990/186/23 Про визнання протиправним і скасування рішення ВККС в частині визнання, що зафіксоване під час складення кваліфікаційного іспиту порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді є істотним та має наслідком визнання її такою, що не склала кваліфікаційний іспит; визнання протиправним і скасування рішення Комісії в частині визнання, що порушення Положення кандидатом на посаду судді є істотним та має наслідком визнання її такою, що не склала кваліфікаційний іспит, а також затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду - 16.05.2024 Прийняття

- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 26 липня 2023 року № 37/зп-23 в частині визнання, що зафіксоване під час складення кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням ВККС від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді (далі також - Положення), затвердженого рішенням Комісії від 03 жовтня 2018 року № 211/зп-18, кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0045432 (зафіксовано 28 серпня 2019 року) є істотним і має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит;

- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії від 26 липня 2023 року № 39/зп-23 в частині визнання, що порушення Положення кандидатом на посаду судді ОСОБА_1 є істотним та має наслідком визнання її такою, що не склала кваліфікаційний іспит, а також затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду, призначеного рішенням ВККС від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, згідно з додатком 4, а саме: зазначення в № з/п 66 навпроти прізвища, ім`я, по батькові ОСОБА_1 результату іспиту "не складено"; затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого адміністративного суду, призначеного рішенням ВККС від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, згідно з додатком 5, а саме: зазначення в № з/п 55 навпроти прізвища, ім`я, по батькові ОСОБА_1 результату іспиту "не складено";

- зобов`язати ВККС визнати ОСОБА_1 такою, що склала кваліфікаційний іспит, призначений рішенням ВККС від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, зі спеціалізації місцевого загального суду і зі спеціалізації місцевого адміністративного суду та включити ОСОБА_1 до рейтингів кандидатів на посаду судді: 1) місцевого адміністративного суду з результатами кваліфікаційного іспиту: бал тестування - 88,875, бал практичного завдання - 89,5, загальна кількість балів - 178,375; 2) місцевого загального суду з результатами кваліфікаційного іспиту: бал тестування - 88,875, бал практичного завдання - 103,5, загальна кількість балів - 192,375, затвердженими рішенням ВККС від 26 липня 2023 року № 39/зп-123, та зарахувати ОСОБА_1 до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевого адміністративного суду, місцевого загального суду.

Позов умотивовано, зокрема, доводами ОСОБА_1, що 28 серпня 2019 року в межах проходження конкурсу на посаду судді місцевого суду вона виконала практичне завдання за спеціалізацією місцевого адміністративного суду. Наприкінці цього іспиту представники ВККС склали стосовно неї протокол реєстрації порушення, що полягало у використанні (відкритті за допомогою офіційного вебсайту Верховної Ради України) тексту Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) у справі № 6-рп/2007. Надалі Комісія прийняла рішення від 26 липня 2023 року № 37/зп-23 та № 39/зп-23, якими визнала зафіксоване порушення Положення істотним та визнала її ( ОСОБА_1 ) такою, що не склала кваліфікаційний іспит зі спеціалізації місцевого загального суду та місцевого адміністративного суду відповідно.

ОСОБА_1 стверджує, що випадково відкрила Рішення Конституційного Суду України за гіперпосиланням у статті 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" під час пошуку на дозволеному інтернет-ресурсі законів, якими вносилися зміни до цієї статті.

2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 20 грудня 2023 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення ВККС від 26 липня 2023 року № 37/зп-23 в частині порушення Положення кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0045432 (зафіксовано 28 серпня 2019 року) та визнання його таким, що не склав кваліфікаційний іспит. Визнав протиправним та скасував рішення Комісії від 26 липня 2023 року № 39/зп-23 в частині порушення кандидатом на посаду судді ОСОБА_1 . Положення та визнання її такою, що не склала кваліфікаційний іспит, а також у частині затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду, призначеного рішенням ВККС від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, згідно з додатком 4, а саме: зазначення у № з/п 66 навпроти прізвища, ім`я, по батькові ОСОБА_1 результату іспиту "не складено"; затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого адміністративного суду, призначеного рішенням ВККС від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, згідно з додатком 5, а саме: зазначення у № з/п 55 навпроти прізвища, ім`я, по батькові ОСОБА_1 результату іспиту "не складено". У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. Суд першої інстанції стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ВККС на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову в розмірі 2 576,64 грн.

3. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2024 апеляційну скаргу ВККС задоволено частково; рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2023 року в частині задоволення позовних вимог змінено з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови; в іншій частині рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2023 року залишено без змін.

4. Велика Палата Верховного Суду визнала встановленими у справі обставини, що ОСОБА_1 перед виконанням практичного завдання була ознайомлена із загальними правилами його виконання, які передбачали, зокрема, що на етапі виконання практичного завдання дозволяється на спеціально призначеному ноутбуці у відкритих джерелах (hudoc/echr.coe/int; rada.gov.ua; ligazakon.net) та/або у власних паперових носіях видавничого тиражування використовувати виключно закони, зокрема коментовані, кодекси, зокрема коментовані, постанови пленумів, рішення Європейського суду з прав людини, а використання будь-яких інших джерел заборонено. Так само у справі встановлено (і Велика Палата не піддала це сумніву), що ОСОБА_1 під час виконання практичного завдання за адміністративною спеціалізацією відкрила на офіційному вебсайті Верховної Ради України текст Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) у справі № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Погодившись із висновком суду першої інстанції про неправомірність оскаржуваних ОСОБА_1 рішень ВККС, Велика Палата виходила з того, що:

- позивачці перед виконанням практичного завдання не було роз`яснено, як вона має діяти у випадку, якщо вона на дозволеному електронному носії [спеціально призначеному ноутбуці у відкритих джерелах (hudoc/echr.coe/int; rada.gov.ua; ligazakon.net)] випадково відкриє недозволене джерело інформації, зокрема текст Рішення Конституційного Суду України, тоді як правила виконання практичного завдання, з якими була ознайомлена позивачка, так само як і Положення, не визначають порядку дій учасників іспиту у випадку ненавмисного (випадкового) відкриття на дозволених електронних носіях недозволеного джерела інформації;

- Комісія встановила лише факт відкриття ОСОБА_1 недозволеного джерела інформації, а не факт використання позивачкою під час виконання практичного завдання недозволеного джерела інформації (тексту Рішення Конституційного Суду України), зокрема у спосіб аналізу текстуального змісту виконаного нею практичного завдання.

Відповідно до цих міркувань Велика Палата Верховного Суду виснувала, що викладені ВККС у спірних рішеннях мотиви стосовно допущення позивачкою істотного порушення порядку та правил складання кваліфікаційного іспиту є необґрунтованими, непропорційними (неспівмірними) виявленому порушенню і такими, що зроблені фактично на підставі припущень (сумнівів), за відсутності належних доказів, які доводили б умисне порушення позивачкою правил складання іспиту, свідоме нехтування, зневажливе або недбале ставлення до правил кваліфікаційного іспиту та про її недоброчесність, що могло б мати наслідком припинення її участі в іспиті та визнання її такою, що не склала іспиту відповідно до пункту 18 розділу IVта підпункту 5 пункту 12 розділу VIПоложення.

Отже, Велика Палата Верховного Суду фактично виснувала, що правомірність застосування правових наслідків за порушення учасником кваліфікаційного оцінювання правил складання іспиту, встановлених пунктом 17 Положення, вимагає доведення ВККС обставин, які б свідчили про умисні дії учасника кваліфікаційного оцінювання, зокрема використання (відтворення, посилання тощо) безпосередньо в практичному завданні інформації, отриманої з джерела, використання якого Положенням заборонено.

5. З наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду не погоджуємося і свою позицію обґрунтовуємо такими доводами.

5.1. Однією з конституційних вимог до особи, яка може бути призначена на посаду судді, є компетентність (частина третя статті 127 Конституції України).

