Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. – головуючий,

Гуріна М.І.,

Кобилянського М.Г.,

Федорова М.О.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Замезі Ю.І.,

з участю представника Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Чуб І.А., представника відкритого акціонерного товариства "Ніжинський м’ясокомбінат" Журко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 серпня 2006 року в справі за позовом Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області до відкритого акціонерного товариства "Ніжинський м’ясокомбінат", приватного підприємства "Темп-Ю" про визнання угоди недійсною,

У березні 2006 року Ніжинська об’єднана державна податкова інспекція Чернігівської області звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом й на підставі частини 1 статті 207, частини 1 статті 208 Господарського кодексу України просила:

- визнати недійсним усний договір купівлі-продажу від 19 жовтня 2004 року, укладений між ВАТ "Ніжинський м’ясокомбінат" та ПП "Темп-Ю";

- зобов’язати ПП "Темп-Ю" повернути ВАТ "Ніжинський м’ясокомбінат" 21225,24 грн.;

- стягнути з ВАТ "Ніжинський м’ясокомбінат" 21225,24 грн. в доход держави.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 20 квітня 2006 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 серпня 2006 року резолютивну частину рішення суду першої інстанції змінено – стягнуто в доход держави кошти в сумі 21225,24 грн. одержані ВАТ "Ніжинський м’ясокомбінат" за угодою.

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач просить змінити рішення апеляційного суду, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2003 року, яке вступило в законну силу, скасовано державну реєстрацію ПП "Темп-Ю".

28 жовтня 2003 року на підставі вказаного рішення Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №37444139, індивідуальний податковий номер 216526626100, що було видане ПП "Темп-Ю" 25 липня 1997 року.

Інші свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість підприємству не видавалися.

19 жовтня 2004 року ПП "Темп-Ю" (продавець) та ВАТ "Ніжинський м’ясокомбінат" (покупець) уклали усний договір купівлі-продажу м’ясопродуктів на загальну суму 21225,24 грн., в тому числі податок на додану вартість 3 537,54 грн., який виконано в день укладення.

Розрахунок за придбаний товар проведено готівкою.

В той же день ПП "Темп-Ю" оформило податкову накладну №830 на підтвердження виконання договору, в якій зазначило свідоцтво платника податку на додану вартість №31627312, індивідуальний податковий номер 216526693453, яке підприємству не видавалось.

Станом на 13 жовтня 2005 року ПП "Темп-Ю" не виключено з Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що договір купівлі-продажу суперечить інтересами держави і суспільства, оскільки укладений з метою приховування юридичною особою доходів від оподаткування, що підтверджується тим, що не маючи спеціальної правоздатності платника податку на додану вартість ПП "Темп-Ю" виписало податкову накладну за вказаним договором, зазначавши недостовірні дані щодо себе. Тому договір підлягає визнанню нечинним з поверненням другій стороні усього одержаного нею, а одержане останньою підлягає стягненню в доход держави.

Змінюючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що стягненню в доход держави з підприємства підлягає сума коштів після одержання її підприємством з іншої сторони договору.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно частини 1 статті 208 Господарського кодексу України, яка визначає наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Апеляційний суд прийшов до правильного висновку про те, що договір купівлі-продажу суперечить інтересами держави і суспільства, тому підлягає визнанню нечинним з поверненням ПП "Темп-Ю" другій стороні договору - ВАТ "Ніжинський м’ясокомбінат" усього одержаного на виконання договору, а одержане ВАТ "Ніжинський м’ясокомбінат" підлягає стягненню в доход держави.

Рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 серпня 2006 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.