Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

секретар судового засідання Меньшикова О.Я.

за участю представника відповідача Вінніченка О.В.

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.03.2005р.

та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.08.2005р.

у справі №5/24

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізьке автотранспортне підприємство 12329"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Відкрите акціонерне товариство "Запорізьке автотранспортне підприємство 12329" (далі по тексту – ВАТ "Запорізьке АТП 12329", позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі по тексту - СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 05.10.2004 р. №0000870301/0.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.03.2005 р., яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.08.2005 р., позовні вимоги ВАТ "Запорізьке АТП 12329" задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 05.10.2004 р. №0000870301/0.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 01.03.2005 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.08.2005 р., прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 05.10.2004 р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000870301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 234423,0 грн., в тому числі 156282,0 грн. основного платежу та 78141,0 грн. штрафних санкцій.

Податкове повідомлення-рішення від 05.10.2004 р. №0000870301/0 прийнято на підставі акту "Про результати тематичної документальної перевірки з питання правильності визначення суми податку на додану вартість по ВАТ "Запорізьке автотранспортне підприємство 12329" (код за ЄДРПОУ 03114164) за січень 2004 р." від 04.10.2004 р. №121/33-1/03114164 (далі по тексту – Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем в порушення п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, п. 4.1. ст. 4, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.1.32 ст. 1, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", віднесено до валових витрат витрати на придбання жаростійких термоблоків падини високотемпературних печей в кількості 42 шт. на загальну суму 937692,00 грн., у т.ч. ПДВ 156282,00 грн., що, на думку відповідача, не пов’язано з веденням господарської діяльності позивача, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість у січні 2004 р. на 156282,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ "АТП 12329" на підставі договору від 24.12.2003 р. №2003018 з ТОВ "АДМ" згідно видаткової накладної від 24.12.03 р. №2003019 та податкової накладної від 24.12.03 р. №2003020 придбало жаростійкі термоблоки падини високотемпературних печей в кількості 42 шт. на загальну суму 937692,00 грн., у т.ч. ПДВ 156282,00 грн. За період з 27.02.2004 р. по 19.05.04 р. згідно банківським документам ВАТ "АТП 12329" перерахувало на рахунок ТОВ "АДМ" грошові кошти на загальну суму 937692,00 грн. за платіжними дорученнями від 27.02.04 р. №725 на суму 13000,00 грн., від 03.03.04 р. №787 на суму 8000,00 грн., від 29.03.04 р. №1231 на суму 25000,00 грн., від 31.03.03 р. №1293 на суму 54000,00 грн., від 31.03.04 р. №1 на суму 798846,05 грн., від 19.05.04 р. №1956 на суму 38845,95 грн. Операція продажу придбаної продукції здійснена на підставі договору комісії на продаж продукції від 24.12.2003 р. №65, укладеному між комітентом - ВАТ "АТП 12329" і комісіонером - ТОВ "Екссон ЛТД". Згідно договору, комісіонер зобов'язується за дорученням і за рахунок комітента здійснити в інтересах останнього від свого імені продаж на експорт продукції комітента. Згідно видатковій накладній №А-00000001 від 24.12.2003 р. комітент передав комісіонеру продукцію на суму 799435,98 грн. без ПДВ (комісійна винагорода становить 0,1% від вартості переданого товару).

Вантажно-митна декларація від 09.01.2004 р. №11200/4/200057 підтверджує передачу на експорт продукції фірмі - нерезиденту "Ілтекс Лайн ЛЛС"

ТОВ "Екссон ЛТД" перерахувало на розрахунковий рахунок ВАТ "Запорізьке АТП 12329" згідно платіжного доручення від 31.03.04 р. № 35 грошові кошти у сумі 798846,05 грн., згідно платіжного доручення від 25.05.04 р. № 95 - 529,75 грн.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній чи нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 1.3.1 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність – будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальний формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суму у розмірі 156282,00 грн.

Посилання відповідача на те, що операція по придбанню та наступному продажу термоблоків падини високотемпературних печей не є господарською операцією позивача, так як проведена операція є не прибутковою, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що позитивний фінансовий результат за наслідками проведених позивачем господарських операцій, з урахуванням вартості послуг комісіонера, становить 8928,71 грн.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України, дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 01.03.2005р. та постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 19.08.2005р. у справі №5/24 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 01.03.2005р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.08.2005р. у справі №5/24 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом місяця з дня відкриття таких обставин.