3-5651к08 Про визнання банкрутом державного підприємства - 30.12.2008 Прийняття

касаційне подання Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Національного космічного агентства України та касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на постанову Вищого господарського суду України від 30 вересня 2008 року у справі № Б15/77-07 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нікопольський трубний завод" про визнання банкрутом державного підприємства "Нікопольський трубний завод", -

У травні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нікопольський трубний завод" звернулось до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство державного підприємства "Нікопольський трубний завод".

В обґрунтування заяви Товариство вказало на неплатоспроможність державного підприємства "Нікопольський трубний завод" та неможливість погасити безспірні вимоги на суму 9 952 596,45 грн., які підтверджуються рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2006 року у справі №21/329-06, що набрало законної сили.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2007 року порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства "Нікопольський трубний завод" за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нікопольський трубний завод", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27 червня 2007 року визнано вимоги ініціюючого кредитора в розмірі 9952596, 45 грн., зобов’язано ініціюючого кредитора подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Новікова О.В.

В газеті "Урядовий кур’єр" № 116 (3529) від 4 липня 2007 року опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2007 року затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 27487429,44 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 6 листопада 2007 року відкрито процедуру санації, керуючим санацією державного підприємства "Нікопольський трубний завод" призначено Новікова О.В.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2008 року державне підприємство "Нікопольський трубний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Новікова О.В.

6 травня 2008 року від ліквідатора Новікова О.В. надійшла заява до господарського суду про затвердження мирової угоди від 30 квітня 2008 року, укладеної між банкрутом та кредиторами у справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2008 року вказану мирову угоду затверджено, провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30 вересня 2008 року залишено без зміни ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2008 року.

У касаційній скарзі Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області ставить питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 30 вересня 2008 року з підстав її невідповідності Конституції України (254к/96-ВР) , порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У касаційному поданні Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Національного космічного агентства України ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 30 вересня 2008 року з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалами Верховного Суду України від 11 грудня 2008 року та 25 грудня 2008 року порушено касаційне провадження з перегляду оскарженої постанови Вищого господарського суду України у справі № Б15/77-07.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та касаційного подання, Судова палата вважає, що касаційна скарга та касаційне подання підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вищий господарський суд України, залишаючи без зміни ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2008 року, погодився з висновком господарського суду першої інстанції про те, що мирова угода не підлягає погодженню з Фондом державного майна України та державним органом з питань банкрутства, оскільки у статутному фонді боржника відсутні корпоративні права держави.

Проте з таким висновком не можна погодитися з наступних підстав.

Господарським судом встановлено, що державне підприємство "Нікопольський трубний завод" було створене на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 357-р від 1 липня 2002 року "Про створення на базі трубоволочильного цеху №4 ВАТ "Нікопольський Південнотрубний завод" (357-2002-р) державного підприємства" шляхом виділення трубоволочильного цеху № 4 і створення на його базі державного підприємства з віднесенням цього підприємства до сфери управління Національного космічного агентства України.

Відповідно до п. 1.1 Статуту державне підприємство "Нікопольський трубний завод" засноване на державній власності і підпорядковане Національному космічному агентству України.

Відповідно до ст. 73 ГК України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Отже, боржник є державним унітарним підприємством, яке засноване на майні, що становить державну власність без поділу її на частки і знаходиться в управлінні держави через уповноважений орган, яким відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 357-р від 1 липня 2002 року (357-2002-р) є Національне космічне агентство України.

Відповідно до п.18 ст. 11 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" мирова угода та план санації в процедурі банкрутства господарських організацій з корпоративними правами держави понад 25 відсотків їх статутного фонду погоджуються з Фондом державного майна України та державним органом з питань банкрутства.

Таким чином, висновок Вищого господарського суду України про те, що мирова угода не підлягає погодженню з Фондом державного майна України та державним органом з питань банкрутства оскільки у статутному фонді боржника відсутні корпоративні права держави є безпідставним та не ґрунтується на вимогах закону. Суд не врахував цілей названого Закону і обраного законодавцем способу вираження спеціальної умови щодо процедур банкрутства державних підприємств. За змістом наведеної норми не вимагається погодження, коли частка держави становить менше 25 відсотків статутного фонду, а щодо унітарних підприємств таке погодження є безумовно обов’язковим.

