3-2040к08 Про визнання кредитором боржника - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" (далі – ТОВ "СП МДМ") на постанову Вищого господарського суду України від 23 травня 2007 року у справі № 15/682-б (rs714164) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Макс Лайн" (далі – ТОВ "Макс Лайн") про банкрутство,

У жовтні 2006 року ТОВ "Макс Лайн" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 жовтня 2006 року за вказаною заявою порушено провадження про банкрутство ТОВ "Макс Лайн" у порядку статті 51 вищезазначеного Закону.

Постановою цього ж суду від 14 грудня 2006 року ТОВ "Макс Лайн" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії – арбітражного керуючого Петренка А.С.

Постановою Вищого господарського суду України від 23 травня 2007 року зазначену постанову місцевого господарського суду залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 15 травня 2008 року за касаційною скаргою ТОВ "СП МДМ" порушено провадження з перегляду у касаційному порядку зазначеної постанови Вищого господарського суду України.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги зроблено посилання на різне застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону у аналогічних справах, а також порушення судом касаційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

ТОВ "Макс Лайн" не використало наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ "СП МДМ", обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без змін постанову Господарського суду міста Києва від 14 грудня 2006 року, Вищий господарський суд України виходив із того, що ТОВ "СП МДМ" не є учасником справи про банкрутство, а вказана постанова суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом є обґрунтованою і законною та безпосередньо не стосується майнових прав скаржника.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника – юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв’язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (частина 3 статті 110 ЦК України).

Частиною 1 статті 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Зі змісту частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб’єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб’єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

З матеріалів даної справи вбачається, щ о голова ліквідаційної комісії боржника звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство за правилами 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) з порушенням строку, передбаченого частиною 4 статті 105 ЦК України. Крім того, у заяві про банкрутство ТОВ "Макс Лайн" відсутні відомості про те, чи проводилася належним чином оцінка наявного майна боржника, чи повідомлявся орган державної податкової служби про ліквідацію вказаного підприємства у встановленому законом порядку, а також відсутні докази розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення даної юридичної особи відповідно до частини 4 статті 105 ЦК України.

Дослідження вказаних обставин має істотне значення для правильного вирішення справи, проте суди на них уваги не звернули і залишили без належної правової оцінки.

Також безпідставним є висновок Вищого господарського суду України про те, що постанова Господарського суду міста Києва від 14 грудня 2006 року не стосується майнових прав ТОВ "СП МДМ", оскільки суд касаційної інстанції не звернув уваги на доводи скаржника про неможливість виконання ухвали апеляційного суду Запорізької області від 15 листопада 2006 року у справі №22-6434/06, якою за ТОВ "СП МДМ" поновлено реєстрацію права власності на приміщення №263, літ. К-4, розташоване по проспекту Маяковського, 11 у місті Запоріжжі, що також було включено до ліквідаційної маси боржника – ТОВ "Макс Лайн".

За таких обставин прийняті у даній справі постанова Господарського суду міста Києва від 14 грудня 2006 року і постанова Вищого господарського суду України від 23 травня 2007 року є незаконними та необґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями - 111-17-- 111-21 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 23 травня 2007 (rs714164) року та постанову Господарського суду міста Києва від 14 грудня 2006 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.