виробнича фірма "Інтермодуль-груп"були надані статутні документи, а саме статут, свідоцтво про реєстрацію, свідоцтво платника ПДВ. На виконання договору були видані наступні видаткові накладні:

1. №РН-0000023 від 08.08.06 на суму 1215235,22грн.(крім того ПДВ 243047 грн.);

2. №РН-0000024 від 14.08.06 на суму 1248009,08грн. (крім того ПДВ 249601,82 грн.);

3. №РН-0000032 від 22.08.06 на суму 311968,81 грн. (крім того ПДВ 62393,76 грн.);

4. №РН-0000033 від 29.08.06 на суму 546737,08грн. (крім того ПДВ 109347,42 грн.);

5. №РН-0000034 від 30.08.06 на суму 840991,65грн. (крім того ПДВ 168198,33 грн.);

6. №РН-0000035 від 07.09.06 на суму 30594,20грн. (крім того ПДВ 6118,84 грн.);

7. №РН-0000036 від 11.09.06 на суму 379805,90грн. (крім того ПДВ 75961.18 грн.);

8. №РН-0000037 від 14.09.06 на суму 720640,44грн. (крім того ПДВ 144128,09 грн.);

9. №РН-0000038 від 25.09.06 на суму 831956,33грн. (крім того ПДВ 166391,27 грн.); 10№РН-0000039 від 11.10.06 на суму 967100,13грн. (крім того ПДВ 193420,03 грн.);

11. №РН-0000041 від 20.10.06 на суму 1005976,25грн. (крім того ПДВ 201195,25 грн.);

12. №РН-0000042 від 02.11.06 на суму 1149174,34грн. (крім того ПДВ 229834,87 грн.);

13. №РП-0000043 від 09.11.06 на суму 624689,62грн. (крім того ПДВ 124937,92 грн.);

14. №РН-0000044 від 01.12.06 на суму 322366,71 грн. (крім того ПДВ 64473,34 грн.);

15. №РН-0000045 від 07.12.06 на суму 254077,20грн. (крім того ПДВ 80815,44 грн.);

16. №РН-0000046 від 12.12.06 на суму 322366,71 грн. (крім того ПДВ 64473,34 грн.);

17. №РН-0000047 від 20.12.06 на суму 205859,64грн. (крім того ПДВ 41171,93 грн.);

18. №РП-0000048 від 22.12.06 на суму 156220,07грн. (крім того ПДВ 31544,01 грн.);

19. №РН-0000049 від 26.12.06 на суму 156898,24грн. (крім того ПДВ 31379,65 грн.)

та виписані наступні податкові накладні:

1 .№27 від 08.08.06 на суму 1215235.22грн.(крім того ПДВ 243047грн); 2.№28 від 14.08.06 на суму 1248009,08грн. (крім того ПДВ 249601,82грн.); 3.№29 від 22.08.06 на суму 311968,81 грн. (крім того ПДВ 62393,76грн.); 4.№30 від 29.08.06 на суму 546737,08грн. (крім того ПДВ 109347,42грн.); 5.№31 від 30.08.06 на суму 840991,65грн.(крім того ПДВ 168198,33грн.); 6.№32 від 07.09.06 на суму 30594,20грн. (крім того ПДВ 6118,84грн.);

7.№33 від 11.09.06 на суму 379805,90грн. (крім того ПДВ 75961,18грн.); 8.№34 від 14.09.06 на суму 720640,44грн. (крім того ПДВ 144128,09грн.); 9.№35 від 25.09.06 на суму 831956,33грн. (крім того ПДВ 166391,27грн.); 10.№36 від 11.10.06 на суму 967100,13грн. (крім того ПДВ 193420,03грн.); 11.№37 від 20.10.06 на суму 1005976,25грн. (крім того ПДВ 201195,25грн.);

12.№38 від 02.11.06 на суму 1149174,34грн. (крім того ПДВ 229834,87грн.); 13.№39 від 09.11.06 на суму 624689,62грн. (крім того ПДВ 124937,92грн.);

14.№40 від 01.12.06 на суму 322366,71 грн. (крім того ПДВ 64473,34грн.); 15.№41 від 07.12.06 на суму 254077,20грн. (крім того ПДВ 80815,44грн.); 16.№42 від 12.12.06 на суму 322366.71 грн. (крім того ПДВ 64473,34грн.); 17.№43 від 20.12.06 на суму 205859,64грн. (крім того ПДВ 41171,93грн.);

18.№44 від 22.12.06 на суму 156220,07грн. (крім того ПДВ 31544,01 грн.);

19.№45 від 26.12.06 на суму 156898,24грн. (крім того ПДВ 31379,65грн

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Донарахування податку на додану вартість відповідачем було здійснено на підставі того, що позивачем не надано документи, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту та правильності визначення податкових зобов’язань. Тому, сума ПДВ, відповідно до поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, вважається документально не підтвердженою.

Тому, суд вважає, що позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за серпень 2006 р., вересень 2006 р., жовтень 2006, листопад 2006 р. та грудень 2006 р. в розмірі 2 258 133,52 грн., чим порушено п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не були надані належно допустимі докази здійснення господарської операції (договорів купівлі - продажу) з ТОВ "НВФ "Інтермодуль-груп", а саме банківських виписок, які свідчать про проведення розрахунків між контрагентами, акти виконаних робіт (отриманих послуг), документів, які підтверджують переміщення товару від продавця до покупця (товарно –транспортних накладних та інших документів).

Також, позивач не надав підтвердження щодо того, що господарська операція відбулася в дійсності та не є безтоварною.

Як встановлює ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Тобто, оплата товару є істотною умовою договору купівлі –продажу.

Таким чином, наявність лише первинних документів (податкових та видаткових накладних) не може свідчити про дійсне виконання договорів та проведення розрахунків між сторонами.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з п.п. 7.7.5. п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, які використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом (168/97-ВР) , що є однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного, бюджету України.

Підпункт 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону визначає, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позивачем, в порушення вказаного п.п. 7.7.1, було невірно розраховано чиста сума податкових зобов’язань з податку на додану вартість, в результаті чого була занижена сума нарахування податку на додану вартість, який підлягав сплаті до бюджету.

Відшкодуванню підлягають лише суми які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно з Законом України №168/97 (168/97-ВР) зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до п.1.8 ст. 1 Закону України №168/97-ВР, під бюджетним відшкодуванням слід розуміти суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку. Законом України №168/97-ВР (168/97-ВР) встановлений прямий взаємозв'язок між: сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням такого податку, а також зазначені етапи нерозривно пов’язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ та відшкодування ПДВ за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді цього податку. Закону України №168/97-ВР (168/97-ВР) передбачає, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару.

З огляду на вищевикладене слідує, що позивач не мав право включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, оскільки у нього відсутній платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність донарахування відповідачем суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій ТОВ "Укрімпекс".

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів правомірність донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, про відмову в позовних вимогах. Позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про правомірність заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, відповідач не надав суду належних доказів щодо правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158- 163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В позові відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом (2747-15) , якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.