Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого:

Барбари В.П.,

суддів:

Берднік І.С., Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф.,

Колесника П.І., Черногуза Ф.Ф., Шицького

І.Б., Щотки С.О.,

розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Феодосійський механічний завод" на постанову Вищого господарського суду України від 02.09.2008 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Феодосійський механічний завод" до Феодосійської міської ради про визнання недійсними пунктів рішень,

У листопаді 2007 року ВАТ "Феодосійський механічний завод" звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Феодосійської міської ради (далі – Феодосійська міськрада) про визнання недійсним п.5 Рішення 23 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 28.09.2007 року № 1119.

Під час розгляду справи позивач уточнив свої вимоги і просив визнати також недійсним п. 6 Рішення 23 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 28.12.2007 року № 1302.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що пункт 5 рішення Феодосійської міської ради від 28.09.2007 року № 1119, зі змінами, внесеними пунктом 6 рішення Феодосійської міської ради від 28.12.2007 року № 1302, якими виключено з Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, за адресою м. Феодосія, вул. Чкалова, 96, площею 0,2092 га, виданий ВАТ "Феодосійський механічний завод" та зобов’язано позивача зробити коригування меж земельної ділянки по вул. Чкалова, 96 в м. Феодосії на площі 0,1558 га. з внесенням змін до Державного акта на право користування земельною ділянкою, не відповідають вимогам ст.ст. 12. 93, 116, 140, 141, 142 Земельного кодексу України (2768-14) та ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність позовних вимог та відповідність спірних пунктів рішень вимогам законодавства.

Рішенням господарського суду АР Крим від 07.02.2008 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.05.2008 року позов задоволено повністю, посилаючись на перевищення Феодосійською міською радою своїх повноважень при прийнятті спірних рішень.

Постановою Вищого господарського суду від 02.09.2008 року скасовано рішення господарського суду АР Крим від 07.02.2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.05.2008 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

04.12.2008 року Верховним Судом України порушено касаційне провадження за касаційною скаргою "Феодосійський механічний завод". Скарга мотивована неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи Верховний Суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Скасовуючи судові рішення господарських судів з направленням справи на новий судовий розгляд касаційний суд обгрунтував неправильним обранням позивачем способу захисту порушених прав і обов’язків.

З таким погодитись не можна з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що на підставі рішень Феодосійської міськради № 413 від 23.07.1999 року та № 1868 від 31.12.2004 року "Про затвердження технічної документації по встановленню меж у натурі земельних ділянок та оформлені документів на право користування землею" та Державного акта ІІ-КМ № 003523 ВАТ "Феодосійський механічний завод" є постійним землекористувачем земельних ділянок, зокрема і земельної ділянки в м.Феодосія по вул.Чкалова, 96,площею 0,365га (далі - Спірна земельна ділянка).

Пунктом 5 рішення Феодосійської міськради від 28.09.2007 р. №1119 з урахуванням змін, внесених пунктом 6 рішення № 1302 від 28.12.2007 року скасовано рішення Феодосійської міськради № 413 від 23.07.1999 року в частині затвердження технічної документації на право користування земельною ділянкою площею 0,2092 га та виключено з Державного акта на право постійного користування.

Предметом позову є визнання недійсними пунктів рішень органу місцевого самоврядування, який суперечить законодавству та порушує права та законні інтереси, оскільки позбавляє Товариство права постійного користування земельною ділянкою.

У даному спорі, що стосується прав на постійне користування землею сторони є рівноправними суб'єктами відносин. На них не поширюється юрисдикція адміністративних судів, згідно з п. 2 ст. 4 КАС України, тому за приписами ст. 1, 2, 12 ГПК України цей спір підлягає розгляду господарськими судами України, а обраний позивачем спосіб захисту порушених прав та законних інтересів повністю відповідає п.2 ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України, оскільки слова "недійсний" і "нечинний" є синонімами і означають, що спірний акт не має юридичної сили, тому висновок касаційного суду щодо неправильного обрання позивачем способу захисту своїх прав і інтересів безпідставний.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування, посадові особи органів місцевого самоврядування зобов’язані діяти тільки на підстав та в межах компетенції.

До повноважень Феодосійської міської ради, згідно з п. 34 Закону України "Про місце самоврядування" (280/97-ВР) віднесено вирішення, відповідно до закону, питань регулювання земельних відносин.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою відповідно із ст. 141 Земельного кодексу України є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій,; г) використання земельної ділянки способам, які суперечать екологічним вимогам; і) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням і д) систематичної несплати земельного податку або орендної плати.

Суд першої і апеляційної інстанції встановивши, що рішення Феодосійської міськради не відповідають вимогам земельного законодавства обгрунтовано і законно задовольнили позов.

За таких обставин незаконна постанова касаційного суду підлягає скасуванню, а законна і обгрунтована постанова суду апеляційної інстанції – залишенню в силі.

Верховний Суд України в силу положень ст.ст. 6, 8 Конституції України не вважає необхідним направити справу на новий розгляд суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням ст. 125 Конституції України і ст.ст. 2, 39 Закону України "Про судоустрій України" в частині визначення статусу Верховного Суду України та його завдання забезпечити законність в здійсненні правосуддя і викликало б конституційно недопустиму необхідність скасування законного рішення суду апеляційної інстанції. В зв’язку з цим наведений в ст. 111-18 Господарського процесуального кодексу України перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України не вважається правовою перешкодою для прийняття зазначеного рішення.

Керуючись ст.ст. 111-17 – 111-19 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата

касаційну скаргу ВАТ "Феодосійський механічний завод" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 02.09.2008 року, скасувати.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.05.2008 року залишити в силі.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.