ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2024 року
м. Київ
справа № 260/509/21
адміністративне провадження № К/9901/44852/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу №260/509/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року (колегія суддів у складі головуючого судді Обрізко І.М., суддів - Іщук Л.П., Сеник Р.П.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07 грудня 2017 року по 29 жовтня 2020 року у повному обсязі;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2017 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) у період з 07 грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року, а у період з 01 березня 2018 року по 29 жовтня 2020 року не урахування абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) ;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07 грудня 2017 року по 29 жовтня 2020 року в сумі 147 932 грн 28 коп., із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) у період з 07 грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року, а у період з 01 березня 2018 року по 29 жовтня 2020 року з урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) .
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що з відомостей наданих Військовою частиною НОМЕР_1 та наданих карток особового рахунку військовослужбовця за 2017-2020 роки позивачу стало відомо, що у період з 07 грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року йому протиправно не в повному розмірі нараховувалась та виплачувалась, а в деякий період взагалі не здійснювалось нарахування, індексації грошового забезпечення.
3. Зазначав, що індексація є однією із основних державний гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку із зростанням споживчих цін, є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
4. Указував, що у період з 01 березня 2018 року по 29 жовтня 2020 року відповідачем протиправно не ураховано абзаци 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) (далі - Порядок №1078).
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
5. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року, позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2017 року по листопад 2018 року;
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2017 року по листопад 2018 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
6. Суди попередніх інстанцій зазначили, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування, жодним чином, не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
7. Установили, що відповідачем виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення з грудня 2018 року по 29 жовтня 2020 року включно. За період з грудня 2017 року по листопад 2018 року індексацію грошового забезпечення позивачу не проведено.
8. З огляду на викладене, суди констатували протиправність бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2017 року по листопад 2018 року.
9. Водночас зазначили, що нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця та оскільки така індексація позивачу не нараховувалася, суд не вправі стягнути визначену ним суму.
10. Указали, що визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати її розрахунок до моменту його проведення відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.
11. З огляду на те, що на час розгляду справи судом нарахування та виплата на користь позивача індексації грошового забезпечення не здійснена, вирішили, що відсутні порушені права позивача щодо правильного нарахування на його користь відповідачем індексації грошового забезпечення, які підлягають захисту в судовому порядку.
12. Також, дійшли висновку про те, що установлення базового місяця під час обрахунку індексації є повноваженням відповідача (роботодавця).
13. Тож констатували, що вимога про визначення судом конкретного базового місяця, з якого слід обраховувати суми індексації є передчасною, оскільки спрямована на майбутнє, тобто захист прав та свобод позивача, порушення яких станом на момент розгляду і вирішення цієї справи не відбулося.
Короткий зміст касаційної скарги
14. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, у грудні 2021 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу №260/509/21 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
15. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення у цій справі указує на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
16. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування абзаців 1, 2, 3, 4, 5, 6 пункту 5, пункту 10-2 Порядку №1078 щодо визначення місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця; та щодо суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів).
17. Щодо періоду з 07 грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року указує, що базовим місяцем для розрахунку індексації є січень 2008 року.
18. Переконує, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що вимога про визначення базового місяця є передчасною, бо позивачу ще не нараховувалась індексація, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки згідно довідки від 25 листопада 2021 року №150/53/1746 індексація нараховувалась та відповідачем установлено базовий місяць грудень 2017 року.
19. Щодо періоду з 01 березня 2018 року по 29 жовтня 2020 року зазначає, що індексацію було виплачено не у повному обсязі, без урахування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
20. Зазначає, що для вирішення питання про розмір індексації в указаному періоду слід установити: 1) місячний дохід позивача за лютий 2018 року; 2) місячний грошовий дохід позивача за березень 2018 року; 3) розмір підвищення грошового доходу у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року; 4) розмір індексації, який припадав на місяць підвищення посадових окладів (березень 2018 року); 5) чи перевищив розмір підвищення грошового доходу у березні 2018 року розмір індексації, який припадав на цей місяць.
