Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
Коментар до рішення ( sp05/007-1 ) (sp05/007-1)
.
Про спонукання оформити право власності, та видати свідоцтва на
право власності на квартири
ХХ.ХХ.2000р. ТОВ ТФК "ХХХ" (позивач) звернувся у позовною заявою №
000 да Головного управління житлового забезпечення м. Києва
(відповідач) про спонукання оформити право власності, та видати
Свідоцтва на право власності на квартири.
ХХ.ХХ.1999 р. між ТОВ ТФК "ХХХ" та ДГО "УУУ" був укладений
інвестиційний договір № 1 , щодо участі у фінансуванні будівництва
житлового будинку за адресою; м. Київ вул. Н-ська, № 2.
Згідно умов розділів 2 (зобов'язання інвестора "ХХХ" та 4 (порядок
взаєморозрахунків) вищевказаного договору ТОВ ТФК "ХХХ",
платіжними дорученнями № 000 від ХХ.ХХ.1999 року, та № 0001 від
ХХ.ХХ.2000 р. перерахувало 1991624 (один мільйон дев`яносто одну
двадцять чотири) грн. 82 коп. на розрахунковий рахунок ДГО "УУУ",
тобто з боку ТОВ ТФК "ХХХ" умови договору були виконані повністю.
Відповідно до додаткових угод №01 від ХХ.ХХ.2000р., та №02 від
ХХ.ХХ.2000 р. сторони вносили зміні в п. 1.2. договору № 1 від
ХХ.ХХ. 1999 р.
На виконання умов п.п. 3.1 (збудувати квартиру, вказану п. 1.2
(об'єкт інвестування) 3.2. (зобов`язання після виконання
Інвестором п. 4.1 (перерахування "Виконавцю" коштів в сумі
інвестицій в установлені терміни) договору ДГО "УУУ" повинен був
видати ТОВ ТФК "ХХХ" Свідоцтва на право власності на квартири №№
1,2 по вул. Н-ській, буд. 2, в м, Києві (факт введення будинку в
експлуатацію підтверджується Розпорядженням №003 від ХХ.ХХ. 2000
року Т-ської райдержадміністрації м. Києва).
Однак до цього часу, незважаючи на багаторазові звернення, умови
"УУУ" не виконані.
Зважаючи на вищевикладене ТОФ ТФК "ХХХ" було вимушене звернутися
за вирішенням спірного питання до арбітражного суду м. Києва.
Своїм рішенням від ХХ.ХХ. 2000 року суддя арбітражного суду м.
Києва визнала недійсним пункт 3.2. інвестиційного договору № 1 від
ХХ.ХХ.1999 року, мотивуючи це тим, що згідно з "Тимчасовим
порядком видачі свідоцтв на право власності на об'єкти нерухомого
майна", яке затверджене розпорядженням Київської міської державної
адміністрації від 02.10.1996 р. № 1563, оформлення права власності
та видачу свідоцтв здійснює Головне управління житлового
господарства та майна міста.
ХХ.ХХ.2000р. ТОК ТФК "ХХХ" звернувся до відповідача з листом -
претензією, в якій вимокав оформити право власності на вищезгадані
квартири та видати свідоцтво на право власності встановленого
зразку.
У своїй відповіді від ХХ.ХХ.2000 року за № 0004 відповідач,
посилаючись на свій наказ № 0005 від ХХ.ХХ.1999 року, згідно з
яким немовби підвищувалась вартість 1 кв.м. житла в будинку № 1 по
вул. Н-ській і те що ДГО "ХХХ", яке є підпорядкованою організацією
Головного управління житлового забезпечення, повинне було
виконувати цей наказ і внести, відповідні зміни до інвестиційного
договору, відмовив нам ТОВ ТФК "ХХХ" в оформленні права власності
та видачі свідоцтв на право власності на квартири.
Слід зазначити, що ТОВ ТФК "ХХХ" ніхто не знайомив ні з якими
наказами, жодних пропозицій з боку іншої сторони договору - ДГО
"УУУ" щодо змін умов і ціни договору на нашу адресу не надходило.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст.ст.1 , 12 АПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, п.п, 6.1. п. 6 "Тимчасового порядку видачі свідоцтв
про право власності на об'єкти нерухомого майна", яке затверджене
Розпорядженням Київської міської держави адміністрації від
02.10.1996р. № 1593 із змінами і доповненнями в якою сказано, що
Головне управління житлового забезпечення міста Києва здійснює
оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності
фізичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані
квартири багатоквартирних будинків крім квартир в державному
житловому фонді, наймачі яких приватизували їх відповідно до
Закону України " Про приватизацію державного житлового фонду "
( 2482-12 ) (2482-12)
та п.п. 4.1.
Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться
місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого
самоврядування фізичним особам на новозбудовані, перебудовані або
реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про
право власності або рішення про відведення земельної ділянки для
цієї мети та за наявності акта державної комісії про прийняття
об'єкта і введення його в експлуатацію, 4.2 (якщо виконавчий
комітет органу місцевого самоврядування відмовить в оформленні
права власності на об'єкт нерухомого майна, зацікавлена особа може
для вирішення цього питання звернутися в суд або арбітражний суд)
"Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на
об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та
фізичних осіб", затвердженої наказом Державного комітету
будівництва, архітектури та житлової політики України від
09.06.1998 р. № 121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 26.96.1998 № 399/2839 ( z0399-98 ) (z0399-98)
ТОВ ТФК "ХХХ" просипи
зобов'язати відповідача - Головне управління житлового
забезпечення м. Києва оформити право власності на квартири № 1 та
№ 2 в будинку № 0 по вул. Н-ській в м. Києві з видачею свідоцтва
на право власності встановленого зразка.
ХХ.ХХ.2000 р. ТОВ ТФК "ХХХ" подало доповнення до позовної заяви №
00005 про спонукання оформити право власності, та видати Свідоцтва
на право власності на квартири.
Відповідно до ст. 22 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивач просить
прийняти доповнення до позовної заяви, а саме - після слова
"просимо :" доповнити позовну заяву абзацом наступного змісту.
У відповідності до ст.ст. 26 (об'єктами права власності
господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та
майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок
господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не
заборонених законом), 48 (Україна законодавча забезпечує
громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту
права власності.
Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч
би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і
відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності
здійснюється судом, арбітражним судом або третейським судом), 56
(жодний державний орган не має права втручатись у здійснення
власником, а також особами, переліченими у пункті 5 статті 48
цього Закону, їх правомочності щодо володіння, користування і
розпорядження своїм майном або встановлювати не передбачені
законодавчими актами України додаткові обов'язки чи обмеження)
Закону України від 07.02.1991 р. № 697-ХІІ " Про власність "
( 697-12 ) (697-12)
визнати за ТОВ ТФК "ХХХ" право власності на квартири №
1 та 2 в будинку по вул. Н-ська в м. Києві.
У відзиві на позовну заяву по справі № 0/001 Головне управління
житлового забезпечення повідомило що дійсно, 8 жовтня 1999 ТФК
"ХХХ" та ДГО "УУУ" був інвестиційний договір № 1 на фінансування
будівництва квартир № 1, 2, 3 та 4 у вказаному жилому будинку на
загальну суму 1091624, 82 гривень із розрахунку вартості 1 кв.
метра 1716 гривень. Згідно з умовами вказаного договору Інвестор
/ТОВ ТФК "ХХХ" зобов'язаний був перерахувати 70% суми інвестицій
ХХ.ХХ.1999 р., а 30%-до ХХ.ХХ.2000р.
ХХ.ХХ. 1999 року начальник Головного управління забезпечення видав
наказ № 00007 Про продаж квартир у будинку № 2 на вул. Н-ській",
згідно з яким вартість 1 кв. метра була розмірі 2799 гривень із
щомісячним зростанням на 5 %. Оскільки, ДГО "УУУ" є
підпорядкованою організацією Головного управління, то вона повинна
виконувати накази Головного управління і на підставі вищевказаного
наказу повинна була внести відповідні зміни до інвестиційного
договору від ХХ.ХХ.1999 р. №1 , що не було зроблено до цього часу
та привело до збитків Головному управлінню у розмірі 626 тис.
гривень.
На підставі викладеного, Головне управління проти позову ТОВ ТФК
"ХХХ" заперечує і просить суд у задоволенні цього позову
відмовити.
Арбітражний суд м. Києва ознайомився з обставинами справи:
Позивач звернувся до суду з заявою про спонукання відповідача
оформити право власності на квартири № 1 та № 2 в будинку № 2 по
вул. Н-ській в м. Києві з видачею свідоцтва на право власності
встановленого зразку.
Крім того, в судовому засіданні позивач подав доповнення до
позовної заяви відповідно до якого просить визнати право власності
на квартири № 1 та №2 в будинку №2 по вул. Н-ській в м. Києві.
Відповідач вимоги відхилив, посилаючись на те, що ХХ.ХХ.1999 р.
начальник Головного управління житлового забезпечення видав наказ
№ 0007 "Про продаж квартир у будинку № 2 на вул. Н-ській ", згідно
з яким вартість 1 кв. м. була встановлена у розмірі 2709 гри, із
щомісячним зростанням на 5%.
