Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючий,

Гуріна М.I.,

Кобилянського М.Г.,

Федорова М.О.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Замезі Ю.I.,

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про перерахунок пенсії,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом.

Посилався на те, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , не провів перерахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що передбачені статтями 54, 50 вказаного Закону, за період з 01 лютого 2007 року по день звернення в суд виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Просив суд визнати нечинними дії та зобов'язати відповідача усунути порушення його прав на пенсійне забезпечення.

Постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 14 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2007 року, позов задоволено. Визнано нечинними дії та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області з 01 лютого 2007 року зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи з мінімального розміру пенсії 380 грн., встановленого Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) .

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування судових рішень. Просить постановити нове рішення про відмову в позові.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є інвалідом третьої групи, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесений до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Йому призначено пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Вирішуючи спір суди помилково застосували до спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком, який було встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам III групи у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . В усіх випадках розмір пенсій для інвалідів, зокрема, по III групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 03 січня 2002 року №1 (1-2002-п) , установлено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , та додаткової пенсії, передбаченої вказаним законом, провадиться виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка.

Частиною 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Вказані норми набули чинності з 31 жовтня 2006 року.

Роз'яснення порядку застосування цього Закону відповідно до вимог статті 62 вказаного Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Оскільки у спірний період Кабінетом Міністрів України не приймались рішення про підвищення розміру пенсій пенсіонерам вказаної категорії, тому у відповідача не було передбачених законом підстав для проведення перерахунку пенсії позивача.

Застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, суперечить вимогам статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Відмовляючи у проведенні перерахунку пенсії позивача суб'єкт владних повноважень діяв в межах наданої компетенції у відповідності до вимог законодавства і не порушив права та законні інтереси позивача.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області задовольнити.

Постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 14 червня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2007 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про перерахунок пенсії.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.