Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Водне господарство" на постанову Вищого господарського суду України від 28.05.2008 року у справі за позовом заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Водне господарство" про розірвання договору та зобов’язання вчинити дії,

У вересні 2007 року заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (далі – Управління) звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до ТОВ "Водне господарство" про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу КП "Кіровоградводоканал" та зобов’язання передати орендоване майно Управлінню.

Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (Орендодавець) та ТОВ "Водне господарство" (Орендар) 23.09.2006 року було укладено договір № 42/17 оренди цілісного майнового комплексу(Далі – Договір), відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування цілісний майновий комплекс КП "Кіровоградводоканал", розташований у м.Кіровоград, вул. Озерна Балка 3-А. Відповідач свої зобов’язання за вказаним договором по сплаті орендної плати, передбачені п.п.3.3, 3.4 та 5.3 не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 2079882, 80 грн. і що відповідно до ст. 651 ЦК України є підставою для розірвання вказаного договору.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність позовних вимог, оскільки виникнення заборгованості утворилось не з його вини, а внаслідок невиконання Орендодавцем положень та норм законодавства у сфері водопостачання.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.11.2007 року у позові відмовлено, посилаючись на відсутність визначених законодавством підстав для розірвання договору, оскільки позивач не відмовлявся від договору в порядку, передбаченому ст. 782 ЦК України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2008 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2008 року скасовано рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.11.2007 року та задоволено позов.

28.08.2008 року Верховним Судом України за касаційною скаргою ТОВ "Водне господарство" порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 28.05.2008 року. Скарга мотивується різним застосування одного й того ж положення закону в аналогічних справах.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи Верховний Суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Залишаючи без змін постанову апеляційного суду касаційний суд визнав, що висновки суду відповідають обставинам та матеріалам справи, є законними і обгрунтованими.

З таким висновком погодитись не можна з наступних підстав.

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках визначених законом.

Господарський суд на підставі приписів ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави в яких самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідно функції у спірних відносинах.

У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 29 ГПК України, зазначений орган набуває статусу позивача, як сторони в судовому процесі за правилами ст. 21 ГПК України.

Позивачами і відповідачами, зокрема можуть бути підприємства, установи та інші юридичні організації, зазначені в ст. 1 ГПК України, що мають статус юридичної особи, згідно з вимогами Глави 7 зазначених положень про юридичну особу ЦК України (435-15) і можуть звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Юридична особа, за ст. 104 ЦК України, припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Господарські суди правильно вказали, що на підставі ст.ст. 10, 11 Закону "Про місцеве самоврядування", міські ради є органами місцевого самоврядування, представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від імені та в інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Виконавчими органами міських, районних у містах рад, їх виконавчі комітети, які створюються для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування.

Касаційний суд не звернув уваги, що рішенням третьої сесії п’ятого скликання Кіровоградської міської ради від 4 липня 2006 року № 52 "Про затвердження структури та чисельності виконавчих органів Кіровоградської міської ради", зокрема Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, Головне управління економіки, інвестицій та зовнішньоекономічного розвитку реорганізовані шляхом приєднання їх до департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради (п.5). Утворена комісія з припинення виконавчих органів що реорганізуються (п.6) до яких з моменту утворення комісії переходять повноваження щодо управління справами управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради та вчинення всіх дій з припинення діяльності, а саме здійснення публікації в офіційних друкованих органах, виключення з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, інвентаризації майна та складання передавального акта.

У матеріалах справи відсутні докази завершення процедури реорганізації Управління, а отже прокурор заявив позов в інтересах органу, діяльність якого припинена рішенням Кіровоградської міської ради.

Пунктом 3.4 Договору оренди від 23.03.2006 року, у редакції чинного рішення господарського суду м.Києва від 12.05.2006 року у справі № 48/228, сторони встановили, що розмір орендної плати може бути змінено за взаємною згодою сторін у випадках зміни методики її підрахунку, зміни централізованих цін і тарифів і в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Господарські суди не надали правової оцінки запереченням Відповідача щодо виникнення заборгованості по орендній платі саме з вини Позивача, який ухиляється від виконання вимог п.9, 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 959 від 12.07.2006 року "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення" (959-2006-п) та ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

За таких обставин незаконні судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 111, 111-17 – 111-20 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

касаційну скаргу ТОВ "Водне господарство" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 28.05.2008 року, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2008 року та рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.11.2007 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.