Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
Коментар до рішення № 06/004
Спір про відшкодування заподіяних збитків, спричинених
невиконанням зобов'язань за договором оренди, а саме - ухиленням
від повернення зайво перерахованих сум за електроенергію (2001р.)
ХХ.ХХ.2000 року до Арбітражного суду М.Києва надійшла позовна
заява про стягнення 21 099,43 гривень. Позивачем в якій виступало
Товариство з обмеженою відповідальністю "ХХХ", а відповідачем
Державне комунальне підприємство "УУУ". В позовній заяві
вказувалися такі обставини справи:
ТОВ "ААА", було укладено договір з відповідачем б/н від ХХ.ХХ.96р.
на аренду нежитлового приміщення, Позивач являвся правоприємником
ТОВ "ААА" і на час подачі позовної заяви арендував приміщення
кінотеатру "УУУ", що знаходиться в М.Київ по Н-ській набережній,
б.1, Під час виконання належним чином взяті на себе зобов'язання
за даним договором, Позивач здійснював підприємницьку діяльність в
приміщенні, що арендував за вказаною адресою.
У відповідності з п 3.4. Договору "Арендатор виконує оплату затрат
по утриманню та обслуговуванню арендованого приміщення та його
території " таким чином: Затрати на комунальні послуги
(водопостачання, каналізація, газ, електро та тепло енергія
і.т.д.) в розмірі відповідно наданих рахунків. Оплата прозводилася
за рахунок кінотеатру "УУУ"; Загальна площа кінотеатру "УУУ"
складає 2289 кв. м. Площа, що арендувалася Позивачем складає 195
кв. м., що складає 8,5% від загальної площі кінотеатру. В
приміщенні знаходились і інші арендатори, котрі також споживали
електроенергію (в тому числі церква Б-ська, що арендує 800 кв.
м.), але не призводять оплату за неї. З моменту укладення договору
Відповідач не разу не надав Позивачу рахунок за розрахунками за
електроенергію. Відповідно до платіжних доручень Позивач
здійснював оплату за електроенергію безпосередньо "КИЇВЕНЕРГО" та
виплатив за період з ХХ.ХХ 1996 р. по ХХ.ХХ.2000 р. суму 23059,40
грн., що видно з показань вхідного електричного лічильника
кінотеатру Відповідно, сплата електроенергії здійснювалася не за
площу, що він арендував, а за весь комплекс кінотеатру "УУУ".
Позивач неодноразово звертався до керівництва Відповідача з
проханням надавати розрахунки електроенергії пропорціонально
площі, що ним арендувалася (копії листів додавалися).
Відповідно до платіжного доручення за період з ХХ.ХХ.1996 р. до
ХХ.ХХ.2000 р., Позивач виплатив за зобов'язаннями Відповідача,
перед "Київенерго", за електроенергію 23059,49 грн., замість
1960,06 грн. пропорціонально 8,5 % площі, що знаходиласая в
аренді, таким чином, різниця суми виплаченої надлишкове склала
21099,43 грн.
ХХ.ХХ.2000 р. під час підписання протоколу протиріч, головний
бухгалтер Відповідача підтвердила заборгованість за електроенергію
перед Позивачем в сумі 17175,42грн., за станом на ХХ.ХХ.2000 р.
Невиконання Відповідачем зобов'язань за Договором спричинило
збитків Позивачу в сумі 21099,43 грн.
У відповідності до ст. ст. 6, 7, 9, АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
ХХ
листопада 2000р. на адресу Відповідача було направлено претензію ,
відповідь на яку Позивачем отримано не було. Позивач на підставах
викладеного, керуючись ст. 161, 203, 209 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
,
статтею 1 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
просив суд стягнути з
відповідача суму нанесених збитків 21099,43 грн., та покласти на
відповідача затрати по сплаті держмита.
До позовної заяви додавалися:
Копія Договору аренди;
Копія протоколу протиріч ;
Копії платіжних доручень;
Справка за розрахунками переплати на електроенергію ;
Реєстр платежів за електроенергію ;
Листування ТОВ "ХХХ" по оплаті електроенергії;
Копія претензії вих. № 00-000 від ХХ.ХХ.2000 р;.
Доказ відправлення претензії;
Доказ сплати держмита;
Доказ відправлення позовної заяви відповідачу.
Позивач вважав за необхідне додати до позовної заяви та
матеріалів, що до неї додавалися письмове пояснення по спірним
правовідносинам. В поясненні вказувалося наступне:
Моментом виникнення орендних правовідносин між сторонами являється
ХХ серпня 1996 року. Даний факт підтверджувався копіями наступних
документів, що додавалися до документів, а саме : Договір аренди
нежитлового приміщення від ХХ.ХХ.96 р. між сторонами; Акт прийомки
- передачі площ, арендованих ТОВ "ААА" в кінотеатрі "УУУ" від
20.08.96 р.; Свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ "ААА" від
ХХ.ХХ.96.р; Статут (ст.З) ТОВ "ААА", що зареєстрований Н-ською
райгорадміністрацією ХХ.ХХ.96 р.; Статут (ст. 1.1) ТОВ "ХХХ";
Свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ "ХХХ".
