Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Смоковича М.І.

суддів: Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Мироненка О.В.

Чумаченко Т.А.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 07 серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів, третя особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, про визнання незаконним і скасування протоколу, -

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів, третя особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, про визнання незаконним і скасування протоколу № 1 від 18.03.2005 року, яким припинено провадження у справі щодо порушення законодавства про рекламу суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 При цьому зазначав, що порушення Кривицьким Б.Р. законодавства про рекламу полягає в тому, що опублікувавши в газеті "В каждый дом" від 07.07.2004 року № 26 рекламне оголошення про організацію відпочинку на березі Чорного моря в Херсонській області (база відпочинку "Більшовик"), він фактично займався лише перевезенням пасажирів до Чорного моря. Тому просив суд зобов'язати відповідача прийняти законне рішення щодо Кривицького Б.Ф.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 07 серпня 2006 року постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2006 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Чернігівської області з заявою про порушення законодавства про рекламу суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 10.02.2005 року перший заступник прокурора Чернігівської області звернувся до Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів з поданням про порушення провадження у справі та в разі необхідності вжиття відповідних заходів реагування. 18.02.2005 року відповідач повідомив прокурора Чернігівської області про відкриття провадження у справі щодо порушення законодавства про рекламу стосовно опублікованого рекламного блоку у газеті "В каждый дом" від 07.07.2004 року № 26. Після чого, 18.03.2005 року протоколом № 1 Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів провадження у справі було припинено на підставі пункту 17 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу у зв'язку з відсутністю порушень законодавства про рекламу з боку суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2

Згідно з вимогами частини 1 статті 26 Закону України "Про рекламу" контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень, щодо захисту прав споживачів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України "Про рекламу" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 17 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 року (693-2004-п) , провадження у справі припиняється, якщо в діях рекламодавця, виробника та розповсюджувача реклами не виявлено ознак порушення законодавства про рекламу або не доведено факт вчинення порушення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів, які відмовляючи у задоволенні позову, виходили з того, що відповідач прийняв рішення про припинення провадження у справі в межах наданих йому повноважень відповідно до вимог чинного законодавства і права позивача такими діями відповідача не порушені.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 07 серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів, третя особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, про визнання незаконним і скасування протоколу - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.