Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого Барбари В.П.

суддів: Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Потильчака О.І.,

Черногуза Ф.Ф.та Шицького І.Б.,

за участю представників

розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" на постанову Вищого господарського суду України від 15 квітня 2008 року № 33/142 у справі за позовом ТОВ "Марго Інвестбуд" до ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" про внесення змін до договору № 1/06 про спільну діяльність від 3 березня 2006 року та зобов’язання вчинити дії,

У червні 2007 року ТОВ "Марго Інвестбуд" подало до господарського суду м. Києва позов, з урахуванням зміни позовних вимог, до ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" про внесення змін до договору № 1/06 про спільну діяльність від 3 березня 2006 року, укладеного між сторонами, виклавши розділи та пункти в новій редакції, та зобов’язання органів управління відповідача передати позивачу всю бухгалтерську, проектну та іншу документацію, необхідну для здійснення спільної діяльності. Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч умовам договору № 1/06 про спільну діяльність від 3 березня 2006 року (далі – Договір) відповідач ухиляється від проведення зборів представників, від прийняття спільних рішень та не надає позивачу для здійснення контролю бухгалтерську та іншу документацію (т. 1, а.с. 2-4, 126).

Рішенням господарського суду м. Києва від 25 грудня 2007 року позов задоволено. Внесено зміни до договору № 1/06 про спільну діяльність від 3 березня 2006 року, укладеного між сторонами, виклавши розділи та пункти в новій редакції. Зобов’язано органи управління відповідача передати позивачу всю бухгалтерську, проектну та іншу документацію, необхідну для здійснення спільної діяльності (т. 1, а.с 176-185).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2008 року вищевказане рішення суду залишено без змін (т. 2, а.с. 22-25).

Постановою Вищого господарського суду України від 15 квітня 2008 року № 33/142 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2008 року залишено без змін (т. 2, а.с. 75-82).

Рішення та постанови мотивовані тим, що оскільки позивач звернувся з пропозицією про зміну умов договору 1 листопада 2007 року, а відповідач не надав відповіді протягом встановленого ч. 3 ст. 188 ГК України двадцятиденного строку, то відповідач був належним чином повідомлений про пропозицію щодо зміни умов договору. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Так як відповідач неодноразово порушував умови Договору, ігноруючи ініціативу позивача на здійснення та ведення спільної діяльності на підставі двосторонніх домовленостей, а також одноособово всупереч вимогам Договору здійснював розпорядження спільною власністю без згоди на те позивача, то суди задовольнили позов.

Ухвалою Верховного Суду України від 12 червня 2008 року порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 15 квітня 2008 року № 33/142 за касаційною скаргою ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція", де поставлено питання про скасування цієї постанови та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилання зроблені на порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права і виявлення різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах (т. 2, а.с. 102).

Заслухавши доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 3 червня 2006 року сторони уклали договір № 1/06 про спільну діяльність (далі – Договір), відповідно до п. 1.1. якого сторони зобов’язались шляхом об’єднання своїх зусиль та вкладів спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення наступної господарської мети: будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями і паркінгом на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Солом’янська, 17-А, а також забезпечення продажу житла (квартир), приміщень та паркінгу в новозбудованому комплексі з метою в майбутньому одержання прибутку (т. 1, а.с. 12-17).

Згідно п. 5.1. Договору співробітництво сторін в рамках цього договору здійснюється сторонами за спільною згодою. Відповідно до п. 5.2. Договору спільні рішення приймаються Сторонами на зборах їх представників або шляхом опитування у письмовій формі. У відповідності з п. 5.7. Договору Сторона 2 (позивач у справі) має право здійснювати контроль за порядком виконання своїх зобов’язань Стороною 1 (відповідач) в рамках договору шляхом перевірки бухгалтерських та інших документів останньої, що пов’язані з здійсненням спільної діяльності. П. 7.1. Договору передбачено, що грошові та майнові вклади сторін, а також майно, створене або набуте сторонами в результаті спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, розпорядження і користування якою здійснюється за згодою обох сторін.

Спір у даній справі виник з причин того, що відповідач, на думку позивача, порушував вказані вище умови Договору, ухилявся від проведення зборів представників, прийняття спільних рішень та не надавав позивачу для здійснення контролю бухгалтерську, проектну та іншу документацію, що пов’язана зі здійсненням спільної діяльності, ігноруючи неодноразові звернення позивача з пропозиціями проведення зборів та надання документації.

Суди усіх інстанцій, дійшовши висновку про задоволення позову, зазначили, що позивачем було дотримано порядок зміни договорів. Зокрема, позивач заявив вимоги про зміну умов договору 1 листопада 2007 року, а відповідач не надав відповіді протягом встановленого ч. 3 ст. 188 ГК України двадцятиденного строку, то відповідач був належним чином повідомлений про пропозицію щодо зміни умов договору.

Проте, такий висновок не грунтується на обставинах справи та вимогах закону.

Як встановлено ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

У відповідності з ч. 3 ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Ч. 4 цієї статті передбачено, що разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з п. 14.4. Договору всі можливі претензії за цим Договором розглядаються сторонами протягом 30 днів із моменту одержання претензії.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що 1 листопада 2007 року за вих. № 96-ю позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимог, де просив суд внести зміни до Договору (т. 1, а.с. 126-128).

Зазначена заява не містить пропозицій іншій стороні щодо зміни умов договору, а є процесуальним документом, адресованим безпосередньо на розгляд суду.

Таким чином, судами зроблено передчасний висновок про дотримання встановленого ст. 188 ГК України порядку зміни договорів.

Судами не дано належної оцінки зазначеним вимогам закону, у зв’язку з чим постановлені по справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід встановити, чи дотримано встановлений ст. 188 ГК України порядок зміни договорів, та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Враховуючи викладене і керуючись статтями - 111-17-- 111-21 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 15 квітня 2008 року № 33/142, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2008 року і рішення господарського суду м. Києва від 25 грудня 2007 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.