Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

Головуючого                      Барбари В.П..

суддів:                          Карпечкіна П.Ф. та Черногуза Ф.Ф.,

розглянувши касаційну скаргу ТОВ БКФ "Граніт",

Рішенням господарського суду м. Києва від 20 вересня 2006 року відмовлено у задоволенні позову ЗАТ "Торговий дім "Інтерсервіс" до приватного підприємства "Техінвест-ком" (треті особи – державна госпрозрахункова організація "Житло-інвест" головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, ТОВ БКФ "Граніт" та комунальне підприємство "Житлоінвестбуд-УБК") про визнання недійсним інвестиційного договору від 26 жовтня 2004 року № 26/10-04-30. Зустрічний позов задоволено. Визнано приватне підприємство "Техінвест-ком" добросовісним набувачем прав не нежитлові приміщення (офіси) загальною площею 1 436, 92 кв.м на першому поверсі буд. № 35-39 по вул. Л. Толстого у м. Києві згідно укладеного між сторонами інвестиційного договору від 26 жовтня 2004 року № 26/10-04-30.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2006 року вищевказане рішення суду скасовано в частині задоволення зустрічного позову. У цій частині у задоволенні зустрічного позову відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 квітня 2007 року № 39/183 (rs619905) постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2006 року скасовано, а рішення господарського суду м. Києва від 20 вересня 2006 року залишено без змін.

У касаційній скарзі поставлено питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 25 квітня 2007 року № 39/183 (rs619905) , рішення господарського суду м. Києва від 20 вересня 2006 року і постанови Київського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2006 року в частині відмови в задоволенні позову та передачу справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилання зроблені на порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність оскарженої постанови рішенням Верховного Суду України і виявлення різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах.

Розглянувши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, судді не надали згоди на порушення касаційного провадження у даній справі.

Враховуючи викладене і керуючись ст. 111-17 ГПК України, колегія суддів

У порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 25 квітня 2007 року № 39/183 (rs619905) відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.