У відповідності до ст. 153 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, договір
вважався укладеним, коли між сторонами досягнуто домовленість по
всім істотним умовам договору. При цьому, істотними умовами
договору являлися умови, що вказані у ч.І ст. 10 Закону України №
2269-ХІІ від 10.04.92 р. з наступними змінами і доповненнями "Про
аренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
. По всім
істотним умовам договору аренди відповідачем 195 кв.м нежитлового
приміщення в кінотеатрі "УУУ" між сторонами було досягнуто повна
домовленість, що і оформлено належним чином від ХХ.ХХ.96 р. та
актом прийомки - передачі від ХХ.ХХ.96 р.
Сторонами за договором аренди являлися: Орендодавець - орендне
підприємство кінотеатру "УУУ" та орендатор - ТОВ " ХХХ",
правонаступником якого, відповідно правонаступницьким документам,
являється позивач - ТОВ "УУУ". Договір оренди на момент укладення
відповідав положенням "Основ законодавства СССР та союзних
республік про оренду" ( v0810400-89 ) (v0810400-89)
. В зв'язку з змінами в
законодавстві про аренду, договір аренди нежитлового приміщення,
що був укладений між сторонами ХХ.ХХ.96 р. було ХХ.ХХ.97 р.
оформлено в новій редакції відповідно до розпорядження Київської
горадміністрації № 563 від 05.05.97 р. (копія якого додавалася).
Істотні умови договору 1996 р. про аренду приміщень в кінотеатрі
"УУУ" при прийнятті нової редакції договору в 1997 році не
змінились, що підтверджувалося простим співставленням тексту
договору. А саме: сторони в правовідносинах вказані одні й ті самі
в обох текстах.
Предмет аренди залишався тим самим, а саме: відповідно до п. 1
обох текстів, 195 кв.м. нежитлового приміщення, що знаходиться в
Києві за адресою : Н-ська набережна, б.1.
Права і обов'язки сторін (п. 2) в обох текстах однакові.
В порядку розрахунків змінився розмір пені за несвоєчасне внесення
орендної плати (з 2% за кожний день прострочки платежу в 1996 році
до 0,5% - в 1997 році) та посилання на номер і дату розпорядження
горадміністрації по порядку розрахунку орендної плати в п.3.1.
Порядок розповсюдження договору або його пролонгації (п.4)
залишився без змін.
В окремих умовах договору зменшені витрати Орендатора на погашення
заборгованості кінотеатру.
Строк дії договору аренди від ХХ.ХХ.96 р. закінчився в серпні 1999
року. Ні одна з сторін не заявила про своє бажання завершити дію
договору, в зв`язку з чим договір на тих же умовах було
пролонговано на той же строк, тобто до серпня 2002 року. Строк дії
договору, відповідно до обох текстів в п. 6.5, встановлений на три
роки. Початок перебігу строку ні в договорі 1996 року, ні в новій
редакції 1997 року не вказувався Закінчення строку аренди в тексті
документів, що аналізувалися, також не вказувався.
У відповідності з ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного
і комунального майна" в редакції Закону України від 23.12.97 р.
№768/97-ВР ( 768/97-ВР ) (768/97-ВР)
, "в разі відсутності заяви однєї з сторін
про завершення або зміну умов договору аренди впродовж одного
місяця після закінчення строку дії договору аренди він вважається
продовженим на той же строк і на тих самих умовах, котрі були
передбачені договором". До часу подання пояснення позивач займав
орендовані ним приміщення в кінотеатрі "УУУ", де вів
фінансово-господарську діяльність як суб'єкт підприємницької
діяльності. Позивач при цьому в повному обсязі і своєчасно
сплачував орендну плату, вимушений, як добросовісний орендатор,
вкладати грошові кошти не лише в ремонт та підтримку в
експлуатаційному стані усіх комунікацій, але і в покращення
приміщення, що орендується. У відповідності з аудиторським
заключениям ЗАО "ТТТ", заборгованість ГКП "УУУ" перед ТОВ "ХХХ" за
станом на ХХ.ХХ.00р. складала:
в грошових коштах - 122691,37 грн.,
в майні, що належить поверненню, - 31426,0 грн.
Суд взяв до розгляду позовну заяву. Під час провадження по справі
відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не
з'явився. Справа відповідно до ст.75 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
розглядалася за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників
позивача, судом встановлено:
Між Орендним підприємством "УУУ" і Товариством з обмеженою
відповідальністю "ААА" ХХ.ХХ.96р.було укладено договір оренди
нежилого приміщення.
Сторони по данній справі являлися правонаступниками сторін щодо
вищеназваного договору оренди.
На підставі п. 3.4 договору оренди від ХХ.ХХ.96 р. Позивач повинен
був проводити оплату витрат по утриманню й обслуговуванню
орендованого приміщення і його території наступним чином:
вартість комунальних послуг (водопостачання, каналізація, газ,
електрична і теплоенергія і т.д.) у розмірі, відповідно наданим
відповідачем рахункам;
оплата повинна була провадиться на рахунок кінотеатру "УУУ".
