640/17107/20 Про визнання протиправним та скасування припису ГУ Держпродспоживслужби міста - 20.06.2024 Прийняття

1. У липні 2020 року Комунальне підприємство Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (далі - ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві) про визнання протиправним та скасування припису ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві від 05.02.2020 №108.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2021.

3.1. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.

3.2. Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 05.02.2020 №108.

3.3. Стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" витрати, пов`язані із сплатою судового збору, в сумі 5255 гривень 00 копійок.

4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:

4.1. Держпродспоживслужби отримала скаргу ОСОБА_1 від 24.11.2019 на постачальника послуг, в якій вона просила провести перевірку правомірності зняття у листопаді 2019 року лічильника з комерційного обліку і переведення споживача на загальні норми споживання.

4.2. На підставі звернення споживача, за погодженням Мінекономіки від 20.12.2019 №3631-06/55104-03 і листа Держпродспоживслужби від 09.01.2020 №15.4-4/21249 згідно наказу № 249 від 16.01.2020 та направлення на проведення заходу від 17.01.2020 №199 ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання КП "Київтеплоенерго" вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, результати якого зафіксовані в акті від 04.02.2020 №249-1.

4.3. У ході його проведення встановлено порушення Позивачем абз. 2 п. 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (630-2005-п) (далі - Правила №630).

4.4. З указаним порушенням КП "Київтеплоенерго" не погодилося, повідомивши ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві листом від 04.02.2020 №30/3/2/1649 про те, що встановлення вузлів розподільного обліку за адресою: АДРЕСА_1, виконано з недотриманням у повному обсязі вимог діючих на той час нормативних актів та нині не відповідає вимогам чинного законодавства, відтак у програмному комплексі КП "Київтеплоенерго" за особовим рахунком ОСОБА_1 знято ознаку наявності вузла розподільного обліку.

4.5. У свою чергу, з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві винесено КП "Київтеплоенерго" припис від 05.02.2020 №108, в якому було зобов`язано останнього усунути порушення вимог законодавства про захист прав споживачів, а саме - нараховувати плату за опалення, враховуючи показання квартирного засобу обліку теплової енергії, а також зобов`язано підприємство про виконання припису та вжиті заходи надати контролюючому органу інформацію з документальним підтвердженням до 28.02.2020 з підтвердженням проведення перерахунку в опалювальному періоді 2019-2020 з урахуванням показань приладів обліку теплової енергії, встановлених у квартирі АДРЕСА_1 .

4.6. Вважаючи припис від 05.02.2020 №108 протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

5. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з необґрунтованості позовних вимог, оскільки у КП "Київтеплоенерго" були відсутні правові підстави для зняття з обліку індивідуального лічильника ОСОБА_1, який був погоджений та взятий на облік. Також судом враховано, що у програмному комплексі КП "Київтеплоенерго" за особовим рахунком ОСОБА_1 був в наявності вузол розподільного обліку, а отже КП "Київтеплоенерго" було прийнято на абонентський облік індивідуальний лічильник споживача.

6. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції та обґрунтував свою позицію тим, що документом, який підтверджує взяття вузла розподільного обліку на абонентський облік, є акт про прийняття вузла розподільного обліку/приладу - розподілювача теплової енергії на абонентський облік, складений за формою, що визначена у додатку 2 до Порядку №270, однак такий акт між споживачем та виконавцем комунальної послуги не складався. З огляду на відсутність документального підтвердження наявності технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, а також підтвердження належними і допустимими доказами взяття вузла розподільного обліку щодо квартири АДРЕСА_1 в указаному будинку на абонентський облік (як до, так і після набрання чинності Порядком №829), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржений припис винесений передчасно та без урахування всіх фактичних обставин, оскільки у ході перевірки ГУ Держспоживслужби в м. Києві не пересвідчилося, що квартирний засіб обліку встановлений та взятий на абонентський облік із дотриманням вимог чинного станом на 13.02.2019 законодавства.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

7. ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2021 залишити в силі.

