3-2532к08 Про зобов'язання здійснити зворотній викуп облігацій - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Українського консорціуму "Екосорб" на постанову Вищого господарського суду України від 15 квітня 2008 року у справі №4/167 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Iнвестиційно-будівна корпорація "Місто" до Українського консорціуму "Екосорб" про зобов'язання здійснити зворотній викуп облігацій на суму 19 866 000 грн. 00 коп.,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Iнвестиційно-будівна корпорація "Місто" звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 21 липня 2006 року між ним та відповідачем був укладений генеральний договір про співробітництво, за умовами якого останній продав позивачу 2 560 облігацій за ціною 5 000 грн. 00 коп. за кожну. Відповідно до пункту 3.6 вказаної угоди у випадку нездійснення продажу облігацій покупцем третім особам протягом трьох місяців з моменту укладення договору купівлі-продажу облігацій продавець зобов'язувався здійснити зворотній викуп облігацій протягом 30 днів з моменту звернення покупця за ринковими цінами, які будуть діяти на момент викупу облігацій, але не менш ніж 6 500 грн. 00 коп. за одну облігацію. Нереалізованими лишилися 1 806 облігацій. Оскільки ринкова вартість вказаних облігацій становить 11 000 грн. 00 коп. за кожну, проте відповідач у порушення умов договору відмовляється здійснити їх викуп по такій ціні, позивач, посилаючись на статтю 193 Господарського кодексу України (436-15) та статті 525, 526 Цивільного кодексу України (435-15) , просив суд про задоволення своїх вимог.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24 жовтня 2007 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2008 року, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 15 квітня 2008 року зазначені судові рішення залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 12 червня 2008 року за касаційною скаргою Українського консорціуму "Екосорб" порушено провадження з перегляду у касаційному порядку зазначеної постанови Вищого господарського суду України.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції. В обгрунтування скарги зроблено посилання на невідповідність даної постанови рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права, а також порушення судом касаційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Вищий господарський суд України виходив із того, що судами нижчих інстанцій на підставі наявних у справі доказів та встановлених фактичних обставин обгрунтовано визначено ринкову ціну спірних облігацій, що становить 11 000 грн. 00 коп. за кожну облігацію, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Під час розгляду спору судами було встановлено, що 21 липня 2006 року між сторонами було укладено генеральний договір про співробітництво, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався продати, а позивач - купити облігації на загальну суму 12 800 000 грн. 00 коп. з метою подальшого їх розповсюдження серед невизначеного кола фізичних та/або юридичних осіб. Загальна кількість облігацій становила 2 560 штук номіналом 5 000 грн. 00 коп. за одну облігацію.

Згідно з пунктом 2.4 вказаного договору з метою закріплення за покупцем конкретних приміщень, право на отримання яких надають облігації, між покупцем і продавцем укладаються договори бронювання кожного конкретного приміщення.

За пунктом 3.6 вказаної угоди у випадку нездійснення продажу покупцем облігацій третім особам протягом трьох місяців з моменту укладення договору купівлі-продажу облігацій, продавець зобов'язується здійснити зворотній викуп облігацій протягом 30 календарних днів з моменту звернення покупця за ринковими цінами, які будуть діяти на момент викупу облігацій, але не менше ніж 6 500 грн. 00 коп. за одну облігацію, та в порядку, який буде обумовлений сторонами у договорі зворотного викупу.

Визначаючи ринкову вартість спірних облігацій у розмірі 11 000 грн. 00 коп. за одну облігацію, суди посилалися на інформацію, надану дочірнім підприємством "Фондова біржа ПФТС", згідно з якою у період з 7 червня 2007 року по 19 липня 2007 року через біржу були реалізовані облігації відповідача за ціною 6 100 грн. 00 коп. - 12 000 грн. 00 коп.

Згідно з пунктом 1.6 Iнструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 3 жовтня 2005 року №358 (z1265-05) , ринкова вартість цінних паперів - це сума коштів, яку можна отримати від продажу цінних паперів на активному ринку.

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 №242 (z0750-99) , активний ринок - це ринок, якому притаманні такі умови: предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними; у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців; інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

У матеріалах даної справи наявна копія листа товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" від 17 вересня 2007 року №2/17-09 (т. 1, а.с. 97), в якому повідомляється, що згідно інформації, одержаної з системи дочірнього підприємства "Фондова біржа ПФТС", у період з 7 червня 2007 року по 7 вересня 2007 року по облігаціям Українського консорціуму "Екосорб" було укладено 6 угод за якими було продано: 213 облігацій по ціні 6 100 грн. 00 коп., 2 облігації по ціні 10 000 грн. 00 коп. та 2 облігації по ціні 12 000 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, не можна погодитись з твердженням судів нижчих інстанцій про те, що ринкова вартість облігацій, випущених відповідачем, складає 11 000 грн. 00 коп. за одну штуку, оскільки такий висновок було зроблено без врахування вищезазначених норм, які встановлюють порядок визначення ринкової вартості цінних паперів та всупереч наявним у справі доказам, які не були досліджені у встановленому законом порядку.

Крім того, зобов'язуючи відповідача провести зворотній викуп облігацій по ціні 11 000 грн. 00 коп. за одну штуку, суди не перевірили чи укладався між сторонами договір зворотного викупу облігацій, передбачений генеральним договором про співробітництво, а також не дослідили наслідків невиконання даної умови.

За таких обставин всі ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатися законними й обгрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При цьому суду необхідно з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін, оцінити правовий зміст заявлених позовних вимог і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-17 - 111-21 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Українського консорціуму "Екосорб" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 15 квітня 2008 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2008 року та рішення Господарського суду міста Києва від 24 жовтня 2007 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.