440/700/20 Про визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України щодо відмови перерахувати пенсіЮ за вислугу років, зобов'язання перерахувати пенсію за вислугу років - 19.06.2024 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 (головуючий суддя: Супрун Є.Б.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2020 (головуючий суддя: Перцова Т.С., судді: Русанова В.Б., Жигилій С.П.) у справі № 440/700/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУПФУ в Полтавській області або відповідач), в якому просила:

визнати протиправною відмову у здійсненні перерахунку пенсії, яка викладена у листі від 06.08.2019;

зобов`язати відповідача на підставі отриманої довідки провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у відповідності до діючих розмірів грошового забезпечення з дати поновлення виплати пенсії - з 11.03.2013 відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , з проведенням індексації відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) та виплати компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (2050-14) ;

зобов`язати ГУПФУ в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії за попередній період у повному обсязі за весь період визначений нею на банківський рахунок.

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 13.03.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2020, позов задовольнив частково:

визнав протиправною відмову ГУПФУ в Полтавській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 27.05.2018 на підставі довідки сектору із соціально-гуманітарних питань Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" № 4/7772, що надійшла за вх. №5029/16/1 від 27.05.2019;

зобов`язав ГУПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) з 27.05.2018 на підставі довідки сектору із соціально-гуманітарних питань Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" №4/7772, що надійшла за вх. №5029/16/1 від 27.05.2019.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивачка подала касаційну скаргу, у якій просить Верховний Суд скасувати постанову апеляційного суду повністю, а рішення суду першої інстанції змінити в частині строку, з якого має бути перерахована пенсія, та щодо відмови виплатити компенсацію втрати частини доходу, виклавши рішення в такій редакції:

"- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на підставі отриманої довідки провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1, у відповідності до діючих розмірів грошового забезпечення з дати поновлення виплати пенсії - з 11 березня 2013 року, відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) з проведенням індексації відповідно до ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення" та компенсацією втрати частини доходів відповідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (2050-14) ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії за попередній період в повному обсязі за весь період на визначений нею банківський рахунок".

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2021 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка стверджує, що 06.06.1995 по досягненні пенсійного віку та наявності 37 років страхового стажу ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років. Водночас 11.09.2012 позивачка виїхала на постійне місце проживання до країни Ізраїль, де була взята в установленому порядку на консульській облік. Проте після виїзду за кордон виплата раніше призначеної пенсії була припинена.

Позивачка зазначає, що судовим рішенням у справі № 440/451/19 пенсійний орган було зобов`язано отримати від відповідних органів МВС чинну довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Проте, як стверджує позивачка, отримавши 29.05.2019 вказану довідку та долучивши її до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1, ГУПФУ в Полтавській області не провело перерахунок належної позивачці пенсії з 13.11.2013 (дня поновлення виплати пенсії за рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15.01.2018 у справі № 552/8118/17), пославшись на відсутність у рішенні суду в справі № 440/451/19 будь-якого зобов`язання щодо перерахунку пенсії.

Вважаючи протиправною бездіяльність пенсійного органу щодо неперерахування належної позивачці пенсії з 13.11.2013, посилаючись на передбачений законодавством обов`язок відповідача автоматично зробити перерахунок пенсії на підставі отриманої довідки, позивачка, через свого представника, звернулася із цим позовом до суду.

Відповідач позов не визнав. Зазначив, що у період з 28.03.2013 по 12.07.2018 позивачка не перебувала на обліку у пенсійних органах у зв`язку із виїздом на постійне проживання за кордон, тому пенсійним органом і не направлялись списки до уповноваженого органу з інформацією про необхідність складення довідки про розмір грошового забезпечення відносно ОСОБА_1

Наполягає на відсутності підстав для перерахунку пенсії позивачки з 11.03.2013 на підставі довідки № 4/7772, з огляду на факт її надходження до ГУ ПФУ у Полтавській області лише 27.05.2019.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій установлено, що з 06.06.1995 ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (далі - Закон № 2262-XII (2262-12) ).