21. Зокрема, зауважує, що для установлення указаних фактичних обставин судами не було досліджено докази, які знаходяться у матеріалах справи, а саме: довідку відповідача від 25 листопада 2020 року №150/53/1746, наказ від 07 грудня 2017 року №276, картки особового рахунку військовослужбовця за 2018 рік та листи Мінсоцполітики.
22. З огляду на викладене вважає, що наявні підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції у цій справі.
Позиція інших учасників справи
23. Від Військової частини НОМЕР_1 відзиву на касаційну скаргу позивача не надійшло, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
24. 08 грудня 2021 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .
25. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 грудня 2021 року для розгляду справи №260/509/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Жука А.В., суддів -Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
26. Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року у справі №260/509/21 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
27. Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2024 року закінчено підготовчі дії у цій справі; справу №260/509/21 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
28. Судами установлено, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 29 жовтня 2020 року №246, сержанта ОСОБА_1, санітарного інструктора медичного пункту 2 гірсько-штурмового батальйону звільненого наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 20 жовтня 2020 року №209-рс на підставі статті 26 частини 1 пункту "а" (у запас), частини 5 пункту 2 підпункту "а" (у зв`язку з закінченням строку контракту) Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (2232-12) зі змінами, вважати, що справи та посаду здав 29 жовтня 2020 року.
29. З 29 жовтня 2020 року його виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Івано-Франківського МВК Івано-Франківської області.
30. Після дослідження карток особового рахунку військовослужбовця та довідки про нараховану та сплачену індексацію №150/53/1746 від 25 листопада 2020 року, суди установили, що позивачу було виплачено індексацію грошового забезпечення за періоди з грудня 2018 року по жовтень 2020 року на загальну суму 4 190 грн 85 коп.
31. При цьому, індексація грошового забезпечення позивачу за період з січня 2016 року по 28 лютого 2018 року не проводилась, зокрема, у зв`язку з відсутністю фінансових ресурсів в Міністерстві оборони України.
32. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 07 грудня 2017 року по 29 жовтня 2020 року з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців, ОСОБА_1, звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
33. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
34. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
35. Одночасно з цим, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
36. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги, яка подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
37. З огляду на доводи й вимоги касаційної скарги та висновки суду апеляційної інстанції, ключові питання спору стосуються:
- визначення січня 2008 року місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовим місяцем) для проведення індексації грошового забезпечення за період із 07 грудня 2017 року до 28 лютого 2018 року, та наявності/відсутності у відповідача дискреційних повноважень у цьому питанні;
- наявності/відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо нарахування й виплати позивачу так званої індексації-різниці за період із 01 березня 2018 року по 29 жовтня 2020 року.
38. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
39. Згідно досліджених судами документів, а саме: довідки від 25 листопада 2020 року №150/53/1746, карток особового рахунку військовослужбовця за 2017-2020 роки, установлено, що позивачу було виплачено індексацію грошового забезпечення за періоди з грудня 2018 року по жовтень 2020 року на загальну суму 4190 грн 85 коп.
40. Так, відповідно до абзацу 1 частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
41. Частиною другою статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
42. Абзац 2 частини третьої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
43. Індексація грошових доходів населення - це установлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").
44. У вказаній нормі законодавець навів визначення й інших понять, зокрема:
- індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
- поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
45. Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
46. До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" належить оплата праці (грошове забезпечення).
47. Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, установленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
48. Статтею 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
49. Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
50. У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
51. Пізніше до цієї норми були внесені зміни Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року (911-19) , який набрав законної сили 01 січня 2016 року.
52. Тож з 01 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
53. Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
54. Зокрема, частина друга статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
55. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
56. Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
57. Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) (далі - Порядок №1078).
58. Згідно з пунктом 1 Порядку цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
59. Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
60. Так, пунктом 1-1 Порядку №1078 установлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
61. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
62. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
63. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) .
64. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
65. За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
66. Абзаци 2, 4 пункту 4 Порядку №1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
67. Так, абзац 2 пункту 4 Порядку №1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб.
68. Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку №1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
69. Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
70. Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року.
71. Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 в указаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, у якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
72. Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і установлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, у якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
73. Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
74. Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
75. Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
76. Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і установлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
77. Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
78. Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 01 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
79. Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
80. Пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року.
81. У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
82. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (z0745-18) (далі - Порядок №260) та набрав чинності 20 липня 2018 року.
83. Пункт 2 розділу І Порядку №260 у первинній редакції передбачав, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належали: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належали: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належали: винагороди; допомоги.
84. На підставі наказу Міністерства оборони України від 01 червня 2020 року №180 "Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (z0539-20) були внесені зміни до переліку щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення.
85. Цей наказ набрав чинності 30 червня 2020 року. Відтоді пунктом 2 розділу І Порядку №260 установлено, що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
86. Стосовно одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то пункт 2 розділу І Порядку №260 саме у зазначеній редакції передбачав, що до них належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
87. Підсумовуючи викладене колегія суддів зазначає, що грошове забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 підлягає індексації відповідно до закону і саме на відповідача, Військову частину НОМЕР_1, покладено обов`язок її нарахування та виплати, згідно Порядку №1078.
Щодо періоду з 07 грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року
88. Судами установлено, що підставою для невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з грудня 2017 року по березень 2018 року є відсутність фінансового ресурсу у Міністерстві оборони України, у зв`язку з чим відповідач індексацію грошового забезпечення не проводив.
89. З цього приводу суди попередніх інстанцій слушно зауважили, що посилання відповідача на відсутність фінансових ресурсів для нарахування та виплати індексацій, що передбачено пунктом 6 статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та пунктом 6 Порядку №1078, є безпідставними, оскільки відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для непроведення індексації грошового забезпечення.
90. З урахуванням викладеного правильним є висновок судів про те, що бездіяльність відповідача, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за вищевказаний період є протиправною.
91. Разом з тим, суди зазначили, що розрахунок індексації грошового забезпечення, зокрема визначення базового місяця, є компетенцією відповідача як органу, у якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення, і така вимога [про визначення базового місяця] є передчасною, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.
92. Колегія суддів не погоджується із цим висновком та зазначає таке.
93. Перш за все слід зауважити, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, містив поняття "базовий місяць".
94. Базовим місяцем уважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати).
95. Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
96. До 01 грудня 2015 року новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.
97. На ці особливості попереднього правового регулювання Верховний Суд уже звертав увагу у постанові від 19 травня 2022 року у справі №200/3859/21.
98. 09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова №1013).
99. Пунктом 2 Постанови №1013 були внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Відповідно до Пояснювальної записки до проєкту зазначеного акту, ці зміни передбачали:
- здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Отже, змінюється механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати, при цьому вилучається застосування терміну "базовий місяць;
- зменшення розміру індексації заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (окладів), якщо розмір їх підвищення не перевищує величину індексації (чинний механізм передбачає зменшення індексації не тільки при підвищенні тарифних ставок (окладів), а і у разі збільшення доплат та надбавок, що призводить до нарахування різних сум індексації для працівників, які займають однакові посади).
100. Окрім викладеного, пунктами 1, 3 Постанови №1013, було установлено, що:
- підвищуються посадові оклади з 01 грудня 2015 року працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;
- підвищуються з 01 грудня 2015 року на 10 відсотків посадові оклади працівників, розміри яких затверджено відповідними постановами Уряду;
- у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено відповідними розпорядженнями й постановами Уряду;
- міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;
- для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
101. Отже, Постановою №1013 з 01 грудня 2015 року були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається із січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв зі змінами, внесеними Постановою №1013.
102. Отже, січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації саме заробітної плати працівникам, яким були підвищені оклади з 01 грудня 2015 року.
103. Водночас норми Постанови №1013 не установлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для них "місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)", з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку №1078 (зі змінами, внесеними Постановою №1013).
104. Указаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21 березня 2023 року у справі №620/7687/21, постанові від 22 березня 2023 року у справі №380/1730/22, які стосуються подібних правовідносин.