7.1. Вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, статтю 4 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та положення Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 №270 (z1304-18) (далі - Порядок №270), Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (630-2005-п) (далі - Правила №630). В якості підстави касаційного оскарження відповідач вказує відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування статті 4 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", положень розділу ІІІ Порядку №270, абзацу 2 пункту 10 Правил №630 при визначенні правомірності зняття виконавцем з обліку встановленого в квартирі приладу обліку теплової енергії, який був прийнятий на абонентський облік після набрання чинності Порядку №826, при наявності акта прийняття на облік вузла обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення, зокрема, який складено виконавцем не за формою, визначеною Порядком №270.

7.2. В обґрунтування своєї позиції ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві зазначає, що реалізація права споживачів на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік здійснюється шляхом подання споживачем до виконання комунальної послуги відповідної письмової заяви, проведення виконавцем огляду і опломбування вузла розподільного обліку. При цьому, технічна можливість визначається перед встановленням вузлів розподільного обліку. Водночас, зміна виконавця комунальної послуги передбачає лише передачу новому виконавцю актів про прийняття вузлів розподільного обліку на абонентський облік, тобто без проведення повторного прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку, який раніше був прийнятий на абонентський облік. Вимогами Порядку №829 не передбачено зняття з обліку лічильників споживачів, встановлення яких було погоджено та які були взяті на абонентський облік, як і не передбачено повторне прийняття на абонентський облік вузлів розподільного обліку, прийнятих на абонентський облік до і під час дії Порядку №829.

8. У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 без змін. Свою позицію мотивує тим, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження встановлення лічильника тепла за адресою АДРЕСА_1 .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10. Відповідно до статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (877-16) (далі - Закон № 877-V (877-16) ).

12. Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

13. Згідно зі статтею 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

14. Як встановлено судами, позапланова перевірка КП "Київтеплоенерго" здійснювалася на підставі звернення фізичної особи за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), а відтак була призначена у відповідності до вимог чинного законодавства.

15. Згідно з частинами 7, 8 статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

16. Як встановлено судами, під час перевірки контролюючий орган дійшов висновку про те, що підприємством щодо споживача порушено вимог абз. 2 пункту 10 Правил № 630, згідно з яким справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом 5 пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

17. Крім того, було встановлено й те, що 13.02.2019 між споживачем і виконавцем послуг складено акт прийняття на комерційний облік вузла обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення, в якому зафіксовано встановлення засобу обліку теплової енергії типу Cross №18017954, пломба повірки 12.11.2018. Робоча документація з обладнання вузла теплової енергії на об`єкті "квартира №4" за адресою: м. Київ, вул. Радунська, 5-Б, містить відбиток штампу Департаменту з технічного забезпечення обліку Структурного підрозділу "Київські теплові мережі" Комунального підприємства "Київтеплоенерго". Між КП "Київтеплоенерго" та ОСОБА_1 укладено договір №164039100040100 про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води населенню від 14.02.2019.

18. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.

19. Згідно з частиною 7 статті 4 згаданого Закону вузли розподільного обліку теплової енергії у випадках, коли це технічно неможливо, не встановлюються.

У такому разі для визначення обсягу теплової енергії, спожитої на потреби опалення, на всіх опалювальних приладах (крім розташованих у приміщеннях (місцях) загального користування багатоквартирних будинків) особами, визначеними частинами другою і третьою цієї статті, повинні бути встановлені прилади - розподілювачі теплової енергії, крім випадків, коли це економічно недоцільно.

Модель приладу-розподілювача теплової енергії визначається власником (співвласниками) будівлі за погодженням з виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги.

Усі опалювальні прилади при застосуванні вузлів розподільного обліку теплової енергії або приладів-розподілювачів теплової енергії обладнуються автоматичними регуляторами температури повітря у приміщенні відповідно до будівельних норм.

Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів-розподілювачів теплової енергії затверджується Кабінетом Міністрів України. За наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов`язковим.

20. Порядок № 829, який набрав чинності 24.10.2018, визначає процедуру визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі (далі - вузол розподільного обліку), інформацію, яка має бути зазначена в акті обстеження внутрішньобудинкової системи опалення для визначення можливості встановлення вузлів розподільного обліку, критерії визначення економічної доцільності встановлення приладів-розподілювачів теплової енергії на опалювальних приладах.

