колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.I., Загороднього А.Ф., Кобилянського М.Г.,

при секретарі - Охріменко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2005 року,

в с т а н о в и л а:

Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області звернулося з касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області.

Зазначає, що у жовтні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, яку мотивувала тим, що посадові особи суб"єкта оскарження відмовили їй в перерахунку раніше призначеної пенсії державного службовця з урахуванням надбавки за особливі умови роботи, кваліфікацію та інтенсивність праці в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця і надбавки за вислугу років, встановленої Указом Президента України № 575 від 20 червня 2002 року "Про посилення соціального захисту працівників органів державної податкової служби" (575/2002) .

Вважаючи, що така відмова суперечить нормам Закону України "Про державну службу" (3723-12) , ОСОБА_1 просила визнати дії посадових осіб суб"єкта оскарження неправомірними та зобов"язати їх перерахувати пенсію з 1 вересня 2003 року з урахуванням зазначеної надбавки.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 5 листопада 2004 року скаргу ОСОБА_1 було задоволено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2005 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області було відхилено, а рішення Біляївського районного суду Одеської області від 5 листопада 2004 року залишено без змін.

Вказуючи на допущені, на думку управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, відповідач просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді старшого державного податкового інспектора ДПI у Біляївському районі Одеської області та з травня 2000 року їй була призначена пенсія державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" (3723-12) .

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2003 р. N 1207 "Про підвищення посадових окладів працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (1207-2003-п) з 1 вересня 2003 року були підвищені на 32 відсотки посадові оклади працівників податкових органів та відповідно до положень ст..37-1 Закону України "Про державну службу" (3723-12) управлінням Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії.

Пенсія ОСОБА_1 була перерахована без урахування надбавки за особливі умови роботи, кваліфікацію та інтенсивність праці в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця і надбавки за вислугу років, встановленої Указом Президента України № 575 від 20 червня 2002 року "Про посилення соціального захисту працівників органів державної податкової служби" (575/2002) .

Задовольняючи вимоги ОСОБА_1, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідно до довідки СДПI у Біляївському районі Одеської області від 2 серпня 2004 року №11156\10\05 станом на 1 вересня 2003 року до заробітної плати працюючого на аналогічній посаді працівника включено зазначену надбавку, а тому вона повинна бути врахована ОСОБА_1 при перерахунку пенсії, оскільки на цю надбавку нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Проте з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погодитись не можна, оскільки вони не узгоджуються з нормами матеріального права.

Статтею 37-1 Закону України "Про державну службу" (3723-12) визначено порядок і умови перерахунку пенсій державним службовцям. Зазначено, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв"язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Абзацом четвертим підпункту 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (865-2000-п) в редакції до 27 липня 2005 року, чинним на час існування спірних правовідносин, було визначено, що премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат у відповідному державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були їй фактично встановлені.

Оскільки ОСОБА_1 до виходу на пенсію станом на квітень 2000 року ця надбавка фактично не була встановлена і вона її не отримувала, то у судів на час вирішення справи не було законних підстав для перерахунку пенсії з урахуванням зазначеної надбавки.

Відповідно до положень ст.. 229 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи судами встановлено повно та правильно, але неправильно застосовано матеріальний закон, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 167 ч. 4, 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України (2747-15) , колегія суддів,-

постановила:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області задовольнити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 5 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2005 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 на дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст..237 КАС України (2747-15) .