Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г., судді Пилипенко О.Є., Добрянська Я.І. при секретарі Коваль А.В., розглянувши матеріали справи

за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

до Державної податкової адміністрації України

про скасування рішення ДПА України №7481/6/25-0115 від 07.07.06 р. та податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 20.07.06р. №1286/23-10/3.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.11.2008 р. о 14 год. 30 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що не погоджується з зафіксованими в акті перевірки №666/23-10/305771816 від 19.12.05р. висновками щодо порушення останнім вимог пп. 5.5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.5.5 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (надалі –Закон про ОПП). На підставі даних висновків, Відповідачем 1 було прийнято податкове повідомлення - рішення №1286/23-10/0 від 29.12.05р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Позивач зазначив, що в результаті процедури адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення - рішення Державною податковою адміністрацією України (надалі –Відповідач 2) було прийнято рішення №7481/6/25-0115 від 07.07.06р., на підставі якого Відповідачем 1 було винесено нове податкове повідомлення - рішення №1286/23-10/3 від 20.07.2006р., яким позивачу визначено суму податкових зобов'язань в розмірі 1 776 630,00 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції в розмірі 789 253,25 грн. та 987377,50 грн. за основним платежем.

Звертає увагу суду на те, що на момент підписання доповнення № 8, до кредитного договору №01/08/2003, позивачем було нараховано, але не сплачено за кредитним договором за період з 20.08.2003р. по 05.01.2005р. проценти в розмірі 892872,00 дол. США, що становило 4 864 895,24 грн. Нараховані проценти було включено до складу валових витрат декларацій з податку на прибуток за 2003 рік (у сумі 440 095,24 грн.) та за 1 квартал 2005 року у сумі 4 424 800 грн.

Також за 1 півріччя 2005 року позивачем було нараховано проценти в розмірі 25 100 грн., які також було включено до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2005 року.

Позивач вважає, що діяв в межах норм, визначених законодавцем, а саме з дотриманням приписів пп..5.2.1 п.5.2, пп..5.5.1 ст. 5 Закону про ОПП.

Відповідач 1 та Відповідач 2 проти позову заперечують. Вважають, що оскаржувані акти прийняті у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України. Стверджує, що Позивачем було допущено порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.5.1, 5.5.5 п.5.5 ст. 5 Закону про ОПП, що призвело до заниження податку на прибуток та у відповідності до п.п.17.1 пп.17.1.3 п.п.17.1.6 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"виніс оскаржувані акти.

Зазначає, що станом на 01.07.05 р. Позивач не перерахував нараховані відсотки по кредиту нерезиденту - Позичальнику та що існувала кредиторська заборгованість в бухгалтерському обліку в розмірі 4864895,24 грн.

Відповідач посилається на те, що в податковому обліку суму кредиту в розмірі 42443,2 тис. грн. від якої Позивача звільнено від повернення Кредитору, віднесено до валових доходів в І кварталі 2005 року та включено до декларації з податку на прибуток за I квартал 2005 року, а нараховані відсотки в розмірі 4 449,9 тис. грн., віднесено до валових витрат в І півріччя 2005 року та включено до декларації з податку на прибуток за І півріччя 2005 року.

Таким чином, перевіряючи було зроблено висновок, що Позивачем порушено підпункти 5.5.1, 5.5.5 пункту 5.5 статті 5 Закону про ОПП, а саме підприємством у І півріччі 2005р. (в даному періоді ТОВ "Суффле України" звільнено від повернення Кредитору суми кредиту, тому боргового зобов'язання за кредитного угодою не існувало) віднесено до складу валових витрат нараховані відсотки (фактично несплачені) у розмірі 4449,9 тис. грн., що призвело до завищення валових витрат на 4449,9 тис. грн. по періодах: I кв.2005р. - 4424,8тис.грн. (р.04.12 Декларації, дата подання до ДПІ 06.05.05р.) та I п/р 2005р. - 4449,9тис.грн. (р.04.12 Декларації, дата подання до ДПІ 25.07.05р.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши подані докази, суд –

Товариство з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ Україна"зареєстровано Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 03.11.1999 р.

06.06.08 р. проведено зміну найменування юридичної особи на товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН"яке є універсальним правонаступником ТОВ "СУФФЛЕ Україна"що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи А01 №455282.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ АА №184481 видами діяльності за КВЕД є: оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; посередництво в торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; діяльність автомобільно вантажного транспорту та складське господарство.

В період з 27.10.05 р. по 07.12.05 р. Відповідачем 1 проведено комплексну планову виїзну документальну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового і валютного законодавства за період з 01.01.04 р. по 01.07.05 р.