21. Пунктом 4 Порядку № 829 передбачено, що технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку визначається під час обстеження внутрішньобудинкової системи опалення суб`єктом господарювання, що має ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, з обов`язковим переліком робіт з монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання шляхом встановлення відповідності кожному з критеріїв у форматі так/ні, визначених у пункті 6 цього Порядку, про що складається акт обстеження у довільній формі, у якому зазначається висновок за результатами обстеження, прізвище, ім`я, по батькові виконавця обстеження. Якщо у висновку зазначено, що технічна можливість встановлення вузла розподільного обліку теплової енергії відсутня, зазначається критерій з переліку згідно з пунктом 6 цього Порядку, якому не відповідає внутрішньобудинкова система опалення, а також можуть зазначатися заходи, здійснення яких дозволить встановити вузли розподільного обліку.

22. При цьому, за правилами пункту 5 Порядку № 829 замовником обстеження внутрішньобудинкової системи опалення є власник (співвласники) будівлі або власник (співвласники) окремих приміщень у будівлі.

23. Приписи пункту 6 Порядку № 829 визначають, що технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку наявна за відповідності внутрішньобудинкової системи опалення всім таким критеріям:

окреме відгалуження системи опалення для окремого приміщення, наявність якого встановлено під час візуального огляду та яке передбачене принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення будівлі (за наявності);

принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення передбачено технічну можливість встановлення автоматичних регуляторів температури в приміщеннях для регулювання споживання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що не призведе до порушень гідравлічного режиму внутрішньобудинкової системи опалення будівлі;

під час встановлення вузла розподільного обліку буде забезпечено дотримання вимог застосування засобу вимірювальної техніки та умов його належної експлуатації, що зазначені у технічній (супровідній) документації на цей засіб;

можливість забезпечення вільного доступу для зняття показань приладу обліку, його обслуговування, заміни під час подальшої експлуатації.

24. Отже, вимоги Порядку № 829 поширюються на технічну можливість обладнання приміщення вузлом розподільного обліку, який встановлений у квартирі АДРЕСА_1, з огляду на те, що цей Порядок набрав чинності 24.10.2018, у той час як лічильник прийнято на комерційний облік 13.02.2019.

25. Процедура прийняття на абонентський облік вузлів комерційного обліку та вузлів розподільного обліку теплової енергії та водопостачання визначає Порядок № 270.

26. Пунктом 4 розділу І вказаного Порядку передбачено, що прийняття на абонентський облік вузлів обліку здійснюється: вузла комерційного обліку - оператором зовнішніх інженерних мереж, а в разі, якщо оператор зовнішніх інженерних мереж не є виконавцем відповідної комунальної послуги,- оператором зовнішніх інженерних мереж та виконавцем відповідної комунальної послуги; вузла розподільного обліку - виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами.

27. Згідно з пунктом 1 розділу IIІ Порядку № 270 вузол розподільного обліку/ прилад-розподілювач теплової енергії, встановлений у приміщенні будівлі, приймається на абонентський облік виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами протягом 14 календарних днів з дня надходження відповідного звернення від власника (співвласників) будівлі (для приміщення у будівлі, яке не є самостійним об`єктом нерухомого майна) або власника відповідного приміщення (якщо окреме приміщення у будівлі є самостійним об`єктом нерухомого майна).

28. За правилами пункту 7 розділу ІІІ Порядку № 270 у разі відсутності порушень вимог частини першої статті 4 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" представник виконавця відповідної комунальної послуги, визначеної власником (співвласниками) іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами, виконує опломбування вузла розподільного обліку (його засобу вимірювальної техніки, запірної арматури), приладу-розподілювача теплової енергії та запірної арматури на опалювальному приладі, на якому прилад-розподілювач встановлено, та складає акт про прийняття вузла розподільного обліку / приладу - розподілювача теплової енергії на абонентський облік відповідно до додатка 2 до цього Порядку.

Опломбування вузла розподільного обліку (його засобу вимірювальної техніки, запірної арматури) / приладу-розподілювача теплової енергії та запірної арматури опалювального приладу, на якому встановлено прилад-розподілювач теплової енергії, здійснюється пломбами виконавця відповідної комунальної послуги, визначеної власником (співвласниками) іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами.

Дата опломбування та початкові показання приладів обліку вузла розподільного обліку (приладу-розподілювача теплової енергії) зазначаються в акті про прийняття вузла розподільного обліку / приладу-розподілювача теплової енергії на абонентський облік.

