08.04.2008 N 53/49-06

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого: Барбари В.П.,

Суддів: Карпечкіна П.Ф., Колесника П.І., Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф., Шицького І.Б., Щотки С.О.,

розглянувши касаційну скаргу спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Експогаз" (далі - СП "Експогаз") на ухвалу Вищого господарського суду України від 19 червня 2006 року у справі N 53/49-06, В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2006 року СП "Експогаз" звернулося в господарський суд Харківської області із позовом до спільного підприємства у формі акціонерного товариства "Українська пивна компанія", Сімеїзької селищної ради про спонукання спільного підприємства у формі акціонерного товариства "Українська пивна компанія" до належного виконання умов договору простого товариства від 17 серпня 2005 року в частині укладення договору про придбання земельної ділянки; спонукання відповідачів до укладення договору про придбання земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 березня 2006 року позов задоволено.

У суді першої інстанції справа розглядалась в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19 червня 2006 року касаційну скаргу виконавчого комітету Сімеїзької селищної ради на рішення господарського суду Харківської області від 20 березня 2006 року передано на розгляд до Вищого адміністративного суду України з мотивів непідвідомчості даної справи Вищому господарському суду України. Ухвала вмотивована посиланням на статті 17, 50, 210 та пункт 13 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

20 березня 2008 року колегією суддів Верховного Суду України за касаційною скаргою СП "Експогаз" порушено провадження з перегляду у касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від 19 червня 2006 року. У касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскарженої ухвали та передачу справи на розгляд до Вищого господарського суду України з мотивів порушення положень статей 19, 125 Конституції України (254к/96-ВР) та норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в прийнятті касаційної скарги позивача на постанову суду апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України виходив з того, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, а судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.

Проте такий висновок не відповідає вимогам процесуального закону та є помилковим.

За визначенням, що дається у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої).

Дана справа не відповідає наведеному вище нормативному визначенню адміністративної справи.

Спір у даній справі виник при укладенні договору про спільну інвестиційну діяльність. Порядок укладення вищезазначеного договору регулюється главою 77 "Спільна діяльність" Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦК України).

Згідно частини 1 статті 1 ЦК України (435-15) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права (частина 2 статті 2 ЦК (435-15) України).

Відповідно до статті 1132 ЦК (435-15) України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Оскільки, зазначені відносини регулюються цивільним законодавством і засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників, даний спір є цивільно-правовим.

Відтак, висновок Вищого господарського суду України про те, що даний спір виник з публічно-правових відносин, а дана справа є справою адміністративної юрисдикції є неправомірним.

Враховуючи викладене, за суб'єктним складом сторін та предметом спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Відмовивши позивачу у прийнятті касаційної скарги на рішення суду першої інстанції за відсутності для цього законних підстав, Вищий господарський суд України фактично обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України (254к/96-ВР) . Тому оскаржену ухвалу слід скасувати, а справу передати на розгляд до Вищого господарського суду України.

Керуючись статтями 111-17 - 111-21 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата у господарських справах Верховного Суду ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Експогаз" задовольнити.

Ухвалу Вищого господарського суду України від 19 червня 2006 року у справі N 53/49-06 скасувати, а справу передати на розгляд до Вищого господарського суду України.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.