105. Разом з цим, до числа основних змін, які внесені Постановою №1013 до Порядку проведення індексації грошових доходів населення та пов`язані з індексацією грошового забезпечення військовослужбовців, слід віднести нову редакцію пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, окремими положеннями яких установлено:
- у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, у якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків;
- обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення;
- для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
106. З урахуванням викладеного колегія суддів констатує, що з 01 грудня 2015 року діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу.
107. Внаслідок цих змін Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, що застосовується з 01 грудня 2015 року, не містить поняття "базовий місяць" і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.
108. Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну "базовий місяць" використовується поняття "місяць підвищення доходу", яке має інший зміст.
109. Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
110. Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки у разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 01 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
111. У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття "місяць підвищення доходу" від терміну "базовий місяць", оскільки визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
112. Водночас вилучення терміну "базовий місяць" та запровадження поняття "місяць підвищення доходу" не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у "базовому місяці", так і у "місяці підвищення доходу" індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
113. Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що грудень 2017 року є базовим місяцем для ОСОБА_1, оскільки саме в указаному місяці його зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1, та констатує, що розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01 грудня 2015 року не прив`язаний до місяця прийняття (виходу) на військову службу.
114. Відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
115. Аналіз указаних норм указує на те, що для проведення подальшої індексації грошового забезпечення відповідачу належало переглянути "базовий місяць", визначений за старими правилами, змінивши його на "місяць підвищення доходу", тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.
116. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 у подібних правовідносинах.
117. Суд зауважує, що дотепер посадові оклади військовослужбовців визначалися постановами Кабінету Міністрів України. У період спірних правовідносин (2017-2020 роки) таких постанов було дві.
118. На час виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (1294-2007-п) .
119. Указана постанова була чинною з 01 січня 2008 року до 01 березня 2018 року.
120. Від січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався. Він змінився лише у березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (704-2017-п) , якою установлені нові розміри окладів військовослужбовців.
121. З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, Суд констатує, що січень 2008 року є місяцем підвищення доходу ОСОБА_1, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період із 07 грудня 2017 року до 28 лютого 2018 року.
122. Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20 та ін., стосовно тлумачення у подібних правовідносинах пунктів 2, 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення при розв`язанні питання про місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Підстави для відступу від указаної правової позиції відсутні.
123. Щодо дискреційних повноважень, то Суд неодноразово зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
124. На основі усталеної практики тлумачення поняття дискреційних повноважень та з огляду на об`єкти, підстави й умови для проведення індексації, що встановлені статтями 2, 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", пунктами 1-1, 2, 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, Суд дійшов висновку про те, що повноваження Військової частини НОМЕР_1 стосовно визначення січня 2008 року місяцем підвищення доходу ОСОБА_1, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період із 07 грудня 2017 року до 28 лютого 2018 року, не є дискреційними.
125. Цей висновок пояснюється тим, що місяць підвищення доходу для такої індексації визначається нормативно і залежить тільки від місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач. Відповідно зростання інших постійних складових грошового забезпечення, без підвищення таких ставок (окладів), не має наслідком зміну місяця підвищення доходу позивача. Відтак відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць місяцем грошового доходу, ніж той, у якому востаннє відбулося підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач.
126. У спірному випадку законодавець установив один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідача після прийняття його на службу із 07 грудня 2017 року - здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації наростаючим підсумком із місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку він займав, та провести індексацію грошового забезпечення, коли величина цього індексу перевищить поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
127. Такий висновок відповідає правовій позиції Суду, викладеній, серед іншого, у постановах від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, стосовно трактування дискреційних повноважень державного органу у випадку визначення місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Підстави для відступу від указаної правової позиції відсутні.
128. З огляду на викладене, є обґрунтованими доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилково висновку про наявність у відповідача дискреційних повноважень в частині визначення січня 2008 року місяцем підвищення доходу, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації за період із 07 грудня 2017 року до 28 лютого 2018 року.
Щодо періоду з 01 березня 2018 року по 29 жовтня 2020 року
129. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні вимог, що стосувались нарахування індексації ОСОБА_1 у період з 01 березня 2018 року по 29 жовтня 2020 року.
