ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
8 квітня 2014 року м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,
суддів: Гусака М.Б., Коротких О.А.,
Кривенди О.В., Маринченка В.Л.,
Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б.,
Терлецького О.О., Тітова Ю.Г.,
при секретарі судового засідання Ключник А.Ю., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБИ_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області (далі - управління ПФУ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання,
в с т а н о в и л а:
Улютому 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправною відмову управління ПФУ у перерахунку їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до статті 129 та частини третьої статті 138 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій та статус суддів» (далі - Закон № 2453-VІ (2453-17)
) та зобов'язати відповідача здійснити такий перерахунок і виплату їй цього утримання у розмірі 88 % грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Рівненській області (далі - ТУ ДСА) від 1 лютого 2013 року № 29 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 1 січня 2012 року до зміни розміру заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді.
На обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що довічне грошове утримання їй як судді у відставці було призначено на підставі частини четвертої статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-XII (2862-12)
), якою передбачалося збільшення розміру довічного грошового утримання за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років без встановлення максимального розміру. Тому із введенням в дію статті 129 Закону № 2453-VІ їй має бути перераховано таке утримання, виходячи з грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, зі збереженням відсоткового співвідношення і без обмеження його граничного розміру.
Рівненський міський суд Рівненської області постановою від 1 квітня 2013 року позовні вимоги задовольнив.
Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 8 серпня 2013 року рішення суду першої інстанції скасував у частині задоволення позовних вимог за період з 1 січня по 19 серпня 2012 року і в цій частині позовні вимоги залишив без розгляду через пропущення строків звернення до суду.
Вищий адміністративний суд України постановою від 13 листопада 2013 року рішення судів попередніх інстанцій скасував і прийняв нове, яким:
- позовні вимоги про визнання протиправною відмови у здійсненні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до вимог Закону № 2453-VІ (2453-17)
за період з 1 січня по 19 серпня 2012 року залишив без розгляду;
- позовні вимоги про визнання протиправною відмови та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до вимог Закону № 2453-VІ (2453-17)
задовольнив частково:
- визнав протиправною відмову у здійсненні перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до статті 129, частини третьої статті 138 Закону № 2453-VІ;
- зобов'язав управління ПФУ здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до вимог статті 129 та частини третьої статті 138 Закону № 2453-VІз 20 серпня 2012 року у розмірі 80 % грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки ТУ ДСА від 1 лютого 2013 року № 29 з урахуванням раніше проведених виплат.
Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ОСОБА_1 звернулась із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), в якій просить частково скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2013 року. На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2013 року (справи № № К/800/49213/13, К/800/47790/13), які, на думкузаявниці, підтверджують неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Ухвалою від 15 січня 2014 року Вищий адміністративний суд України допустив зазначену справу до провадження Верховного Суду України.
Суддя Верховного Суду України ухвалою від 28 січня 2014 року відкрив провадження у цій справі, а ухвалою від 17 лютого 2014 року призначив справу до розгляду Верховним Судом України.
20 березня 2014 року надійшла заява ОСОБИ_1 про відмову від заяви про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2013 року та закриття провадження про перегляд наведеного рішення суду касаційної інстанції у цій справі.
Право особи щодо відмови від позову, апеляційної та касаційної скарг передбачено на відповідних стадіях адміністративного процесу, зокрема, положеннями статей 112, 193, 218 КАС. Особа, яка подала заяву про перегляд Верховним Судом України рішення суду касаційної інстанції, також не позбавлена права відмовитися від такої заяви, реалізація права на відмову від заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення підлягає регулюванню за аналогією закону.
Частиною четвертою статті 218 КАС визначено, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження. Про прийняття відмови від касаційної скарги та закриття касаційного провадження суд постановляє ухвалу в судовому засіданні.
Ураховуючи те, що підстав, які б за змістом наведених норм перешкоджали прийняттю відмови від заяви, не встановлено, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України провадження у цій справі закриває.
Керуючись статтями 218, 241, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Заяву ОСОБИ_1 про відмову від заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2013 року у справі за її позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання задовольнити.
Закрити провадження про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБИ_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
|
М.Б. Гусак
О.А. Коротких
О.В. Кривенда
В.Л. Маринченко
П.В. Панталієнко
О.Б. Прокопенко
О.О. Терлецький
Ю.Г. Тітов
|