Акт про прийняття вузла розподільного обліку / приладу-розподілювача теплової енергії на абонентський облік складається у двох примірниках та підписується представником виконавця відповідної комунальної послуги або визначеної власником (співвласниками) будівлі іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами, та присутнім власником (співвласниками) будівлі, приміщення чи його (їх) представником. Власник (співвласники) будівлі, приміщення або його (їх) представник мають право додати до акта свої письмові зауваження, про що робиться відмітка в акті.

У разі оснащення приладами-розподілювачами теплової енергії опалювальних приладів окремого приміщення у будівлі, що є об`єктом нерухомого майна або окремого приміщення, яке не є самостійним об`єктом нерухомого майна, але перебуває у користуванні різних споживачів, складається один акт про прийняття на абонентський облік незалежно від кількості встановлених приладів - розподілювачів теплової енергії.

Один примірник акта з додатками до нього (за їх наявності) залишається у виконавця відповідної комунальної послуги або визначеної власником (співвласниками) будівлі іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами, а другий примірник надається присутньому власнику (співвласникам) будівлі, приміщення чи його (їх) представнику, в разі відсутності представника під час огляду й опломбування - надсилається йому засобами поштового зв`язку.

29. При цьому, відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 270 у разі порушень вимог частини першої статті 4 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" під час встановлення вузла розподільного обліку (приладу-розподілювача теплової енергії) представник виконавця відповідної комунальної послуги або визначеної власником (співвласниками) будівлі іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами, складає акт, у якому зазначає виявлені порушення.

Такий акт складається у двох примірниках та підписується представником виконавця відповідної комунальної послуги або визначеної власником (співвласниками) будівлі іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами, та власником (співвласниками) будівлі/приміщення чи його (їх) представником. Власник (співвласники) будівлі/приміщення або його (їх) представник мають право додати до акта свої письмові зауваження, про що робиться відмітка в акті.

Один примірник акта з додатками до нього (в разі їх наявності) залишається у виконавця відповідної комунальної послуги або визначеної власником (співвласниками) будівлі іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами, а другий примірник надається присутньому власнику (співвласнику) приміщення/будівлі чи його (їх) представнику, в разі відсутності представника під час огляду й опломбування вузла розподільного обліку / приладу - розподілювача теплової енергії - надсилається йому засобами поштового зв`язку.

30. Відповідно до пунктів 10-12 розділу ІІІ Порядку № 270 з дати складання акта про прийняття вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) на абонентський облік такий вузол (прилад - розподілювач теплової енергії) є прийнятим виконавцем відповідної комунальної послуги (визначеною власником (співвласниками) будівлі іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами) на абонентський облік, а показання його засобів вимірювальної техніки є обов`язковими для визначення обсягів спожитої комунальної послуги та розрахунків за неї.

У разі зміни виконавця відповідної комунальної послуги (визначеної власником (співвласниками) будівлі іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами) попередній виконавець (визначена власником (співвласниками) будівлі інша особа, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами) передає новому виконавцю (визначеній власником (співвласниками) будівлі іншій особі, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами) акти про прийняття вузлів розподільного обліку (приладів - розподілювачів теплової енергії) на абонентський облік.

Не вимагається повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії), який раніше був прийнятий на абонентський облік, в приміщенні реконструйованої, капітально відремонтованої будівлі, якщо реконструкція, капітальний ремонт будівлі були здійснені без заміни такого вузла обліку (приладу - розподілювача теплової енергії).

31. Підсумовуючи викладене вище можна зазначити, що обов`язок щодо прийняття вузла розподільного обліку (приладу-розподілювача теплової енергії) на абонентський облік покладено на виконавця відповідної комунальної послуги або визначену власником (співвласниками) іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами. При цьому, процес прийняття вузла розподільного обліку (приладу-розподілювача теплової енергії ) на абонентський облік включає в себе опломбування вузла розподільного обліку (його засобу вимірювальної техніки, запірної арматури) / приладу-розподілювача теплової енергії та запірної арматури опалювального приладу, на якому встановлено прилад-розподілювач теплової енергії, яке здійснюється пломбами виконавця відповідної комунальної послуги, визначеної власником (співвласниками) іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами, зняття початкових показань приладів обліку вузла розподільного обліку (приладу-розподілювача теплової енергії), складення акта про прийняття вузла розподільного обліку / приладу-розподілювача теплової енергії на абонентський облік.