11.09.2012 позивачка виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де була прийнята на консульський облік в посольстві України, і з того часу призначеної пенсії не отримувала.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15.01.2018 у справі №552/8118/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2018, позов ОСОБА_1 було задоволено: зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області провести поновлення та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 11.03.2013 відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

На виконання судового рішення у справі № 552/8118/17, відповідач поновив виплату пенсії ОСОБА_1 з 11.03.2013. Водночас, розмір пенсії позивачки установлено на рівні 1514,93 грн з урахуванням показників за останнім перерахунком пенсії від 01.07.2012.

В подальшому, Управлінням пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян відділу з питань призначення пенсій ГУ ПФУ у Полтавській області було прийнято розпорядження від 06.08.2018 № 6 про відмову у проведенні перерахунку пенсії, яким ОСОБА_1 відмовлено у проведенні індексації пенсії та нарахуванні компенсації втрати частини доходів.

Не погодившись із цим рішенням відповідача в частині визначення розміру пенсії та відмовою у проведенні індексації та нарахуванні компенсації втрати частини доходів, позивачка звернулася до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 у справі №440/451/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним і скасовано розпорядження ГУПФУ в Полтавській області від 06.08.2018 № 6; зобов`язано ГУПФУ в Полтавській області отримати від відповідних органів МВС чинну довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачки.

На виконання судового рішення у справі № 440/451/19, ГУПФУ в Полтавській області направило до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" листа від 22.05.2019 № 3156/03-23/1 з проханням надати довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 (103-2018-п) "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб", а також лист від 27.05.2019 № 3230/03-23/1 з копіями розрахунку вислуги років, грошового атестату № 28 та паспорту гр. ОСОБА_1 .

На запит ГУПФУ в Полтавській області сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" супровідним листом від 10.05.2019 № 33/37-683 було направлено довідку № 4/7772 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), видану ОСОБА_1, відповідно до якої розмір грошового забезпечення за нормами чинними на січень 2016 року становить 6210,51 грн.

23.05.2019 позивачка через свого представника звернулася до ГУПФУ в Полтавській області із заявою, в якій, серед іншого, просила виконати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 у справі №440/451/19, а саме: отримати від відповідних органів МВС чинну довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Листом від 06.08.2019 № 14217/03.2-19 ГУПФУ в Полтавській області повідомило заявницю про те, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 у справі № 440/451/19 було отримано довідку Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" за вх. № 5029/16/1 від 27.05.2019, яку долучено до матеріалів пенсійної справи. Одночасно із цим пенсійним органом наголошено, що будь-яких зобов`язань судовим рішенням у справі № 440/451/19 на ГУПФУ у Полтавській області покладено не було, а отже відсутні підстави для перерахунку пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення від 27.05.2019 № 5029/16/1.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернувся із цим позовом до суду.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки довідка № 4/7772 надійшла до ГУПФУ в Полтавській області лише 27.05.2019, тому відповідно до приписів статті 63 Закону № 2262-XII наявні підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі зазначеної довідки з 27.05.2018, тобто за період не більш як за 12 місяців з дня отримання довідки.

Відмовляючи в частині позовних вимог про виплату компенсації втрати частини доходів суди попередніх інстанцій виходили з їх передчасності.

Щодо позовних вимог про зобов`язання пенсійний орган здійснити перерахунок пенсії з одночасним проведенням індексації відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) , то суди обох інстанцій виходили з того, що на час звернення до суду із цим позовом відповідачем ще не виплачено позивачці пенсію на підставі отриманої довідки, а отже відсутні підстави вважати, що відповідач при здійсненні виплати пенсії допустить порушення законодавства щодо складу та розміру таких виплат.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без врахування висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, викладених у постановах від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18 та від 24.06.2020 у справі № 160/8324/19, а також Верховного Суду, викладених у постанові від 19.03.2018 у справі №806/1952/18.

У контексті приведеної вище судової практики скаржниця наголосила, що оскільки пенсія поновлена з 2013 року, то відповідно з цієї дати повинен відбутися і перерахунок пенсії з одночасним проведенням індексації відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) та компенсацією втрати частини доходів відповідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (2050-14) .

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі №815/1226/18 виснувала, що пенсія стає "нарахованою" в момент призначення пенсії і залишається такою ("нарахованою") до її чергової зміни. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

У справі, що розглядається, спосіб поновлення пенсії встановлений Законом №2262-XII (2262-12) . Враховуючи період, який пройшов з моменту припинення виплати пенсії та зміну законодавства - поновлення пенсії позивачці повинно бути здійснено з одночасним перерахунком поновлюваної пенсії, на підставі документів, що вже є в пенсійній справі та нової довідки про розмір грошового забезпечення, яка була виготовлена на вимогу пенсійного органу та залучена до пенсійної справи ОСОБА_1 .

Скаржниця також наголосила, що питання проведення компенсації втрати частини доходу з 2013 року вже поставало перед судом у справі № 552/8115/17, судовим рішенням в якій відповідача було зобов`язано провести поновлення та виплату пенсії з 11.03.2013 з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Проте відповідач, здійснюючи поновлення пенсії, не здійснив компенсації втрати частини доходу, а отже такі його дії є протиправними і не можуть бути віднесені судом на майбутнє.

Підсумовуючи викладене, скаржниця вважає, що відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії з 11.03.2013 відповідно до норм Закону № 2262-XII (2262-12) на підставі отриманої довідки щодо чинного грошового забезпечення, з одночасним проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

За приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судами попередніх інстанцій установлено, що пенсія позивачці призначена на умовах Закону № 2262-XII (2262-12) .

Так, Закон № 2262-XII (2262-12) має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України (254к/96-ВР) та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Особи, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону визначені у статті 12 Закону № 2262-XII (2262-12) .

Приписами частини четвертої статті 63 цього Закону унормовано, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Своєю чергою, порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (45-2008-п) "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 (393-92-п) " (далі - Порядок № 45).

За змістом пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Отже, наведеними нормами встановлений послідовний алгоритм дій пенсійного органу для здійснення перерахунку пенсій, призначених на умовах Закону № 2262-ХІІ (2262-12) .

Судами попередніх інстанцій установлено, що у період з 28.03.2013 по 12.07.2018 позивачка не перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області у зв`язку із виїздом за кордон.

Водночас на виконання судового рішення у справі № 552/8118/17, відповідачем поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з 11.03.2013.

Судовим рішенням у справі № 440/451/19 ГУПФУ в Полтавській області було зобов`язано отримати від відповідних органів МВС чинну довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачки.

На виконання судового рішення у справі № 440/451/19, відповідач витребував у Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 (103-2018-п) "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб".

На вказаний запит сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" супровідним листом від 10.05.2019 № 33/37-683 було направлено на адресу ГУПФУ в Полтавській області довідку № 4/7772 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), видану ОСОБА_1, відповідно до якої розмір грошового забезпечення за нормами чинними на січень 2016 року становить 6210,51 грн.

З приводу тверджень позивачки про те, що відповідач на виконання судового рішення № 440/451/19 повинен був провести поновлення та виплату пенсії ОСОБА_1 з 11.03.2013 відповідно до норм Закону № 2262-XII (2262-12) на підставі довідки №4/7772 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) виданої ОСОБА_1, колегія суддів зазначає таке.

Частиною першою 63 Закону № 2262-ХІІ (2262-12) передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Отже, як слідує зі змісту наведеної норми, пенсійний орган проводить перерахунок пенсії за наявними в пенсійній справі документами на момент здійснення такого перерахунку.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 12.08.2018 на виконання рішення Київського районного суду м. Полтави у справі № 552/8115/17 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивачки з 11.03.2013 та на підставі показників останнього перерахунку здійсненого 01.07.2012, встановлено розмір пенсії ОСОБА_1 на рівні 1514,93 грн.

Наявною у цій справі інформацією підтверджено, що довідка № 4/7772 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), відповідно до якої розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 було встановлено за нормами чинними на січень 2016 року на рівні 6210,51 грн, надійшла до ГУПФУ в Полтавській області за вх. № 5029/16/1 лише 27.05.2019.

Своєю чергою, частиною другою статті 63 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Водночас, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Отже, враховуючи, що в матеріалах пенсійної справи станом на день поновлення виплати (12.08.2018) перерахованої ОСОБА_1 пенсії з 11.03.2013, в силу наведених вище об`єктивних обставин, була відсутня вказана довідка № 4/7772, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача обов`язку перераховувати пенсію позивача за період з 11.03.2013.

Тож, враховуючи положення частини другої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що в спірному випадку наявні підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі зазначеної довідки з 27.05.2018, тобто за період не більш як за 12 місяців з дня отримання довідки.

Одночасно з цим, колегія суддів виключає можливість застосування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №815/1226/18, до справи, що розглядається, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними, ухвалені за інших фактичних обставин справи, з урахуванням іншого нормативного регулювання, що у своїй сукупності не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правову позицію у справі, що розглядається. Так, на відміну від справи № 815/1226/18, у якій вирішувалося питання поновлення відповідно до Закону № 1058-IV (1058-15) виплати пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, у справі, що розглядається, спірним є питання перерахунку пенсії на умовах спеціального Закону № 2262-ХІІ (2262-12) , з урахуванням особливостей, встановлених цим нормативним документом.

Також колегія суддів виключає можливість застосування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 160/8324/19, до справи, що розглядається, оскільки у вказаній справі вирішувалося питання застосування строків звернення до суду, встановлених статтею 122 КАС України, у контексті застосування статті 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме: підвищення пенсій у зв`язку з індексацією грошових доходів населення.

Нерелевантною до обставин цієї справи є також правова позиція Великої Палати Верховного Суду, сформована у справі № 815/1226/18, оскільки спір у вказаній справі виник у зв`язку із відмовою уповноваженого органу у видачі довідки з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, передбачених Постановою № 704.

Щодо позовної вимоги про проведення індексації при перерахунку пенсії, колегія суддів погоджується із висновком судів, що така є передчасною, оскільки питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 101%, у взаємозв`язку з розміром пенсії, що має виплачуватися позивачці, належить до компетенції пенсійного органу при нарахуванні та виплаті відповідних сум, відтак у разі незгоди з діями відповідача щодо наявності чи відсутності підстав для нарахування індексації та її розмірів позивачка не позбавлена права звернутися за захистом своїх прав до суду.

Також колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо передчасності вимоги позивачки про виплату їй компенсації втрати частини доходів, з огляду на таке.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (2050-14) (далі - Закон № 2050-III (2050-14) ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (159-2001-п) (далі - Порядок № 159).

За статтею 1 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (стаття 2 Закону № 2050-III).

Відповідно до статті 3 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

У той же час статтею 4 Закону № 2050-III передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Зміст наведених норм права дає підстави стверджувати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом № 2050-III (2050-14) , є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Одночасно законодавець пов`язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.

Аналогічна права позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 520/1001/19 та від 23.03.2023 у справі №520/2020/19.

Проте під час вирішення цього спору судами досліджувалися обставини саме щодо правомірності проведення перерахунку пенсії позивача.

Тобто, на момент звернення позивачки до суду, у лютому 2020 року, перерахунок пенсії останньої пенсійним органом проведено ще не було. До того ж доказів того, що позивачці здійснено виплату заборгованості у справі немає.

Своєю чергою, зі змісту норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 можна дійти висновку, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо тверджень скаржниці про неналежне виконання відповідачем судового рішення у справі № 552/8115/17 в частині виплати пенсії з одночасним проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів, то колегія суддів зазначає, що зазначені обставини не входять до предмету доказування у цій справі. Крім того, судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в окремому порядку.

Вищевикладеним спростовуються доводи касаційної скарги позивачки.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.