Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - Харченка В.В., суддів - Васильченко Н.В., Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Чалого С.Я, розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області на постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 30 серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 6 листопада 2006 року у справі за позовом прокурора Борзнянського району про визнання незаконними дій начальника управління статистики у Борзнянському районі Костюченка Григорія Дмитровича, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 30 серпня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 6 листопада 2006 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог прокурора Борзнянського району про визнання незаконними дій начальника управління статистики у Борзнянському районі Костюченка Григорія Дмитровича щодо відмови надати прокурору району щомісячні звіти з праці ЗАТ"Агропромбуд" м.Борзна, за січень-грудень 2005 року та за січень-червень 2006 року та зобов'язати начальника управління статистики надати зазначені звіти.

В основу зазначених судових рішень покладено висновки про те, що ) запит прокурора району був спрямований на витребування даних щодо конкретного респондента при відсутності згоди, не пов'язаний розслідуванням конкретної кримінальної справи та поза межами прокурорського нагляду.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями заступник прокурора Чернігівської області звернувся з касаційною скаргою, у якій просить постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 30 серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 6 листопада 2006 року скасувати, постановивши рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Правові відносини в галузі державної статистики регулюються Законом України "Про державну статистику" (2614-12) .

За правилами ст.19 Закону, органи державної влади мають право на зведену знеособлену статистичну інформацію.

Відповідно до вимог ст.21 Закону первинні дані, отримані органами державної статистики від респондентів під час проведення статистичних спостережень, а також адміністративні дані щодо респондентів, отримані органами державної статистики від органів, що займаються діяльністю, пов'язаною із збиранням та використанням адміністративних даних, є конфіденційною інформацією, яка охороняється Законом і використовується виключно для статистичних цілей у зведеному знеособленому вигляді.

Поширення статистичної інформації, на підставі якої можна визначити конфіденційну статистичну інформацію щодо конкретного респондента, забороняється.

Статистична інформація, отримана органами державної статистики у процесі статистичних спостережень, не може вимагатися органами державної влади, посадовими особами з метою використання для прийняття рішень до конкретного респондента.

За змістом ст.22 Закону, статистична інформація, яка дозволяє прямо чи опосередковано встановити конкретного респондента або визначити первинні дані щодо нього, може бути поширена за згодою цього респондента і відповідно до погоджених з ним умов, або якщо вона отримана із загальнодоступних джерел.

Статтею 24 Закону передбачено, що порядок і умови надання органам державної влади, органам місцевого самоврядування, іншим юридичним, а також фізичним особам статистичної інформації за запитами встановлюються згідно із Законом України "Про інформацію" (2657-12) та цим Законом.

Закон України "Про інформацію" (2657-12) , крім вказівки у ст.30 про те, що правовий режим з питань статистики визначається Верховною Радою України, не конкретизує режим доступу до державної статистичної інформації органів прокуратури.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) , при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право доступу до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію, а за змістом ч.2 ст.8 цього Закону статистична та інша інформація або їх копії, необхідні для здійснення прокурорського нагляду чи розслідування, видаються на вимогу прокурора або слідчого безкоштовно.

За змістом ст.19 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) предметом прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів є: відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами вимогам Конституції України (254к/96-ВР) та чинним законам;

додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Це означає, що право на доступ до конфіденційної інформації гарантується за умови дотримання прокурором вимог закону щодо мети, з якою це повноваження надано.

Судами встановлено, що підставою для витребування статистичних звітів у запиті прокурора зазначена "у зв'язку з первіркою" (а.с. 4 ).

За тих обставин, що вимога не була пов"язана з розслідуванням конкретної справи, вчинена поза межами прокурорського нагляду визначеного законом, суд першої інстанції, а апеляційний суд обгрунтовано погодившись з таким рішенням, дійшов вірного висновку про правомірність відмови у наданні прокурору конфіденційної інформації.

Доводи касаційної скарги стосовно неправильного застосування матеріального права висновків судів не спростовують, оскільки є узагальненим трактуванням положень згаданих у рішеннях законів без врахування конкретних обставин справи, зокрема щодо підстав і порядку отримання конфіденційної інформації.

Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 КАС України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області відхилити, постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 30 серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 6 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, і оскарженню не підлягає.