1/87 Про стягнення штрафу за правопорушення на ринку цінних паперів - 12.06.2008 Прийняття

Позовні вимоги заявлені про стягнення штрафу в розмірі 850 грн., накладеного згідно постанови №275-ДМ від 11.05.07 р. про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.

В судовому засіданні 12.06.08 р. оголошено резолютивну частину постанови про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення учасників по справі, суд, -

Згідно акту від 25.04.07 р. №126-ДМ про правопорушення на ринку цінних паперів встановлено порушення ТОВ "Інвестиції та брокераж"порушення пп. 2.11.4 п. 2.11 Положення про порядок складання адміністративних даних щодо діяльності щодо торговців цінними паперами та подання відповідних документів до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 08.06.04 р. №279 (z1122-04) , в частині ненадання довідки про обсяг укладених та виконаних договорів за видами діяльності торговцем цінними паперами за 2006 р.

Згідно зазначеного Положення (z1122-04) торговці цінними паперами після завершення календарного року мають надавати до центрального апарату Комісії документи у складі річних даних, які включають, у тому числі, довідку про обсяг укладених та виконаних договорів за видами діяльності торговцем цінними паперами за звітний рік.

Постановою від 11.05.07 р. №275-ДМ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів на відповідача накладено санкцію за вказане правопорушення у розмірі 850 грн.

Станом на день звернення до суду накладений штраф не сплачений; відповідачем постанова від 11.05.07 р. №275-ДМ не оскаржена.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач стверджує про те, що при подачі позову пропущений річний термін для накладення адміністративно-господарського стягнення на юридичну особу.

Також відповідач вважає, що після прийняття Указу Президента України від 16.11.07 р. (1109/2007) ДКЦПФР втратила право звертатися до суду за стягненням штрафних санкцій.

Крім того, на думку відповідача, позивачем не доведено факт вчинення правопорушення.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

По-перше, Указ Президента України від 16.11.07 р. "Про внесення змін до Указу Президента України від 14 лютого 1997 р. №142" (1109/2007) , яким виключено п. 1 Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України від 14 лютого 1997 р. №142 (142/97) , не має жодного відношення до прийняття рішення по суті спору.

Зазначеним скасованим п. 1 Указу (142/97) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку визначена центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.

Позбавлення ДКЦПФР статусу центрального органу виконавчої влади жодним чином не позбавляє цей державний орган права звертатися до суду в межах своєї компетенції.

Право ДКЦПФР звертатися до суду випливає з загального обсягу дієздатності юридичної особи, передбаченого ст. 80 ЦК України. Зокрема, згідно ст. 80 ЦК України юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем і відповідачем в суді.

Обсяг повноважень ДКЦПФР як органу державної влади визначається спеціальним законодавством –вказаним Положенням про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку (142/97) , а також Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (448/96-ВР) .

Згідно пп. 6 п. 5 Положення (142/97) ДКЦПФР має право звертатися до суду та господарського суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про цінні папери.

Ст.ст. 8, 11 Закону ДКЦПФР має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників. Штрафи, накладені ДКЦПФР, стягуються у судовому порядку.

Законодавство не пов’язує право ДКЦПФР на звернення до суду з наявністю статусу центрального органу виконавчої влади.

По-друге, посилання відповідача на розгляд Голосіївським районним судом м. Києва справи про поновлення на роботі керівника відповідача жодним чином не стосується вимог про стягнення з відповідача штрафу за порушення законодавства про цінні папери.

Представник відповідача не надав суду мотивованих пояснень, яким чином зазначений трудових спір стосується адміністративного спору, тому суд не приймає до розгляду пояснення відповідача з цього питання.

По-третє, щодо пропуску позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 2.1.1 Положення (142/97) регулярна щоквартальна інформація подається ДКЦПФР не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним. Тобто, регулярна інформація за IV квартал 2006 р. разом з річною мала бути подана до ДКЦПФР до 31.01.07 р. включно.

Починаючи з 01.02.07 р. почався відлік терміну порушення відповідачем вимоги щодо надання інформації, тобто, датою вчинення порушення є 01.02.07 р.

Адміністративно-господарська санкція у вигляді штрафу була застосована до відповідача 11.05.07 р. на підставі акту від 25.04.07 р.–тобто, в межах піврічного терміну з дня виявлення порушення та річного терміну з моменту його вчинення, що відповідає ст. 250 ГК України.

Таким чином, порушення ст. 250 ГК України в даному випадку відсутнє.

При чому, моментом застосування санкції є саме винесення ДКЦПФР постанови про правопорушення на ринку цінних паперів, а не момент звернення до суду. Звернення до суду є лише формою стягнення штрафу.

Строк звернення до суду в даному випадку визначається ст. 99 КАС України і становить рік з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод і інтересів.

Тобто, річний термін на звернення до суду розпочався 11.05.07 р. і завершився 11.05.08 р.

Позов зареєстровано судом 23.05.08 р., тобто, в з порушенням річного строку.

Проте, суд вважає, що в даному випадку наявні підстави для поновлення зазначеного строку, а саме: прокуратурою скеровано позов про стягнення штрафу з ТОВ "Інвестиції та брокераж"вчасно, проте, позов був повернутий ухвалою суду від 16.04.08 р. у зв’язку з невиконанням вимог про усунення недоліків.

23.05.08 р. позов був поданий повторно з виправленими недоліками, вказаними в ухвалі суду від 16.04.08 р. №02-5-8/1083.

За таких обставин суд вважає за можливе згідно ст. 100 КАС України поновити позивачу строк звернення до суду.

Щодо порушення позивачем вимог ст. 38 КпАП, то встановлений зазначеною статтею двомісячний строк не може бути застосований до правовідносин сторін, так як КпАП (80731-10) розповсюджує свою дію виключно на фізичних осіб. Адміністративна відповідальність юридичних осіб регулюється спеціальними актами законодавства, що передбачають таку відповідальність.

По-четверте, щодо наявності підстав для прийняття постанови №275-ДМ від 11.05.07 р. про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, суд зазначає наступне.

Згідно змісту постанови підставою для винесення постанови від 11.05.07 р. став факт неподання регулярної щоквартальної інформації.

Присутні під час розгляду справи представники відповідача будь-яких доказів на спростування зазначеного факту не надали.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За відсутності доказів протилежного, суд вважає правомірним застосування до відповідача санкцій згідно ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

На підставі вищевикладеного, ст. 71, 99, 100, 160- 163, 186 КАС України, ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", ст. 250 ГК України, суд, -

1. Клопотання позивача про продовження строку звернення до суду –задовольнити.

2. Поновити Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку строк звернення до суду з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиції та брокераж"штрафу в розмірі 850 грн., накладеного згідно постанови №275-ДМ від 11.05.07р.

3. Позовні вимоги задовольнити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиції та брокераж"на користь державного бюджету штраф у розмірі 850 грн.