Не враховано судом і те, що згідно вимог ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до повноважень Державного органу з питань банкрутства віднесено надання пропозицій господарському суду кандидатур арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією) для державних підприємств, щодо яких порушена справа про банкрутство.

В порушення вимог ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" судом було призначено ліквідатора Новікова О.В. без пропозиції Державного органу з питань банкрутства, а також без погодження з органом, уповноваженим управляти майном боржника.

Згідно зі ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) господарський суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у разі порушення порядку її укладення та якщо умови угоди суперечать законодавству.

Виходячи зі змісту зазначеної норми Закону господарський суд, розглядаючи клопотання про затвердження мирової угоди, повинен перевірити відповідність умов мирової угоди чинному законодавству та з’ясувати чи не порушує мирова угода прав кредиторів та інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 зазначеного Закону для конкурсних кредиторів, які не брали участь у голосуванні або голосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, Нікопольська об’єднана державна податкова інспекція заперечувала проти укладення мирової угоди, однак тільки її вимоги підлягали списанню, а всі інші вимоги однієї черги відповідно до мирової угоди повинні бути погашеними.

Крім того, згідно ст. 35 Закону під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформлюється угодою сторін.

Згідно ч. 4 ст. 37 Закону мирова угода має містити положення про розміри, порядок і строки виконання зобов’язань боржника, відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини.

Разом з тим пунктами 3.1.1 та 3.1.2 мирової угоди, затвердженої ухвалою суду від 13 травня 2008 року, встановлено тільки обов’язок боржника сплатити заборгованість перед кредиторами другої черги, пунктом 3.3 мирової угоди встановлено, що вимоги четвертої черги задовольняються шляхом обміну на активи боржника в обсязі, який складає цілісний майновий комплекс підприємства.

Отже, мирова угода не відповідає вимогам ст. 37 Закону за змістом і від імені боржника укладена особою, яка призначена ліквідатором, керуючим санацією, розпорядником майна всупереч встановленому Законом порядку.

За мировою угодою фактично відчужується державне майно, що суперечить вимогам ч.2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", якою встановлено, що приватизації не підлягають об’єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об’єктів, які мають загальнодержавне значення і не підлягають відчуженню недержавним суб’єктам господарювання, віднесено майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення, у тому числі об’єкти Національного космічного агентства України.

Оцінка майна невмотивовано занижена у порівнянні зі статутною вартістю майна боржника.

Державне підприємство "Нікопольський трубний завод" є суб’єктом космічної діяльності і згідно з ліцензією Національного космічного агентства України №133486 від 17 липня 2003 року є єдиним в Україні підприємством, що проводить діяльність з виробництва складових частин космічної техніки. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1734 (1734-2004-п) державне підприємство "Нікопольський трубний завод" віднесено до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 року № 244-р (244-2007-р) державне підприємство "Нікопольський трубний завод" включено до переліку підприємств, установ і організацій оборонно-промислового комплексу.

Судом не перевірено наявність передбачених ст. 5 Закону умов його застосування, не з’ясовано належність боржника до комерційних чи казенних підприємств.

Зазначені обставини усупереч вимогам ст. 43 ГПК України судами попередніх інстанцій не досліджені, а судом касаційної інстанції залишені без уваги допущені при розгляді справи порушення закону.

Тому здійснене у справі провадження не може вважатися законним з моменту її порушення.

Враховуючи викладене, постанова Вищого господарського суду України від 30 вересня 2008 року, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2008 року, постанова господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2008 року, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 6 листопада 2007 року, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2007 року, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 27 червня 2007 року, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2007 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції зі стадії прийняття заяви про порушення справи про банкрутство.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111-17 — 111-19 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та касаційне подання Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Національного космічного агентства України задовольнити.

Скасувати постанову Вищого господарського суду України від 30 вересня 2008 року, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2008 року, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2008 року, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 6 листопада 2007 року, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2007 року, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27 червня 2007 року, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2007 року, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції зі стадії прийняття заяви про порушення справи про банкрутство.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Правова позиція (3-5651к08)

Згідно зі ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у разі порушення порядку її укладення та якщо умови угоди суперечать законодавству.