32. Суд звертає увагу, що зі встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій вбачається, що КП "Київтеплоенерго" у листі від 04.02.2020 №30/3/2/1649 підтвердило факт зняття ознаки наявності вузла розподільного обліку у програмному комплексі КП "Київтеплоенерго" за особовим рахунком ОСОБА_1 .

33. Отже, аналіз наведених норм права та фактичні обставини справи у своїй сукупності дають підстави для висновку, що 13.02.2019 вузол розподільного обліку, встановлений у квартирі АДРЕСА_1, прийнятий на абонентський облік.

34. При цьому, колегія суддів Верховного Суду вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що акт прийняття на комерційний облік вузла обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення не може вважатися належним і допустимим доказом, що підтверджує факт прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку, через те, що його не було складено за формою, визначеною Порядком № 270, який станом на лютий 2019 року був чинний, оскільки неправильно складений виконавцем відповідної комунальної послуги документ не спростовує факту прийняття вузла розподільного обліку на абонентський облік.

35. Для вирішення цього спору ключовим є вирішення питання правомірності зняття КП "Київтеплоенерго" вузла розподільного обліку з абонентського обліку.

36. Судом першої інстанції вірно відзначено, що Порядок № 829 не передбачає порядку зняття з обліку тих лічильників споживачів, які були погоджені та взяті на облік після набуття чинності цієї постанови, та не встановлює заборони щодо врахування показників по даним лічильникам, які надаються споживачами.

37. Крім того, пунктом 12 Порядку № 270 чітко визначено, що не вимагається повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії), який раніше був прийнятий на абонентський облік, в приміщенні реконструйованої, капітально відремонтованої будівлі, якщо реконструкція, капітальний ремонт будівлі були здійснені без заміни такого вузла обліку (приладу - розподілювача теплової енергії).

38. Зазначене дає підстави для висновку, що нормами чинного законодавства, на які посилається позивач, не вимагається повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку, який раніше був прийнятий на абонентський облік.

39. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що позивачем порушено абзац 2 пункту 10 Правил № 630, відповідно до якого, справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом 5 пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

40. Суд враховує, що за пунктом 4 Порядку №829 технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку визначається під час обстеження внутрішньобудинкової системи опалення суб`єктом господарювання, що має ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, з обов`язковим переліком робіт з монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання шляхом встановлення відповідності кожному з критеріїв у форматі так/ні, визначених у пункті 6 цього Порядку, про що складається акт обстеження у довільній формі, у якому зазначається висновок за результатами обстеження, прізвище, ім`я, по батькові виконавця обстеження. Якщо у висновку зазначено, що технічна можливість встановлення вузла розподільного обліку теплової енергії відсутня, зазначається критерій з переліку згідно з пунктом 6 цього Порядку, якому не відповідає внутрішньобудинкова система опалення, а також можуть зазначатися заходи, здійснення яких дозволить встановити вузли розподільного обліку.

41. Тобто, Порядок № 829 передбачає, що технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку визначається суб`єктом господарювання, що має ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів. Саме цим суб`єктом складається акт обстеження, у якому зазначається висновок про можливість встановлення вузла розподільного обліку теплової енергії, або її відсутність. При цьому, якщо у висновку зазначено, що технічна можливість встановлення вузла розподільного обліку теплової енергії відсутня, то зазначається критерій з переліку згідно з пунктом 6 цього Порядку, якому не відповідає внутрішньобудинкова система опалення.

42. Проте, КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району місті Києва" та КП "Київтеплоенерго" не є суб`єктами господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів та, відповідно, не мають повноважень складати акти обстеження щодо технічної можливості встановлення вузла розподільного обліку теплової енергії.

43. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваного припису діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно, а відтак оскаржуваний припис є таким, що не підлягає скасуванню.

44. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

45. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було скасовано законне рішення суду першої інстанції. Відтак, касаційну скаргу слід задовольнити, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2021 скасувати, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2020 залишити в силі.