Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Колесника П.І.,

суддів : Берднік І.С.,

Гуля В.С.,

Потильчака О.І.,

Черногуза Ф.Ф.,

Шицького І.Б.,

Щотки С.О.,

розглянувши за участю: представника товариства з обмеженою

відповідальністю "Інвес" – Чорної Н.П.

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" на постанову Вищого господарського суду України від 24 червня 2008 року в справі № 6/647 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" про припинення зобов’язань за договором,

У грудні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інвес" (далі – ТОВ "Інвес") звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" (далі – ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал") про припинення зобов'язань позивача за договором купівлі-продажу №54 від 20 серпня 2004 року, укладеним з відповідачем, щодо передачі у власність майнових прав на квартири №, № 54, 56, 86, 88, орієнтованою площею 311 кв. м. кожна, в будинку по вул. Грушевського, 9-а в м. Києві.

Позивач зазначав, що на момент введення будинку в експлуатацію унаслідок коригування проекту будівництва органами містобудування та архітектури поверховість будинку зменшена на 5 поверхів, збудований будинок не містить квартир з родовими ознаками, визначеними у договорі, що зумовлює неможливість виконання позивачем умов договору щодо передачі у власність відповідача квартир.

Посилаючись на викладене, позивач просив задовольнити його вимоги на підставі ст. 607 ЦК України.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17 грудня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.

Свій висновок суд першої інстанції обґрунтовував тим, що позивач не надав суду доказів на підтвердження своїх вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 березня 2008 року рішення господарського суду м. Києва від 17 грудня 2007 року скасовано, провадження у справі припинено.

Припиняючи провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України апеляційний суд вважав, що позивачем по суті заявлена вимога про встановлення факту припинення зобов’язання щодо передачі у власність відповідача майнових прав на квартири за договором купівлі – продажу № 54 від 20 серпня 2004року, розгляд якої не віднесено до компетенції господарських судів, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Постановою Вищого господарського суду України від 24 червня 2008 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 березня 2008 року скасовано. Рішення господарського суду м. Києва від 17 грудня 2007 року залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 21 серпня 2008 року за касаційною скаргою ТОВ "Інвес" порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 24 червня 2008 року.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної постанови Вищого господарського суду України з підстав її невідповідності рішенням Верховного Суду України з питань застосування судом норм матеріального права та виявлення різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ "Інвес" – Чорної Н.П., сторін, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій установили, що 20 серпня 2004 року між ТОВ "Інвес" та ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал" було укладено договір купівлі-продажу №54, відповідно до якого позивач продав, а відповідач купив майнові права на приміщення (квартири) №, № 54, 56, 86, 88, орієнтованою загальною площею 311 кв. м. кожна, що розташовані у будинку по вул. Грушевського, 9-а в м. Києві.

Умовами договору (п. п. 2.1, 3.1.3.) передбачено, що продавець повинен виконати свої зобов язання щодо передачі квартир покупцю після введення будинку в експлуатацію та отримання продавцем свідоцтва про право власності на об єкт будівництва.

На момент укладення договору роботи по будинку № 9-а по вул. Грушевського у м. Києві не були закінчені, будинок в експлуатацію не був зданий.

Після укладення договору відбулось коригування ескізного проекту будівництва житлового комплексу по вул. Грушевського у м. Києві.

Скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 березня 2008 року про припинення провадження у справі та залишаючи без змін рішення господарського суду м. Києва від 17 грудня 2007 року, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені позову.

При цьому рішення суду першої інстанції та постанова суду касаційної інстанції мотивовані тим, що позивач не надав суду доказів на підтвердження своїх вимог.

Проте з таким висновком судів першої та касаційної інстанції не можна погодитись з наступних підстав.

Відповідно до ст. 607 ЦК України, зобов’язання припиняється неможливістю його виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Розглянувши спір щодо припинення договору купівлі-продажу від 20 серпня 2004 року внаслідок неможливості його виконання у зв'язку з коригуванням проекту будівництва, суд першої інстанції дослідив протокол засідання архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 22 вересня 2004 року, яка, розглянувши архітектурне рішення ескізного проекту першої черги будівництва жилого комплексу з діловим та культурним центром та підземною автостоянкою (адреса - вул. М. Грушевського, 9-а, Печерський район м. Києва), схвалила це рішення лише за умови урахування зауважень до проектної документації, викладених у рецензії Бородкіна Ю.М. та зменшення поверховості центральної частини будинку (25 поверхів) на 5 поверхів, і дослідив позитивний висновок комплексної державної експертизи ескізного проекту "Житловий комплекс з діловим та культурним центром та підземною автостоянкою по вул. М. Грушевського, 9-а у Печерському районі м. Києва", проведеної спеціалізованою державною організацією "Київська міська служба Української інвестиційної експертизи" 25 листопада 2005 року (наданий суду не в повному обсязі).

При цьому суд не врахував вимог ст. ст. 4-3, 38, 43 ГПК України, згідно із якими господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, та оцінює докази після всебічного, повного і об єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У порушення наведених вимог процесуального закону, суд першої інстанції не вирішив клопотання представника ТОВ Інвестиційна компанія "Укркапітал" щодо витребування додаткових документів і матеріалів, не встановив, яке відбулося остаточне коригування ескізного проекту будівництва житлового комплексу по вул. Грушевського, 9-а у м. Києві, чи побудований цей житловий комплекс на час розгляду справи та винесення рішення, чи втрачена внаслідок неодноразового коригування проекту будівництва можливість виконання позивачем своїх зобов язань щодо передачі відповідачу обумовлених договором квартир (№ 54, 56, 86, 88, орієнтованою площею 311 кв. м. кожна), а тому чи є передбачені ст. 607 ЦК України підстави для припинення укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 20 серпня 2004 року.

Вищий господарський суд України, переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та перевіряючи правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про наявність між сторонами спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, але на допущені судом першої інстанції зазначені порушення норм права уваги не звернув та сам допустив порушення вимог ст. ст. 111--7, 111--10 ГПК України (1798-12) , залишивши в силі рішення господарського суду м. Києва від 17 грудня 2007 року.

З огляду на наведене постанова Вищого господарського суду України від 24 червня 2008 року, постанова Київського апеляційного господарського суду від 11 березня 2008 року та рішення господарського суду м. Києва від 17 грудня 2007 року підлягають скасуванню як такі, що постановлені з порушенням норм матеріального й процесуального права, а справа – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 111--17 – 111--20 ГПК України (1798-12) , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 24 червня 2008 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 березня 2008 року та рішення господарського суду м. Києва від 17 грудня 2007т року скасувати.

Справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.