К-17118/06 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податки не віднесені до інших категорій" - Текст документа

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.I., Брайка А.I., Костенка М.I., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від відповідача - Новосади Ю.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Орищі" на постанову Господарського суду Волинської області від 30.11.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.2006 року по справі № 2/52-2А за позовом ТОВ "Орищі" до Нововолинської ОДПI про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Волинської області від 30.11.2005 року, позовні вимоги ТОВ "Орищі" до Нововолинської ОДПI задоволено частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000202303/0 від 12.11.2004 року в частині нарахування штрафної санкції в сумі 500 грн. та в частині визначення штрафної санкції в сумі 10504, 12 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.2006 року, рішення суду першої інстанції змінено, позов задоволено частково, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Нововолинської ОДПI від 17.01.2005р. №0000202303/2 в частині застосування до ТОВ "Орищі" штрафної санкції в сумі 500 грн. за порушення в сфері готівкового обігу, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Нововолинської ОДПI від 17.01.2005р. №0000202303/2 в частині визначення ТОВ "Орищі" штрафної санкції в сумі 10004,12 грн. сумою податкового зобов'язання, в решті позову - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач 01.04.2006 року звернувся до Вищого адміністративного суду у України з касаційною скаргою.

Ухвалою вищого адміністративного суду України від 25.10.2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ТОВ "Орищі" просить скасувати судові рішення та постановити нове - про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішенні спору, недоведеність обставин справи на які посилаються суди, невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи та порушення і неправильне застосування судами норм матеріального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін з врахуванням наступного.

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судами було встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000202303/0 від 14.10.2004 року, яким згідно з п.п. "г" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податки не віднесені до інших категорій" в розмірі 10504,12 грн. штрафних (фінансових) санкцій стали результати перевірки дотримання вимог ведення касових операцій ТОВ "Орищі", які були відображенні в акті від 14.10.2004 року.

Зокрема, в акті перевірки вказується на порушення позивачем п.п.2.12, 2.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 р. №72 (z0237-01) , в результаті чого встановлено витрачання позивачем готівки з виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) на виплату зарплати за наявності податкової заборгованості в сумі 7006,39 грн. та видачу під звіт готівки без повного звітування щодо отриманих сум в розмірі 13990,9 грн.

Задовольняючи вимоги позивача щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Нововолинської ОДПI від 17.01.2005р. №0000202303/2 в частині визначення ТОВ "Орищі" штрафної санкції в сумі 10004,12 грн. сумою податкового зобов'язання, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Згідно із вимогами, закріпленими в п.2.12 Положення №72 (z0237-01) , готівкова виручка підприємств (підприємців), крім готівки, одержаної з банку та не використаної за призначенням, може використовуватися ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами). Підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, що пов'язані з оплатою праці (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків.

Пунктом 2.15 Положення № 72 (z0237-01) передбачено, що видача готівкових коштів під звіт проводиться з кас підприємств за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами, тобто у разі подання до бухгалтерії авансового звіту про витрачені (частково витрачені) кошти та одночасного повернення до каси підприємства залишку готівки, виданої під звіт. Підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства разом із невикористаним залишком готівки авансовий звіт про витрачання одержаних у касі сум у відповідні строки, встановлені цим Положенням.

Актом перевірки встановлено, що протягом 2003р. та січня-вересня 2004р. ТОВ "Орищі" виплачувалась заробітна плата працівникам підприємства за рахунок готівкових коштів, що надходили в касу позивача з реалізації продукції (робіт, послуг) за наявності податкової заборгованості всього на суму 7006,39 грн.

Наявність податкової заборгованості у позивача підтверджується рішенням податкового органу про надання розстрочки по сплаті заборгованості з фіксованого сільськогосподарського податку №18 від 06.07.2001 року на суму 6003.36 грн. з кінцевим терміном сплати 15.01.2005 року.

За таких обставин, застосування в розмірі здійснених виплат штрафних санкцій до позивача на підставі Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) є обгрунтованим.

Крім того, за перевірений період, як вказує відповідач в акті, позивачем з каси видавались готівкові кошти на придбання товарів та оплату послуг для господарських потреб, а після витрачання цих коштів йому не складались та не подавались авансові звіти, в наслідок чого загальна сума виданої під звіт готівки склала 13990,9 грн.

Судами встановлено, що загальна сума виданої під звіт готівки, щодо витрачання якої не подані авансові звіти, доведена податковим органом на суму 11990,90 грн.

Відповідно до п.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) , у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за витрачання готівки з виручки, отриманої від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень, на виплату заробітної плати, матеріального заохочення, допомог усіх видів, компенсацій за наявності податкової заборгованості - у розмірі здійснених виплат; за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

З огляду на зазначене, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновком апеляційного суду про правомірність застосування податковим органом штрафної (фінансової) санкції загальним розміром 10004,12 грн.

Погоджуючись з висновком відповідача про наявність підстав для застосування до ТОВ "Орищі" штрафних фінансових санкцій за порушення ним п.п.2.12, 2.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 р. №72 (z0237-01) , колегія суддів касаційного суду також вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що визначений позивачу штраф не є податковим зобов'язанням.

Так, згідно із преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , зазначений Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Штрафні санкції за порушення законодавства з регулювання обігу готівки у національній валюті не є податковим зобов'язанням.

Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) визначено у ст.ст. 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) .

В цих статтях штрафні (фінансові) санкції з а порушення законодавства з регулювання обігу готівки у національній валюті, як один із видів податків і зборів не передбачені. Тому обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за таке порушення не може визначатись податковим повідомленням-рішенням.

Вище наведене свідчить про те, що у відповідача не було підстав направляти позивачу саме "податкове повідомлення-рішення" про сплату штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства з регулювання обігу готівки у національній валюті, зокрема Указу №436/95 (436/95) .

Оскільки податковою інспекцією до підприємства застосовано штрафні санкції за порушення законодавства з регулювання обігу готівки у національній валюті, зокрема Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України (2747-15) , колегія -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ТОВ "Орищі" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Відповідальний секретар: