Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Добрянську Я.І., судді Келеберди В.І. Ковзеля П.О. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.09.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Приватне підприємство "Експо-Пайп"з позовом до відповідача 1 Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва та відповідача 2 Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1 471 845,00 грн.

В ході судового розгляду позивач подав заяву від 29.08.2008 р. № 08/29 про зміну позовних вимог та просив:

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України в м. Києві, (м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а) на користь Приватного підприємства "Експо - Пайп"бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1 292 418,50 гривень (один мільйон двісті дев’яносто дві тисячі чотириста вісімнадцять грн. 50 коп.) шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок Приватного підприємства "Експо-Пайп"(03127, м. Київ, пр-кт 40-річчя Жовтня, 100/2, поштова адреса 04210, м. Київ, вул.. Героїв Сталінграда, 20-б, поточний рахунок 2600930014566 в ВАТ Банк"м. Київ, МФО 321637, код ЄДРПОУ 32421720).

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва (001033, м. Київ, вул. Жилянська, 23) протягом п’яти робочих днів, наступних за днем отримання даного рішення, що набрало законної сили, надати Головному Управлінню державного казначейства у м. Києві (м. Київ, вул. Терещенківська, 11- а) висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, згідно податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих Приватним підприємством "Експо-Пайп"(03127, м. Київ, пр-кт 40-річчя Жовтня, 100/2, поштова адреса 04210, м. Київ, вул.. Героїв Сталінграда, 20-б, поточний рахунок 2600930014566 в ВАТ Банк"м. Київ, МФО 321637, код ЄДРПОУ 32421720) на суму 1 292 418,50 грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Експо-Пайп"1700,00 гривень судового збору з Державного бюджету України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач ДПІ у Голосіївському районі м. Києва в порушення п. 7.7 ст. 7 та ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції Закону, який діяв на момент виникнення права на бюджетне відшкодування) не надав висновок до Головного управління державного казначейства України у місті Києві з податку на додану вартість на загальну суму 1 292 418,50 грн. за період з травня 2004 р. по квітень 2005 р., що призвело до неотримання позивачем надміру сплаченого податку на додану вартість.

Тому, на думку позивача, такі дії податкового органу суперечать вимогам чинного законодавства.

Відповідач 1 проти позову заперечує та вказує на те, що позивачем порушені вимоги п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки оригінали податкових накладних, виданих контрагентами позивача ТОВ "Укрпромресурс"та ПП ВКФ "Край"не підтверджені копіями податкових накладних, контрагент позивача не надав підтверджуючих документів про здійснення господарської операції та сплату податкових зобов’язань з ПДВ за вказаною операцією, а отже, відсутня надміру сплачена сума ПДВ до бюджету, тому у позивача відсутнє право на отримання податкового кредиту з ПДВ.

Відповідач 2 проти позову заперечує, посилаючись на той факт, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не надавала висновок на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість позивачу до відповідного органу Державного казначейства. Таким чином, Головне управління Державного казначейства України у м. Києві не мало правових підстав для відшкодування ПДВ на користь ПП "Експо-Пайп"".

Представник прокуратури подав заперечення проти позову, в яких обґрунтовує свою позицію з підстав викладених відповідачем 1.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

Приватне підприємство "Експо-Пайп" (далі-позивач) зареєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 09.04.2003 року № 06736. Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку № 37061518, виданого 20.06.2003 року ДПІ у Голосіївському районі зареєстровано платником податку на додану вартість.

Позивач зазначає, що заборгованість по бюджетному відшкодуванню з ПДВ виникла за період діяльності травня 2004 пору по квітень 2005 року. У зазначений період позивач здійснював експортні операції з продажу товару за межі митної території України.

Крім того, позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до п.п. 7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п.7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Та вказує на те, що відповідно до п.8.6 ст.8 Закону про ПДВ (в редакції чинній до 01червня 2005 року до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Закону України" "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 року №2505-ІУ (2505-15) , експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування. Відповідно до п.8.2 ст.8 Закону про ПДВ для визначення сум експортного відшкодування згідно з п.8.4 цієї статті до складу податкового кредиту включалися суми, фактично сплачені платником податку-експортером коштами у складі ціни товарів (робіт, послуг), придбаних у інших платників податку-постачальників таких товарів (робіт, послуг, вартість яких відносилась до валових витрат виробництва (обсягу) або підпадала амортизації.(абз.11,12 стор.4 позовної заяви).

Як засвідчується деклараціями з податку на додану вартість ПП "Експо-Пайп" протягом травня 2004 року - квітня 2005 року мало від'ємне значення з податку на додану вартість.

Тому, позивачем зроблено висновок про те, що оскільки визначена згідно з п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.8.2 ст.8 Закону сума за травень - грудень 2004 р. та квітень 2005 р. має від'ємне значення та не була відшкодована позивачу протягом визначеного у зазначених пунктах строку, то така сума вважається бюджетною заборгованістю.

Разом з тим, позивач зазначає, що відповідно до приписів п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ підставою для отримання бюджетного відшкодування у період травень 2004 - квітень 2005 року є дані тільки податкової декларації за звітний податковий період.

Відповідач 1 в запереченнях до позову вказує на те, що урахуванням вимог ст. 11 Закону № 509-ХІІ та на виконання вищезазначених наказів ДПА України відповідачем були проведенні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до бюджету сум податку на додану вартість позивача за період з травня по грудень 2004 р. та квітень 2005 р. та складені відповідні Акти перевірок, а саме: акт перевірки № 404-23/09-32421720 від 26.10.2005р.; № 402-23/09-32421720 від 25.10.2005р., № 195-23/09-32421720 від 19.08.2005р.(копії актів в матеріалах справи).

За результатами проведених перевірок були встановлені порушення вимог п.1.4, п.1.8 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7., п.10.3 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями. Перевірками встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість за відповідні періоди на відповідні суми.

Підставою для відшкодування відповідно до вимог п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість'є надмірна сплата податку, як необхідної умови, стосується платника, який згідно з цим Законом (168/97-ВР) поніс фактичні витрати по сплаті податку. Відповідач стверджує, що у позивача відсутній факт надмірної сплати податку на додану вартість.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Порядок відшкодування з Державного бюджету платнику податку на додану вартість врегульовано п.7.7 ст., ст.8 Закону про ПДВ, в редакції, чинній до 01 червня 2005 року до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Закону України (2505-15) "Про Державний бюджет України на 2005 рік"та інших законодавчих актів України"від 25.03.2005 року № 2505-ІУ, Порядком відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 02.07.1997 року № 209/72 (z0263-97) .

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону про ПДВ бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .

Заборгованість по бюджетному відшкодуванню з ПДВ, що заявляється позивачем до стягнення за даним позовом, виникла у позивача за період діяльності травня 2004 року по квітень 2005 року.

У зазначений період позивач здійснював експортні операції з продажу товару за межі митної території України.

Відповідно до п.6.2. ст.6 Закону про ПДВ при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

На основі вищенаведених норм Закону (168/97-ВР) позивач й обчислював податкові зобов’язання та податковий кредит з податку на додану вартість.

У деяких податкових періодах (місяцях) сума податкового кредиту позивача перевищувала суму податкових зобов’язань.

Відповідно до пп. 7.7.1, 7.7.3 п. 7.7 ст.7 Закону про ПДВ, в редакції, чинній до 01 червня 2005 року, у разі коли за результатами звітного періоду різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.

Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю.

Слід зазначити, що у період заявлення позивачем свого права на бюджетне відшкодування положення Закону про ПДВ (168/97-ВР) застосовувались з урахуванням Указу Президента України від 07.08.1998 року № 857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні" (857/98) , який був чинним до 01.06.2005 року.

Пунктом 4 зазначеного Указу (857/98) було встановлено, що у разі коли сума податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від’ємне значення, така сума зараховується у погашення заборгованості платника податку із сплати податку на додану вартість, що виникла у минулих звітних періодах, а за відсутності заборгованості –у зменшення податкових зобов’язань платника податку протягом трьох наступних періодів. Це правило не поширюється на порядок бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Якщо сума від’ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов’язань, що виникли протягом трьох наступних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету на умовах, визначених законодавством, протягом місяця, що настає після подання декларації за третій період після виникнення від’ємного значення податку.

У період травень 2004 року –квітень 2005 року податкове законодавство як різновид бюджетного відшкодування визначало експортне відшкодування.

Відповідно до приписів п.8.1 ст.8 Закону про ПДВ платник податку, який здійснював операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подавав розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, мав право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

Вказаний розрахунок повинен був поданий разом із митною декларацією, що підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України та копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів в оплату придбаних товарів.

Таким чином, зазначений пункт встановлював право платника податку на отримання експортного відшкодування з бюджету за дотримання вказаних умов.

Обов’язок суб’єкта владних повноважень здійснити платнику податку експортне відшкодування був закріплений у п.8.6 ст.8 Закону про ПДВ, відповідно до якого експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування.

Відповідно до п.8.2 ст.8 Закону про ПДВ для визначення сум експортного відшкодування згідно з п.8.4 цієї статті до складу податкового кредиту включалися суми, фактично сплачені платником податку-експортером коштами у складі ціни товарів (робіт, послуг), придбаних у інших платників податку - постачальників таких товарів (робіт, послуг, вартість яких відносилась до валових витрат виробництва (обсягу) або підпадала амортизації.

Порядок заявлення експортного відшкодування, розрахунок значень рядків Розрахунку експортного відшкодування та порядок відображення сум відшкодування у податковій декларації визначено у наказі ДПАУ від 30.05.1997 року № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (z0250-97) . Цим Порядком (z0250-97) встановлені також вимоги щодо подання платником податку до податкового органу разом із податковою декларацією Розрахунку експортного відшкодування (додаток № 1 до податкової декларації).

Порядок та строки здійснення бюджетного та експортного відшкодування також визначені у Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 02.07.1997 року № 209/72 (z0263-97) .

Як засвідчується деклараціями з податку на додану вартість ПП "Експо-Пайп" протягом травня 2004 року –квітня 2005 року мало від’ємне значення з податку на додану вартість. Виходячи з приписів чинного податкового законодавства України у позивача виникло право на повернення із бюджету надмірно надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Керуючись наведеними вище законодавчими положеннями позивач надавав ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (далі - відповідач-1) податкові декларації з податку на додану вартість з зазначенням в них сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та надавав відповідні Розрахунки експортного відшкодування.

Відповідно до п.8.2 ст.8 Закону України про ПДВ, від’ємне значення податку на додану вартість, що було отримано за операціями, фактично сплаченими позивачем-експортером грошовими коштами постачальникам у складі ціни придбаних товарів та розрахованим за відсотком від обсягу фактично отриманої валютної виручки за продаж товарів на експорт, було заявлено позивачем до відшкодування протягом 30 календарних днів з дати подання декларації, від’ємне ж значення податку на додану вартість, яке виникло в результаті здійснення експортних операцій і підтверджувалось податковими накладними, отриманими позивачем від постачальників та вантажно-митними деклараціями про експортування товару, заявлялось до відшкодування у загальному порядку - протягом трьох наступних звітних періодів.

Зокрема,

За травень 2004 року в рядку 21 декларації зазначено суму у розмірі 318 910,00 грн., частина з якої у розмірі 29 136,00 підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду протягом трьох наступних звітних періодів (рядок N 25) шляхом перерахування на рахунок в установі банку (рядок N 25.2), а частина у розмірі 289774 грн. підлягає відшкодуванню протягом 30 календарних днів з дати подання декларації (рядок N 23) шляхом перерахування на рахунок в установі банку (рядок N 23.2). З суми 318 910,00 грн. Позивачем було отримано на розрахунковий рахунок 220 668,00 грн. Бюджетна заборгованість за травень 2004 р. складає 98 242,00 грн.

За липень 2004 року в рядку 21 декларації зазначено суму у розмірі 455 825,00 грн., частина з якої у розмірі 78 010,00 грн. підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду протягом трьох наступних звітних періодів (рядок N 25) шляхом перерахування на рахунок в установі банку (рядок N 25.2), а частина у розмірі 377755 грн. підлягає відшкодуванню протягом 30 календарних днів з дати подання декларації (рядок N 23) шляхом перерахування на рахунок в установі банку (рядок N 23.2). З суми 455825 грн. Позивачем було отримано на розрахунковий рахуно к 450 073,00 грн. Бюджетна заборгованість за липень 2004 р. складає 5 752,00 грн.

За серпень 2004 року в рядку 21 декларації зазначено суму у розмірі 374 263,00 грн., частина з якої у розмірі 225 877,00 підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду протягом трьох наступних звітних періодів (рядок N 25) шляхом перерахування на рахунок в установі банку (рядок N 25.2), а частина у розмірі 148386 грн. підлягає відшкодуванню протягом 30 календарних днів з дати подання декларації (рядок N 23) шляхом перерахування на рахунок в установі банку (рядок N 23.2). Бюджетна заборгованість за серпень 2004 р. складає 374 263,00 грн.

За вересень 2004 року в рядку 21 декларації зазначено суму у розмірі 254 989,00 грн., частина з якої у розмірі 183 720,00 грн. підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду протягом трьох наступних звітних періодів (рядок N 25) шляхом перерахування на рахунок в установі банку (рядок N 25.2), а частина у розмірі 71269 грн. підлягає відшкодуванню протягом 30 календарних днів з дати подання декларації (рядок N 23) шляхом перерахування на рахунок в установі банку (рядок N 23.2). Слід відмітити, що відповідно до акту перевірки № 64/1-23-05-32421720 від 17.02.2006 р., складеного Відповідачем 1 за вересень 2004 р. Позивачу донараховано 31484,00 грн. Таким чином, бюджетна заборгованість за вересень 2004 р. складає 254 989,00 -31 484,00 = 223 505,00 грн.

За жовтень 2004 року в рядку 21 декларації зазначено суму у розмірі 349 424,00 грн., частина з якої у розмірі 346 186,00 грн. підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду протягом трьох наступних звітних періодів (рядок N 25) шляхом перерахування на рахунок в установі банку (рядок N 25.2), а частина у розмірі 3238 грн. підлягає відшкодуванню протягом 30 календарних днів з дати подання декларації (рядок N 23) шляхом перерахування на рахунок в установі банку (рядок N 23.2). Бюджетна заборгованість за жовтень 2004 р. складає 349 424,00 грн.

За листопад 2004 року в рядку 21 декларації зазначено суму у розмірі 217 936,00 грн., частина з якої у розмірі 199 561,00 грн. підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду протягом трьох наступних звітних періодів (рядок N 25) шляхом перерахування на рахунок в установі банку (рядок N 25.2), а частина у розмірі 18375 грн. підлягає відшкодуванню протягом 30 календарних днів з дати подання декларації (рядок N 23) шляхом перерахування на рахунок в установі банку (рядок N 23.2). Бюджетна заборгованість за листопад 2004 р. складає 217 936,00 грн.

За грудень 2004 року в рядку 21 декларації зазначено суму у розмірі 214 609,00 грн., частина з якої у розмірі 118 720,00 грн. підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду протягом трьох наступних звітних періодів (рядок N 25) шляхом перерахування на рахунок в установі банку (рядок N 25.2), а частина у розмірі 95889 грн. підлягає відшкодуванню протягом 30 календарних днів з дати подання декларації (рядок N 23) шляхом перерахування на рахунок в установі банку (рядок N 23.2). Бюджетна заборгованість за грудень 2004 р. складає 214 609,00 грн.

За квітень 2005 року в рядку 21 декларації зазначено суму у розмірі 269 102,00 грн., частина з якої у розмірі 23 116,00 грн. підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду протягом трьох наступних звітних періодів (рядок N 25) шляхом перерахування на рахунок в установі банку (рядок N 25.2), а частина у розмірі 245986 грн. підлягає відшкодуванню протягом 30 календарних днів з дати подання декларації (рядок N 23) шляхом перерахування на рахунок в установі банку (рядок N 23.2). Бюджетна заборгованість за квітень 2005 р. складає 269 102,00 грн.

Загальна сума податку на додану вартість яка не була відшкодована позивачу на розрахунковий рахунок у банку складала 1 752 833,00 грн.

За період з травня 2005 року по жовтень 2005 року включно позивачем було задекларовано сума ПДВ 113 177,00 грн., яка підлягає відшкодуванню шляхом зарахування у рахунок наступних платежів з податку на додану вартість (рядок N 25.1.1 декларацій).

У листопаді 2005 року та грудні 2005 року позивачем було задекларовані позитивні значення податку на додану вартість у сумах, відповідно, 380 712,00 грн. та 13 453,00 грн. (рядок 27 декларацій). Погашення податкових зобов’язань по цим сумам відбулося шляхом заліку з сумами, задекларованими для зарахування у рахунок наступних платежів з податку на додану вартість у розмірі 113 177,00 грн., та зменшення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 280 988,00 грн.

Відповідачем була проведена перевірка ПП "Експо-Пайп"за період з серпня 2005 р. по жовтень 2005 р., за результатами перевірки був складений акт перевірки від 20.12.2006 р. № 773/1-23-09-32421720 та винесені податкові повідомлення –рішення про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ:

від 20.12.2006 р. № 00001132309/0 на суму 111 463,00 грн.

від 20.12.2006 р. №00001122309/0 на суму 67 963,50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що чинність зазначених податкових повідомлень –рішень оспорюється ПП "Експо-Пайп"у Київському апеляційному адміністративному суді (справа № 05-5-28/9976-А), тому позивач зменшив суму бюджетного відшкодування з ПДВ, яка була ним заявлена на суму 111 463,00 грн. та суму 67 963,50 грн.

Таким чином, сума ПДВ, яка не відшкодована позивачу, складає 1 292 418,50 грн.

Відповідач погоджується з наявністю переплати у позивача в розмірі 1 292 418,50 грн., про що свідчить акт проведення звірки розрахунків з бюджетом та поясненнями від 16.07.2008 р. № 2937/9/10-011.

Як встановлено судом, позивачем дотримані всі процедурні вимоги чинного законодавства України щодо порядку та строків заявлення суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування та надання відповідних документів.

На виконання приписів п.8.1 ст.8 Закону про ПДВ, позивач одночасно з податковою декларацією надавав до податкового органу:

Розрахунок експортного відшкодування, - оригінали для огляду та копії податкових накладних, отриманих позивачем від своїх постачальників товару, якими підтверджувалась вся сума податкового кредиту, що виникла у звітному періоді та була вказана позивачем у рядку 21 податкової декларації та рядку 1 Розрахунку експортного відшкодування, - оригінали всіх вантажно-митних декларацій з експортних операцій, що були здійснені у звітному податковому періоді на суму, яка зазначалась у рядку 2.1 податкової декларації та - копії платіжних доручень про сплату постачальникам за товар. У кожній податковій декларації позивач зазначав про своє рішення щодо зарахування належної йому суми відшкодування з податку на додану вартість на його рахунок в установі банку.

Вказаний позивачем в податкових деклараціях спосіб відшкодування є реалізацією права платника податку на зарахування суми бюджетного відшкодування в рахунок платежів з цього податку, передбаченого абзацом другим пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ.

Судом встановлено, та не заперечується відповідачем, позивач не звертався до податкового органу із заявою про зміну зазначеного в податкових деклараціях за травень 2004 року –квітень 2005 року способу відшкодування сум податку за вказаний звітні податкові періоди.

У ході приймання зазначених податкових декларацій відповідач-1 здійснював камеральну перевірку даних декларації та правомірності доданих до неї документів. Будь-яких зауважень з боку відповідача-1 не надходило. Податкові декларації, на підставі яких позивачем заявлено цей позов, були прийняті відповідачем-1 до виконання та частково виконані.

Діями відповідачів по проведенню часткового відшкодування сум податку на додану вартість засвідчується належність та правомірність як самих податкових декларацій за травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2004 року та квітень 2004 року так і доданих до них документів, що підтверджували отримання позивачем податкового кредиту від постачальників, факти здійснення ним експортних операцій за межі митної території України та сплату постачальникам за товар.

Наявність бюджетної заборгованості у сумі 1 292 418,50 грн. підтверджується Актом звірки розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість станом на 01.06.2006 року, який складено відповідачем - 1. Починаючи з червня 2006 року відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами не відбувалось.

Крім того, відповідачем-1 була проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 р. по 01.10.2005 року. За результатами перевірки складено Акт № 64/1-23-05-32421720 від 17.02.2006 року, у розділі 3.1.5 якого відповідачем-1 підтверджуються задекларовані позивачем суми ПДВ, які підлягають бюджетному відшкодуванню.

Відповідачі, виходячи з законодавчих положень пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ, якими було закріплено єдину підставу для здійснення бюджетного відшкодування, а саме: дані тільки податкової декларації, та - фактичних обставини справи, а саме: податкові декларації за спірний період були прийняті і перевірені відповідачем-1 на предмет їх достовірності та відповідності доданим до них підтверджуючих документів (податкових накладних постачальників позивача, вантажно-митних декларацій і копій платіжних доручень про сплату постачальникам), на підставі саме цих документів, якраз і здійснювали часткове бюджетне відшкодування позивачу. Цими обставинами, в тому числі, засвідчується правомірність позовних вимог ПП. "Експо-Пайп".

Статтею 48 глави 8 розділу ІІ Бюджетного кодексу України (2542-14) визначено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахункового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийняття зобов’язань та проведення платежів, бухгалтерського обліку та складання звітності виконання державного бюджету.

Згідно з п.1 ст. 2 Указу Президента України "Про Державне казначейство України" від 27.04.1995 року № 335/95 встановлено, що одним з основних завдань Державного казначейства України є організація виконання Державного бюджету України і здійснення контролю за цим.

Відповідно до вимог пунктів 1, 4 Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1232 (1232-2005-п) , Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 року № 332 (z0454-06) , територіальні органи Державного казначейства України є урядовим органом державного управління, які здійснюють управління наявними коштами державного бюджету.

У пп.1 п.7 Положення (1232-2005-п) визначено, що виконання відповідних показників державного бюджету та контроль за надходженням, рухом і використанням державних коштів здійснюється відділеннями Державного казначейства України у районах, містах тощо, і саме вони на підставі пп.6 п.7 цього Положення (1232-2005-п) здійснюють за поданням державних податкових органів повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов’язкових платежів.

Із вказаною нормою кореспондується п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість (z0263-97) , згідно з яким територіальні органи Державного казначейства України здійснюють бюджетне відшкодування податку на додану вартість за висновками податкових органів.

Органи Державного казначейства України перераховують кошти своїми платіжними дорученнями з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, вказаний у висновку податкового органу чи рішенні суду.

