Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого Колесника П.І.

суддів: Берднік І.С., Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф.,

Черногуза Ф.Ф., Шицького І.Б. та Щотки С.О.,

за участю представників Генеральної прокуратури України – Рудак О.В. та державного підприємства "Придніпровська залізниця" – Дергачова В.С. і Романова Д.М.,

розглянувши касаційне подання Генерального прокурора України на постанову Вищого господарського суду України від 3 квітня 2008 року № 23/14 у справі за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України до державного підприємства "Придніпровська залізниця" і підприємства "Укрінвопромінвест" про визнання договору підряду від 29 квітня 2004 року № ПР/НО-04-593/НЮ недійсним та стягнення 13 800 000 грн.,

У грудні 2006 року заступник Генерального прокурора України подав до господарського суду м. Києва позов в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України до державного підприємства "Придніпровська залізниця" і підприємства "Укрінвопромінвест" про визнання договору підряду від 29 квітня 2004 року № ПР/НО-04-593/НЮ недійсним та стягнення 13 800 000 грн.. Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 квітня 2004 року відповідачі уклали договір № ПР/НО-04-593/НЮ підряду на проведення оцінки протипожежного стану. Проте, цей договір суперечить вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК України, згідно з якою правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. У той же час, відповідачі не мали на меті отримання результатів передбачених договором робіт, що підтверджується невідповідністю їх результатів вимогам, що ставляться до такого роду робіт, неправильним визначенням ціни договору, а також тим, що фактично роботи виконувались не підприємством "Укрінвопромінвест", а субпідрядником. Крім того, у підприємства "Укрінвопромінвест" відсутня ліцензія на проведення оцінки протипожежного стану об’єктів, що згідно з ч. 1 ст. 227 ЦК України тягне визнання укладеного відповідачами договору підряду недійсним з поверненням сплачених за договором коштів (т. 1, а.с. 3-7).

Рішенням господарського суду м. Києва від 23 жовтня 2007 року у задоволенні позову відмовлено (т. 2, а.с. 288-295).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2007 року вищевказане рішення суду залишено без змін (т. 3, а.с. 37-44).

Постановою Вищого господарського суду України від 3 квітня 2008 року № 23/14 постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2007 року залишено без змін (т. 3, а.с. 95-102).

Рішення та постанови мотивовані тим, що матеріалами справи доведено факт вчинення сторонами дій по виконанню умов спірного договору та наявність фактичних результатів цих дій. У зв’язку з цим суди дійшли висновку про відсутність підстав щодо застосування до оскарженого договору положень ч. 5 ст. 203, ст. 215, ст. 234 ЦК України.

Ухвалою Верховного Суду України від 12 червня 2008 року порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 3 квітня 2008 року № 23/14 за касаційним поданням Генерального прокурора України, де поставлено питання про скасування цієї постанови, постанови Київського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2007 року і рішення господарського суду м. Києва від 23 жовтня 2007 року та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилання зроблені на порушення і неправильне застосування норм матеріального права і невідповідність оскарженої постанови рішенням Верховного Суду України (т. 3, а.с. 188).

Заслухавши доповідача, представників Генеральної прокуратури України та перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 29 квітня 2004 року між державним підприємством "Придніпровська залізниця" (Замовник) (далі – Залізниця) та підприємством "Укрінвопромінвест" (Виконавець) укладено договір підряду на проведення оцінки протипожежного стану № ПР/НО-04-593/НЮ (надалі – Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору підприємство "Укрінвопромінвест" зобов’язалось провести оцінку протипожежного стану комплексів, територій та об’єктів промислового та непромислового призначення Залізниці, а Залізниця – прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно п. 1.3. Договору підприємство "Укрінвопромінвест" зобов’язано здійснити протипожежну оцінку об’єктів, яка може включати такі заходи: перевірка дотримання державних стандартів, норм і правил пожежної безпеки; аналіз передбачених внутрішніми документами координаційних робіт, направлених на передбачення та ліквідацію пожежної небезпеки; аналіз заходів щодо забезпечення пожежної безпеки; аналіз відповідності положень, інструкцій, інших нормативних актів, що діють у межах підприємства, нормативним актам з пожежної безпеки; аналіз додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил; оцінка забезпечення засобами протипожежного захисту і зв’язку, пожежної техніки, обладнання, інвентарю; інші заходи. Залізниця зобов’язалась оплатити роботи, здійснення яких передбачено у Договорі у сумі 13 800 000 грн. (т. 1, а.с. 10-17).