За результатами перевірки складено акт №666/23-10/305771816 від 19.12.05 р. в якому зафіксовано вище вказані порушення. На підставі даного акту прийнято податкове повідомлення рішення №1286/23-10/0 від 29.12.05р. яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкції.

В результаті процедури адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення - рішення Відповідачем 2 було прийнято рішення №7481/6/25-0115 від 07.07.2006р., на підставі якого Відповідачем 1 було винесено нове податкове повідомлення - рішення №1286/23-10/3 від 20.07.06р., яким позивачу визначено суму податкових зобов'язань в розмірі 1776630,00 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції в розмірі 789253.25 грн. та 987377,50 грн. за основним платежем.

Судом встановлено, що 31.06.05 р. між Позивачем та компанією "Суфле Негос С.А.С."(Франція) (надалі - Кредитор) було укладено кредитний договір №01/08/2003 відповідно до якого Позивачу було надано комерційний кредит.

Згідно з п. 2 вказаного кредитного договору Позивач мав провести погашення отриманих кредитних коштів та відсотків за їх використання в іноземній валюті, провести погашення одержаних кредитних коштів до 30 червня 2006 року, своєчасно погасити борг та нараховані проценти.

05.01.05 р. між Позивачем та Кредитором було укладено доповнення №8 до кредитного договору №01/08/2003 відповідно до якого Кредитор звільнив позивача від обов’язку повернути частину загальної суми кредиту у розмірі 8 000 000,00 дол. США.

За період з 20.08.03 р. по 30.06.05 р. Позивач самостійно нарахував відсотки по в сумі 892872,00 дол. США, які станом на 01.07.05 р. останнім сплачено не було.

Нараховані відсотки Позивачем були включені до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2005 року.

Судом враховується, що нарахування Позивачем відсотків було здійснено під час існування кредиторської заборгованості щодо повернення основної суми кредиту перед резидентом Франції компанією "Суфле Негос С.А.С.", а після звільнення від обов’язку повернення основної суми кредиту, відсотки на цю суму не нараховувались.

Колегія суддів бере до уваги посилання позивача на те, що 23.03.06 р., 11.10.06 р. та 07.04.08 р. їм сплачено відсотки нараховані за кредитним договором №01/08/2003 від 31.07.03 р. на користь Кредитора та податки з доходів нерезидента отримані на території України, проте враховується, що сплачені вони після проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення.

Відповідно до пункту 1.10 ст. 1 Закону про ОПП проценти - це доход, який сплачується позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку.

Згідно з підпунктом 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону про ОПП - до складу валових витрат відносяться будь-які витрати (саме втрати), пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку. Тобто законодавець вказує, що складовим валових витрат є саме витрати вже зроблені платниками.

Позивач не надав доказів, які б переконливо свідчили, що при нарахуванні відсотків він зробив певні витрати.

Відповідно до пп. 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону про ОПП до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) (саме сплачених) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Суд бере до уваги положення пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 вказаного закону, де законодавець передбачив, що до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 5.5.2 пункту 5.5 статті 5 Закону про ОПП - для платника податку, 50 та більше відсотків статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), віднесення до складу валових витрат на виплату або нарахування процентів за кредитами та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб дозволяється у сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.

Відповідно до підпункту 5.5.5 пункту 5.5 статті 5 Закону про ОПП - витрати на сплату процентів, які відповідають вимогам підпункту 5.5.1, але не віднесені до складу витрат виробництва (обігу) згідно з положеннями підпункту 5.5.2 протягом звітного періоду, підлягають перенесенню на результати майбутніх податкових періодів із збереженням обмежень, передбачених пунктом 5.5.2.

Колегією суддів враховується, що Позивачем, в період, що перевірявся, було нараховано але станом на 01.07.05 р. не сплачено проценти за кредитним договором в розмірі 892872,00 дол. США, які останній включив до складу валових витрат декларацій з податку на прибуток за 2003 рік (у сумі 440 095,24 грн.) та за 1 квартал 2005 року у сумі 4 424 800 грн.

Таким чином суд приходить до висновку, що Відповідачем правомірно прийнято оскаржуване рішення, та нараховано штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, колегія суддів прийшла до висновку, що Відповідачем 1 доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №1286/23-10/3 від 20.07.06 року, а тому у позові належить відмовити.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158- 163 КАС України, адміністративний суд -

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно ст.ст. 185- 186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України (2747-15) , набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.12.08 р.