Відповідно до п. 1.1. ст. 1 Порядку взаємодії між органами Державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 27 квітня 2004 р. № 82/245 (z0645-04) для забезпечення повного з'ясування обставин, що мають значення в процесі судового розгляду позовних заяв платників податку на додану вартість з питань відшкодування бюджетної заборгованості з цього податку, відповідачами у таких справах виступають податковий орган, на обліку платників податків якого перебуває підприємство, яке звернулося з позовом до суду, та відповідний орган Державного казначейства України.

Як вже зазначалось вище, відповідно до приписів пп.7.7.3 п.7. ст.7 Закону про ПДВ підставою для отримання бюджетного відшкодування у період травень 2004 року –квітень 2005 року є дані тільки податкової декларації за звітний податковий період.

Таким чином, законодавством у зазначеному періоді були чітко визначені способи доказування, якими за законом підтверджується право на отримання бюджетного відшкодування, і це право не може підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон 2181) у разі надмірної сплати податків або набуття платником податку права на відшкодування податків (якщо це передбачено податковими законами) заяви про повернення податків або їх відшкодування можуть подаватись не пізніше 1095 днів з дня переплати податку або отримання права на бюджетне відшкодування. При цьому зазначена норма не визначає будь-яких граничних строків для здійснення самого повернення надмірно сплачених податків або їх бюджетного відшкодування.

Як засвідчується матеріалами справи позивач своєчасно заявив про своє право на бюджетне відшкодування ПДВ, яке у нього виникло, і про форму (спосіб) такого відшкодування.

Оскільки, податкові декларації, в яких заявлено про відшкодування ПДВ шляхом перерахування на рахунок позивача в установі банка та відповідні Розрахунки було подано у встановлений законом строк, тобто у межах 1095 днів, то позивач не може бути позбавлений права на отримання бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Оскільки, відмова позивачу в належному йому бюджетного відшкодування є неправомірною, і інших підстав невідповідності розрахунків суми бюджетного відшкодування, або доказів про складення їх з порушенням норм податкового законодавства, відповідач не навів, вимоги позивача в частині зобовязання відповідача надати висновок органу державного казначейства визнаються судом обґрунтованими.

Як встановлено ч.ч. 1-3 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції (254к/96-ВР) та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Відповідач 1 не надав суду належних доказів щодо не правомірності заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Таким чином, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу –відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. "б" п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

У зв’язку з тим, що судом позов немайнового характеру задовольняється повністю, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету в розмірі від максимальної ставки судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 99, 100, 158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України в м. Києві, (м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а) на користь Приватного підприємства "Експо - Пайп"бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1 292 418,50 гривень (один мільйон двісті дев’яносто дві тисячі чотириста вісімнадцять грн. 50 коп.) шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок Приватного підприємства "Експо-Пайп"(03127, м. Київ, пр-кт 40-річчя Жовтня, 100/2, поштова адреса 04210, м. Київ, вул.. Героїв Сталінграда, 20-б, поточний рахунок 2600930014566 в ВАТ Банк"м. Київ, МФО 321637, код ЄДРПОУ 32421720).

3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва (001033, м. Київ, вул. Жилянська, 23) протягом п’яти робочих днів, наступних за днем отримання даного рішення, що набрало законної сили, надати Головному Управлінню державного казначейства у м. Києві (м. Київ, вул. Терещенківська, 11- а) висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, згідно податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих Приватним підприємством "Експо-Пайп"(03127, м. Київ, пр-кт 40-річчя Жовтня, 100/2, поштова адреса 04210, м. Київ, вул.. Героїв Сталінграда, 20-б, поточний рахунок 2600930014566 в ВАТ Банк"м. Київ, МФО 321637, код ЄДРПОУ 32421720) на суму 1 292 418,50 грн.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства "Експо-Пайп"1700,00 гривень судового збору з Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом (2747-15) , якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 КАС України.