Частиною першою статті 70 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII (1402-19) ) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі так само), зокрема, визначено, що добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку, визначеному цим Законом.

Добір кандидатів на посаду судді полягає у проходженні особами, допущеними до добору, відбіркового іспиту, організації проведення ВККС щодо осіб спеціальної перевірки в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, а також у проходженні спеціальної підготовки та складенні кваліфікаційного іспиту (частина перша статті 72 Закону № 1402-VIII).

Проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організацію проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймання кваліфікаційного іспиту, Закон № 1402-VIII (1402-19) визначив повноваженнями ВККС (пункт 2 частини першої статті 93 цього Закону).

Частиною третьою статті 78 Закону № 1402-VIII установлено, що кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складення кандидатом на посаду судді письмового анонімного тестування та виконання анонімно письмового практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону та веденні судового засідання. Порядок складення кваліфікаційного іспиту, методика оцінювання кандидатів визначаються положенням, що затверджується ВККС (частина п`ята статті 78 Закону № 1402-VIII).

Таке Положення затверджено рішенням ВККС від 03 жовтня 2018 року № 211/зп-18.

Відповідно до підпункту 10 підпункту 17.3 пункту 17 розділу IVПоложення учасник зобов`язаний не порушувати правил складення іспиту.

Правила, з дотриманням яких здійснюється складення іспиту, визначені пунктом 17 розділу IVПоложення. Так, учасник має право, зокрема, на використання під час виконання практичного завдання виключно таких нормативно-правих актів: закони, кодекси, зокрема коментовані, постанови пленумів, а також рішення Європейського суду з прав людини. Вказані нормативно-правові акти використовуються учасниками іспиту лише на паперових носіях видавничого тиражування (підпункт 5 підпункту 17.1).

Згідно із підпунктом 6 підпункту 17.2 пункту 17 розділу IVПоложення учаснику під час іспиту забороняється використовувати під час виконання практичного завдання джерела інформації на паперових або електронних носіях, не передбачених підпунктом 5 підпункту 17.1 цього пункту. Факт порушення порядку складання іспиту фіксується уповноваженими представниками у протоколі реєстрації порушень та розглядається Комісією (пункт 22 розділу IV Положення).

У разі порушення особою порядку складання іспиту Комісія на будь-якому етапі може припинити участь цієї особи у ньому та визнати її такою, що не склала іспиту (пункт 18 розділу IV Положення).

Особа вважається такою, що не склала іспиту, у разі допущення порушення порядку складення іспиту, яке рішенням Комісії визнано істотним (підпункт 5 пункту 12 розділу VIПоложення).

Відповідно до наведених норм ВККС наділена виключними повноваженнями визначати правила складення кваліфікаційного іспиту, та припинити участь особи в складенні кваліфікаційного іспиту і визнати її такою, що не склала іспиту, у разі допущення цією особою такого порушення порядку його складення, яке рішенням Комісії визнано істотним. Волевиявлення особи на участь у кваліфікаційному оцінюванні одночасно є її згодою пройти кваліфікаційне оцінювання за встановленими правилами складення іспиту. Застережень іншого змісту норми Закону № 1402-VIII (1402-19) , Положення або іншого нормативного акта не встановлюють, так само як і не розкривають того, що означає "використовувати під час виконання практичного завдання джерела інформації" в цілях кваліфікаційного оцінювання. Вочевидь, "використання" в розумінні заборони, встановленої підпунктом 6 підпункту 17.2 пункту 17 розділу IV Положення не може тлумачитися таким чином, що учасник іспиту має право відкрити заборонене джерело та ознайомитися з його змістом, але не має права його застосовувати при виконанні завдання. Інше суперечило б цілям практичного завдання, виконання якого є результатом використання учасником кваліфікаційного оцінювання знань у відповідній галузі права. У разі виявлення використання учасником кваліфікаційного оцінювання забороненого Положенням джерела (відкриття такого джерела на електронному носії) уповноважений представник Комісії зобов'язаний скласти протокол реєстрації порушення. Обов`язок спростувати порушення лежить на учаснику кваліфікаційного оцінювання. Комісія, приймаючи рішення щодо встановленого порушення, повинна оцінити всі обставини його вчинення та зробити висновок на предмет його кваліфікації як істотного.

5.2. У справі встановлено, що перед виконанням практичного завдання ОСОБА_1 було ознайомлено із загальними правилами його виконання, які передбачали, зокрема, що на етапі виконання практичного завдання дозволяється на спеціально призначеному ноутбуці у відкритих джерелах (hudoc/echr.coe/int; rada.gov.ua; ligazakon.net) та/або у власних паперових носіях видавничого тиражування використовувати виключно такі нормативно-правові акти: закони, зокрема коментовані; кодекси, зокрема коментовані; постанови пленумів; рішення Європейського суду з прав людини. Окремо в правилах було зазначено, що використання будь-яких інших джерел заборонено.

Протоколом реєстрації порушень від 28 серпня 2019 року, який склала уповноважена особа Комісії, зафіксовано використання (відкриття за допомогою офіційного вебсайту Верховної Ради України) учасником іспиту з індивідуальним кодом 0045432 ( ОСОБА_1 ) тексту Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) .

Факт відкриття під час проходження кваліфікаційного іспиту зазначеного Рішення Конституційного Суду України на інтернет-ресурсі "Закон.Рада" ОСОБА_1 визнала в письмових поясненнях, які надала цього ж дня (28 серпня 2019 року) Голові ВККС. Не заперечувала цього факту позивачка і в судовому процесі під час розгляду справи.

За таких фактичних обставин, установивши факт відкриття ОСОБА_1 на електронному носії тексту Рішення Конституційного Суду України, що є порушенням правил складення кваліфікаційного іспиту, ВККС правомірно застосувала до позивачки наслідки порушення правил складення кваліфікаційного іспиту, встановлені підпунктом 5 пункту 12 розділу VI Положення.

Висновок Комісії відповідає обставинам вчиненого ОСОБА_1 порушення порядку складення кваліфікаційного іспиту та його характеру. Беручи участь у доборі на призначення судді, ОСОБА_1 повинна була продемонструвати не тільки рівень професійних знань, але й доброчесність в усіх її проявах. Порушення ОСОБА_1 при виконанні практичного завдання встановлених заборон, щодо змісту та меж яких вона була ознайомлена, давало ВККС підстави для оцінки вчиненого нею порушення як істотного в контексті відповідності поведінки позивачки як учасниці добору на призначення судді тим загальновизнаним стандартам, яким повинен відповідати суддя.

Висновуючи про непропорційність застосованого ВККС до ОСОБА_1 заходу реагування на вчинене нею порушення правил складення кваліфікаційного іспиту, Велика Палата Верховного Суду посилається, зокрема, на те, що Комісія не довела, що з боку позивачки не було умислу на порушення правил, а заборонене джерело вона відкрила випадково і відразу закрила. Однак такий висновок зроблено лише на підставі пояснень позивачки без врахування, зокрема, тієї обставини, що факт відкриття забороненого джерела вона визнала лише після того, як порушення було виявлено уповноваженою особою Комісії, а не заявила про нього самостійно відразу. Очевидність того, що випадкове порушення встановленої заборони, за яке може настати негативний наслідок, викликає необхідність заявити про це, робить непотрібним роз'яснення щодо такої заяви. Разом з тим Велика Палата вважає, що ВККС мала роз'яснити позивачці, як вона мала діяти в разі помилкового (випадкового), як стверджувала позивачка, відкриття забороненого джерела.

У зв`язку із цим не можемо не наголосити, що відповідно до положень частин першої, другої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінка судом доказів, які є у справі, повинна ґрунтуватися на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, жодний доказ не має для суду наперед встановленої сили.

Підсумовуючи наведене, висловлюємо думку, що результат апеляційного перегляду справи № 990/186/23 має бути такий: апеляційну скаргу ВККС задовольнити; рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2023 року в частині задоволених позовних вимог скасувати; в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2023 року залишити без змін.