При розгляді матеріалів справи встановлено, що:
ХХ.ХХ.1999 р. між позивачем та ДГО "УУУ" був укладений
інвестиційний договір № 2, щодо участі у фінансуванні будівництва
житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Н-ській, 2.
Виконуючи умови п. 4.1 (порядок взаєморозрахунків) договору,
позивач платіжними дорученнями № 002 від ХХ.ХХ.1999 р. та № 003
від ХХ.ХХ.2000 р. перерахував на р/рахунок ДГО "УУУ" 1091624 грн.
82 коп., тобто з боку позивача умови договору виконані в повному
обсязі.
Додатковими угодами до вищевказаного договору № 1 від ХХ.ХХ.2000р.
та ХХ.ХХ.2000р. сторонами вносились зміни та доповнення до
договору, зокрема даними угодами було встановлено про те, що сума
інвестицій за квартири і машино-місця на день укладення договору
складає 1091624, 82 грн. при вартості 1 кв.м. квартири 1716 грн.
Відповідно до Розпорядження Т-ської райдержадміністрації № 0004
від ХХ.ХХ.2000р., будинок №2 по вул. Н-ській в м. Києві введено в
експлуатацію.
Матеріали справи свідчать про те, що до цього часу відповідач
умови договору не виконав, мотивуючи тим, що оскільки ДГО "УУУ" є
підпорядкованою організацією Головного управління, то вона повинна
виконувати, накази Головного управління і на підставі наказу №
0007 від ХХ.ХХ.1999 р. "Про продаж квартир у будинку №2 на вул.
Н-ській " повинна була внести відповідні зміни до інвестиційного
договору від ХХ.ХХ.99 № 1, що не було зроблено до цього часу та
привело до збитків Головному управлінню у розмірі 626 тис. грн., а
тому, як зазначає відповідач, управління не має можливості
оформити та видати свідоцтва про право власності на квартири № 1
та № 2 у будинку № 2 на вул. Н-ській, що в місті Києві.
Заперечення відповідача до уваги не можуть бути прийняті, оскільки
з боку позивача договір № 1 виконано в повному обсязі;
відповідачем не подані докази щодо внесення змін до умов договору
в частині вартості 1 кв. м. загальної площі житла у розмірі 2 700
грн.
За таких обставин вимоги позивача обґрунтовані та підлягають
задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 82 АПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.128 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
(Право
власності (право оперативного управління) у набувача майна за
договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не
передбачено законом або договорам. Передачею визнається вручення
речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для
відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачевї
речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей
прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого
документа на речі), ст. 48 Закону України від 07.02.1991 р. №
697-ХІІ " Про власність " ( 697-12 ) (697-12)
арбітражний суд м. Києва
вирішив визнати право власності ТОВ ТФК "ХХХ" на квартири № 1 та №
2 в будинку №2 по вул. Н-ській , що в м. Києві вирішив рішення
зобов'язати Головне управління житлового забезпечення Київської
міської адміністрації оформити право власності ТОВ ТФК "ХХХ" на
квартири № 1 та № 2 в будинку № 2 по вул. Н-ській в м. Києві
шляхом видачі свідоцтва на право власності встановленого зразка.
Стягнути з р/рахунку Головного управління житлового забезпечення
на користі ТОВ ТФК "ХХХ" 85 грн. держмита.
Стягнути з р/рахунку Головного управління житлового забезпечення в
дохід державного бюджета 85 грн. держмита.
Власність важлива загальноцивілізована домінанта. Цивілізованим
вважається суспільство, то визнає недоторканність власності, право
на володіння тим, що подаровано соціально-історичними чи
обставинами ж добуте працею, успадковано чи збільшено власними
силами і мудрістю. Питання про цивілізованість контексті власності
безпосередньо зв'язано з розмірами і формою власності. Ідея права
власності - це загальноцивілізована основа людського життя, усяке
нехтування якою загрожує нам соціальними катаклізмами і
руйнуванням культури. Життєві реали XX ст, демонструють
різнобарвний спектр форм власності, що суперечливо уживаются в
колі того чи іншого локального соціуму.
Цивілізоване рішення проблем права власності забезпечує втілення в
життя ще однієї опорної функції інституції - соціальної
справедливості як визначального принципу і норми громадського
життя, міри соціального добра для кожного, пропорційного
співвідношення заслуг людини перед суспільством і винагорода за
них як ступеня рівності усі членів цивільного суспільства. Людина,
чи суспільство - суверен першого рівня, його власність священна.
Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і
суспільству. Ст.13 Конституції України.