Як вбачається із матеріалів справи, загальна площа кінотеатру
"УУУ" складає 2289 кв.м.
Площа, орендована Позивачем - 195 кв. метрів, що складало 8,5% від
загальної площі кінотеатру, що випливало з договору оренди від
ХХ.ХХ.96 р.
За ствердженням позивача з моменту укладання договору оренди
Відповідач не надавав Позивачу рахунки по оплаті за
електроенергію, тим самим порушуючи умови п. 3.4 договору оренди.
Відповідачем доказів надання цих документів суду надано не було і
не надсилалося.
Відповідно до платіжних доручень, наданих Позивачем, за період із
ХХ.ХХ.96 р. по ХХ.ХХ.00 р.. Позивачем було здійснено оплату за
електроенергію в сумі 23 059,40 грн., виходячи з показників
вхідного електричного лічильника кінотеатру "УУУ". Тобто, оплата
електроенергії провадилася Позивачем не за орендовану площу, а за
весь комплекс кінотеатру "УУУ".
За умовами договору оренди, оплата за електроенергію, повинна була
здійснюватись Позивачем пропорційно 8,5% орендованої площі, а
саме- 1 960,06 грн.
У протоколі розбіжностей від ХХ.ХХ.2000 р. Відповідач визнав
заборгованість по оплаті за електроенергію перед Позивачем у сумі
17 175,42 грн. за станом на ХХ.ХХ.2000 р., що підтверджувалося
матеріалами справи.
Слід зауважити, що Позивачем здійснено оплату за електроенергію у
сумі 23059,49 грн. за період із ХХ.ХХ.1996 р. по ХХ.ХХ.2000 р., що
підтверджено реєстром платежів по оплаті за електроенергію, а
також платіжними дорученнями по сплаті за електроенергію за період
із ХХ.ХХ.1996 р. по ХХ.ХХ.2000 р. (знаходились в матеріалах
справи).
Тобто, переплата позивача за електроенергію складає 21 099,43 грн.
У відповідності зі ст. ст. 161, 162 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
,
зобов'язання повинні були виконуватись належним чином;
одностороння відмова або зміна умов договору не допускалися.
Згідно вимог ст. 203 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
відповідач повинен
відшкодовувати спричинені позивачу збитки.
На підставі наведеного, суд вважав позовні вимоги позивача
обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному
обсязі.
Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 161, 162, 203 ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. ст. 49, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
судом було вирішено задовольнити позов та стягнути з
розрахункового рахунку Державного комунального підприємства "УУУ"
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ"
120,21099,43 грн. боргу та 210,99 грн. витрат по сплаті держмита.
Після винесення рішення до суду надійшло клопотання в якому
позивачем були викладені наступні обставини:
На виконання вищевказаного рішення ХХ січня 2001 року було видано
наказ про стягнення з розрахункового рахунку Відповідача на
користь Позивача суми боргу та витрат по держмиту.
ХХ лютого 2001 року Н-ською районною державною адміністрацією м.
Києва були зареєстровані зміни та доповнення до установчих
документів, на підставі яких Товариство з обмеженою
відповідальністю "ХХХ" було приєднано до Товариства з обмеженою
відповідальністю "ООО".
У відповідності з п. 1.1 Статуту Товариство з обмеженою
відповідальністю "ООО" являлося правонаступником всіх прав та
зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ".
Згідно зі статтею 25 Арбітражного процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
в разі вибуття однієї з сторін у встановленому
рішенням арбітражного суду правовідношенні внаслідок реорганізації
підприємства арбітражний суд здійснює заміну цієї сторони її
правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії,
вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для
нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи,
яку він замінив.
Правонаступництво можливе на будь-якій стадії арбітражного
процесу.
З огляду на вищевикладене, керуючись статтею 25 АПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та Роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України "Про
деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального
кодексу України" № 02-57289 від 18 вересня 1997 року з наступними
змінами, позивач просив суд здійснити заміну позивача по справі №
0/0 Товариство з обмеженою відповідальністю "ХХХ" на його
правонаступника Товариство з обмеженою "ООО", про що винести
ухвалу. Стягнути з розрахункового рахунку Державного комунального
підприємства "УУУ" Товариства з обмеженою відповідальністю "ООО"
21 099,43 (двадцять одна тисяча дев'яносто дев'ять гривень 43
коп.) грн. боргу та 210,99 (двісті десять гривень 99 коп.) грн.
витрат по сплаті, держмита, про що видати наказ.
Суд розглянув клопотання позивача і керуючись фактами наведеними в
клопотанні та керуючись ст.ст. 25, 86 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвалив:
Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю
"ООО". Замінити позивача по справі № 0/0 - Товариство з обмеженою
відповідальністю "ХХХ" на його правонаступника - Товариство з
обмеженою відповідальністю "ООО".
Стягнути з розрахункового рахунку Державного комунального
підприємства "УУУ" на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю "ООО" 21 099,43 грн ,боргу та 210,99 грн. витрат
по сплаті держмита та видати наказ.