130. У тексті касаційної скарги позивач, щодо указаного періоду зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 щодо наявності/відсутності підстав для нарахування й виплати позивачу з 01 березня 2018 року суми так званої "фіксованої" суми індексації грошового забезпечення.
131. Колегія суддів зазначає, що після відкриття касаційного провадження у цій справі, Верховний Суд сформував висновок, що стосується окресленого позивачем питання, зокрема у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, які стосуються подібних правовідносин та, в силу приписів частини третьої статті 341 КАС України, підлягають урахуванню при вирішенні цього спору.
132. Так, в указаних постановах зазначено, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".
133. Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
134. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають установленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
135. Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року установлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
136. Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
137. Водночас, у цій справі правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 01 березня 2018 року до 29 жовтня 2020 року не є спірними.
138. Слід зазначити, що Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) і Порядок №1078 не містять поняття "фіксованої" суми індексації.
139. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526 (526-2012-п) , де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
140. Проте постановою Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
141. З 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
142. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
143. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
144. З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (704-2017-п) , якою установлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
145. З огляду на викладене, у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу ОСОБА_1, Військовій частині НОМЕР_1 належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.
146. Як видно з установлених обставин справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації у період з 01 березня 2018 року до 29 жовтня 2020 року. Водночас позивач наполягав на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідач порушив через бездіяльність.
147. Отже, указані обставини є спірними в цій справі. Проте суди першої й апеляційної інстанцій їх не дослідили.
148. Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
149. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
150. Суди попередніх інстанцій указані правовідносини не дослідили і не перевірили істотні для справи обставини, а відтак не підтвердили й не спростували доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної суми індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року до 29 жовтня 2020 року і що це право порушив відповідач.
151. Так, для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд повинен установити:
1) розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
2) суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
3) чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
152. Розмір підвищення доходу у березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
153. При визначенні розміру грошового забезпечення ураховуються його складові, які не мають разового характеру (абзац 5 пункту 5 Порядку №1078).
154. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
155. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
156. Як зазначалось вище, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
157. Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21.
158. З урахуванням викладеного, Верховний Суд констатує, що у цій справі суди першої й апеляційної інстанції [у частині вимог, що стосуються періоду з 01 березня 2018 року по 29 жовтня 2020 року] не дослідили ці правовідносини; не з`ясували обставини, які необхідні для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078; не установили, чи порушене право позивача на отримання суми індексації-різниці грошового забезпечення за указаний період, а якщо порушене, то яка сума належить до перерахунку й виплати з боку відповідача за указаний період.
IV. Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
159. За результатами касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення колегія суддів констатує, що висновки суду апеляційної інстанції є такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи, що є порушенням статей 9, 242, 308 КАС України, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України. Тому оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам законності й обґрунтованості, установленим статтею 242 КАС України.
160. Натомість суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів та не може установлювати або вважати доведеними обставини, які не були установлені в оскаржуваній постанові.
161. Оскільки для правильного вирішення спору потрібно додатково дослідити докази та установити додаткові обставини, Суд дійшов висновку про наявність підстав для нового розгляду цієї справи.
162. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
163. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
164. Звертаючись із касаційною скаргою позивач просив скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року, а справу №260/509/21 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
165. З цього приводу Суд зазначає, що у тексті касаційної скарги позивач неодноразово указує на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.
166. Тож, оскільки Верховний Суд констатував помилковість висновків Восьмого апеляційного адміністративного суду, який залишив без змін рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, та їх невідповідність висновкам Верховного Суду у подібних правовідносинах, то, з урахуванням частини третьої статті 341 та частини четвертої статті 353 КАС України, Суд уважає за необхідне вийти за межі касаційної скарги та скасувати, також, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року із направленням справи №260/509/21 на новий розгляд до суду першої інстанції.
167. Під час нового розгляду справи судам необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку указаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
V. Висновки щодо судових витрат
168. З огляду на результат касаційного перегляду справи перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року у справі №260/509/21 скасувати.
3. Справу №260/509/21 направити на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду