К-32507/06 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення яким визначено суму податкового зобов'язання у вигляді штрафних санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання нечинним податкового рішення від 25.06.2005 р. №00009817010/0, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2006 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особаОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, СПД ОСОБА_1.) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси (далі по тексту - відповідач, ДПI у Суворовському районі м. Одеси) про визнання нечинним рішення від 25.06.2005 р. №00009817010/0.

Постановою Господарського суду Одеської області від 14 липня 2006 року у задоволенні позовних вимог СПД ОСОБА_1. відмовлено в повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2006 року скасовано постанову Господарського суду Одеської області від 14 липня 2006 року; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги СПД ОСОБА_1. задоволено; визнано нечинним рішення ДПI у Суворовському районі м. Одеси від 25.05.2005 р. №0000981701/0.

У касаційній скарзі на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2006 року ДПI у Суворовському районі м. Одеси ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилається на те, що ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції неповно встановив всі обставини, які мають значення для справи, та невірно застосував положення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга ДПI у Суворовському районі м. Одеси не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.06.2005 р. ДПI у Суворовському районі м. Одеси прийнято рішення №0000981701/0, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25 169 082,95 грн.

В результаті апеляційного узгодження рішення від 25.05.2005 р. №0000981701/0 ДПI у Суворовському районі м. Одеси прийняті рішення 03.08.2005 р. №0000981701/1, від 26.10.2005 р. №0000981701/2 та від 27.01.2006 р. №0000981701/3 аналогічного змісту.

Зазначені рішення прийнято відповідачем на підставі акту "Про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 ідент. №НОМЕР_1 АДРЕСА_1 від 23.06.2005 р. №3275/17-01/НОМЕР_1 (далі по тексту - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем в порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) сума торгової виручки у розмірі 5 033 816,59 грн. (в т.ч. у 2003 р. у розмірі 1 908748,52 грн. та у 2004 р. у розмірі 3 125 068,07 грн.) не була проведена через реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Абзацом 4 ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з п. 12 ст. 19 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що від імені позивача та за його рахунок реалізацію товарів здійснювала Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1., відповідно до укладеного між ними договору комісії від 31.12.2002 р.

Відповідно до листа Державної податкової адміністрації України "Про деякі питання оподаткування та проведення розрахунків за реалізований товар" від 27.06.2003 №5768/6/15-1116 розрахунки підприємства з комітентами можуть проводитися без застосування реєстраторів розрахункових операцій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, оскільки отримання комітентом готівки у касі підприємства за реалізований товар не підпадає під визначення "розрахункова операція" Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Судами попередніх інстанцій встановлено фактичне внесення спірних сум торгової виручки до книг обліку доходів та витрат, зареєстрованих ДПI у Суворовському районі м. Одеси від 29.12.2001 р. №2002 та від 11.12.2003 р. №2714, Декларації про доходи за 2003 р. від 05.02.2004 р .№173700 та Декларації про доходи за 2004 р. 08.02.2005 р. №17370.

Таким чином, судом апеляційної інстанції обгрунтовано встановлено відсутність порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Крім того, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що дані штрафні санкції відповідно до положень ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України (436-15) відносяться до адміністративно-господарських санкцій, а отже відповідно до вимог ст. 250 Господарського кодексу України (436-15) можуть бути застосовані лише протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом, що судом першої інстанції до уваги безпідставно не прийнято.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2006 року - без змін.