5 травня 2004 року між підприємством "Укрінвопромінвест" та ТОВ "Вінсет" укладено договір підряду на проведення аналізу протипожежного стану № 7/УПА. 22 липня 2004 року між підприємством "Укрінвопромінвест" та ТОВ "Вінсет" підписано акт про завершення робіт за договором № 7/УПА від 5 травня 2004 року (т. 1, а.с. 26, 34-38).

6 серпня 2004 року між Залізницею та підприємством "Укрінвопромінвест" підписано акт приймання-передачі звіту за договором підряду на проведення оцінки протипожежного стану № ПР/НО-04-593/НЮ від 29 квітня 2004 року стосовно структурних підрозділів Залізниці. Вартість робіт визначено 13 800 000 грн., які сплачені Залізницею у повному обсязі. Зазначеним актом встановлено, що сторони претензій одна до одної не мають (т. 1, а.с. 27).

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що зазначений Договір було спрямовано на реальне настання правових наслідків, які ним обумовлені, тому підстави для застосування до спірного Договору положень ч. 5 ст. 203 та ст. 215 ЦК України відсутні.

Проте, такий висновок є передчасним і не грунтується на обставинах справи та вимогах закону.

Так, у роз’ясненнях, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , передбачено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Проте, судами залишено поза увагою те, що фактично Договір укладено формально, дій, спрямованих на реальне забезпечення оцінки дійсного протипожежного стану, виконавцем вчинено не було, перевірки протипожежного стану безпосередньо на об’єктах Залізниці не проводилися, а відбулося лише копіювання наявної у Залізниці інформації із наведенням норм законодавства про правила пожежної безпеки.

Про відсутність наміру на реальне настання юридичних наслідків договору свідчить і те, що Залізниця прийняла без зауважень у підприємства "Укрінвопромінвест" звіт про проведені роботи за обставин, коли вони фактично не проводилися, а звіт не відповідав вимогам законодавства про пожежну безпеку.

Із даних, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що при розслідуванні кримінальної справи, порушеної Генеральною прокуратурою України за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДАЗТУ "Укрзалізниця", Південно-Західної, Південної, Львівської, Донецької, Придніпровської і Одеської залізниць та вчинення інших протиправних дій, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України, встановлено, що підприємство "Укрінвопромінвест" засноване з використанням підроблених документів на підставних осіб. Дане підприємство не подає звітності до податкової служби та не сплачує податків до бюджету. Факт завідомої реєстрації підприємства "Укрінвопромінвест" на підставну особу свідчить про відсутність у підприємства належного обсягу правоздатності та виключає саму можливість укладення цим підприємством будь-яких угод на законних підставах (т. 3, а.с. 107-100, 134-185).

Окрім того, судами не дано оцінки доводам прокурора про те, що спірний договір не відповідає ст. 62 ГК України, оскільки суперечить статуту підприємства "Укрінвопромінвест", яким не передбачено здійснення будь-якої діяльності у сфері надання послуг чи виконання робіт протипожежного призначення.

На порушення ст. 43 ГПК України суд не оцінив наведених вище обставин справи в сукупності та прийшов до передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки судами не дано належної оцінки зазначеним вимогам закону, постановлені по справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід встановити, чи проводились підрядником перевірки протипожежного стану безпосередньо на об’єктах Залізниці, а також чи мало підприємство "Укрінвопромінвест" належний обсяг правоздатності для укладення спірного Договору. У залежності від з’ясованого потрібно спір вирішити відповідно з вимогами законодавства.

Враховуючи викладене і керуючись статтями - 111-17-- 111-21 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Касаційне подання Генерального прокурора України задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 3 квітня 2008 року № 23/14, постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2007 року і рішення господарського суду м. Києва від 23 жовтня 2007 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Правова позиція. (3-2593к08).

На порушення ст. 43 ГПК України суд не оцінив всіх вищенаведених обставин справи в сукупності та прийшов до передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судами не було встановлено, чи проводились підрядником перевірки протипожежного стану безпосередньо на об’єктах СТГО "Південна залізниця", чи мало підприємство "Укрінвопромінвест" належний обсяг правоздатності для укладення спірного Договору.