Представники:

від позивача Осипенко Д.О. (довіреність від 27.11.2007р. б/н), Дурбія А.В. (довіреність від 27.11.2007р. б/н)

від відповідача Захаров І.Ф. (довіреність від 28.12.2007р. №6246/9/10-012)

12.05.2008р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИЕС-ПЛЮС" з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових санкцій) від 06.07.07р. №0006342305.

Позивач вважає, що відповідач прийшов до помилкового висновку щодо порушення позивачем п.1., п.2. ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (265/95-ВР) .

Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає наступне.

Позивачем було реалізовано за готівку кондитерську продукцію на загальну суму 76807,34 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій. Зазначена сума готівкових коштів отримана позивачем через касу підприємства з оформленням прибуткових касових ордері, крім того, виявлено порушення оприбуткування готівки. Вчинення таких дій призвело до порушення позивачем п.п.1, 2, 3, 13 ст.3 вищезазначеного Закону України.

Також, відповідачем в ході перевірки встановлено порушення позивачем ч.1 ст. 3 закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96р. №98/96-ВР тобто здійснення позивачем оптово-роздрібної торгівлі без придбання відповідного патенту.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

19 січня 2007 року Державною податковою адміністрацією у м. Києві була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої був складений акт №26500051/2305 від 19.01.2007 року (надалі - Акт перевірки) та прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006342305 від 06.07.07р. в розмірі 384 036,70 грн.

В ході перевірки виявлено порушення п.1.п.2.ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 06.07.1995р. №265/95 (надалі - Закон №265), суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

За виявлене порушення до позивача застосовано відповідно до п.1 статті 17 Закону України №265 а саме, до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі вартості товарів на неповну суму вартості проданих товарів (наданих-послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки ( 76807,34*5=384036,70 грн.)

Позивач, не погоджуючись з рішенням ДПА у м. Києві та ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, вважає, що застосування до нього штрафної фінансової санкції в розмірі 384 036,70 грн. є неправомірним.

Позивач вважає, що його дії поширюється вимоги ст.9 Закону України №265/95, тобто реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Суд, заслухавши пояснення сторін та розглянувши матеріали справи, погоджується з твердженням позивача виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИЕС-ПЛЮС" є виробником хлібобулочних та кондитерських виробів про що, свідчать довідка №13995/05 з єдиного державного реєстру підприємства та організацій України (ЄДРПОУ), довідка №2769 від 01.11.2007р. видана Голосіївською районною санітарно-епідеміологічною станцією м.Києва, а також торговий патент №247999 на право здійснення діяльності з роздрібної торгівлі від 31.07.2006 року виданий Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м.Києва .

Вході перевірки на думку відповідача було встановлено, що підприємство проводило оптово-роздрібну торгівлю кондитерських виробів за готівку. При покупці торту "Джульєта"на загальну сум 21,68 грн. реєстратор розрахункових операцій застосовувався касовий чек, яки був виданий. Сума готівкових коштів на місці розрахунків не відповідає сумі коштів, яка зазначена в поточному звітів РРО. Невідповідність становить 1,81 грн.

Довідкою №13995/05 з єдиного державного реєстру підприємства та організацій України (ЄДРПОУ) передбачено види діяльності відповідно до яких діє позивач, з яких перший –"виробництво хліба та хлібобулочних виробів"є основним видом діяльності, "роздрібна торгівля хлібом і хлібобулочними виробами" та інші види оптової торгівлі. Перевіркою встановлено, що за грудень 2006 року підприємством реалізовано за готівку кондитерську продукцію на загальну суму 76807,34 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Про виготовлення продукції власного виробництва та отримання готівкових коштів через касу підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів свідчать наступні документи:

- видаткові накладні за грудень 2006 року, за період перевірки 19.12.2006р. видаткові накладні №№ 2297, 2302, 2299, 2300, 2017, 2301, 2303, 2311, 2312, 2313, 2314, 2315, 2316, 2318, 2317.

- акти оприбуткування готової продукції на склад в грудні 2006 року, за періоди: 01.12.06.-10.12.06., 11.12.06.- 17.12.06, 18.12.06.-.24,12.06р., 25.12.06.-31.12.06р.

- накладна на передачу матеріалів у виробництво №КА-0000017 від 31.12.2006р.

- оборотно-сальдова відомість по рахунку:201 за грудень 2006 року.

Крім суд вважає, що прийняте рішення суперечить чинному законодавству тобто, ст.9 Закону України №265/95, тобто реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Дослідивши всі докази, пояснення сторін, матеріали справи, суд дійшов висновку, що рішення про застосування фінансових санкцій №0006342305 від 06.07.07р. в розмірі 384 036,70 грн. прийняте відповідачем, є неправомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення в частині застосування штрафної (фінансової) санкції не відповідність продукції позивача власного виробу

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу –відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. "б" п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", тобто –3,40 грн.

У зв’язку з тим, що судом позов немайнового характеру задовольняється повністю, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету в розмірі від максимальної ставки судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 71, 94, 97, ст. ст. 158- 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006342305 від 06.07.07р. р. на суму 384 036,70грн.

3. Судові витрати 17,00 грн. судового збору, присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИЕС-ПЛЮС"за рахунок державного бюджету.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.