Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого Барбари В.П.

суддів: Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Колесника П.І., Потильчака О.І.,

Черногуза Ф.Ф., Шицького І.Б. та Щотки С.О.,

за участю представників ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" – Лисенка О.В. і Шайтанова А.С., ТОВ "Енерго-МІГ" – П’ятигорця Ю.О. та Семикіної Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" на постанову Вищого господарського суду України від 26 грудня 2007 року № 39/171-07 у справі за позовом ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" до ТОВ "Енерго-МІГ" про стягнення 12 586 901 грн. 20 коп. коштів за невиконання зобов’язання,

У лютому 2007 року ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" подало до господарського суду Дніпропетровської області позов до ТОВ "Енерго-МІГ" про стягнення 12 586 901 грн. 20 коп. коштів за невиконання зобов’язання. Позовні вимоги мотивовані тим, що 11 серпня 2004 року між сторонами укладено договір комісії № 1381Д(2004), відповідно до умов якого відповідач (Комісіонер) зобов’язався за дорученням позивача (Комітент) здійснити купівлю лому алюмінію від свого імені, в інтересах та за рахунок позивача. Посилаючись на неналежне виконання Комісіонером своїх зобов’язань за договором комісії позивач просив стягнути з відповідача 12 586 901 грн. 20 коп. заборгованості, з яких 8 027 000 грн. основного боргу, 3 407 594 грн. 40 коп. штрафу, 906 878 грн. 53 коп. інфляційних нарахувань і 245 428 грн. 27 коп. – 3 % річних (т. 1, а.с. 5-7).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11 липня 2007 року у задоволенні позову відмовлено (т. 1, а.с. 78-80).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2007 року вищевказане рішення суду залишено без змін (т. 1, а.с. 109-111).

Постановою Вищого господарського суду України від 26 грудня 2007 року № 39/171-07 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2007 року залишено без змін (т. 1, а.с. 150-153).

Рішення та постанови мотивовані тим, що відповідач не виконав свій обов’язок у зв’язку з відсутністю зі сторони позивача виконання зобов’язання щодо перерахування всієї суми, необхідної для виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором. У зв’язку з цим строк виконання зобов’язання щодо придбання лома алюмінію не настав, тому підстав для покладення на відповідача зобов’язання по сплаті інфляційних нарахувань, штрафу та трьох відсотків річних не має.

Ухвалою Верховного Суду України від 6 березня 2008 року порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 26 грудня 2007 року № 39/171-07 за касаційною скаргою ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", де поставлено питання про скасування цієї постанови, постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2007 року і рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 липня 2007 року та про задоволення позову. Посилання зроблені на порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та виявлення різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах (т. 2, а.с. 18).

Заслухавши доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 11 серпня 2004 року між ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (Комітент) та ТОВ "Енерго-МІГ" (Комісіонер) укладено договір комісії № 138/Д (2004) (далі –Договір), відповідно до умов якого Комісіонер зобов’язався здійснити купівлю, лому алюмінію в кількості 2 224 тони від свого імені, в інтересах та за рахунок Комітента (т. 1, а.с 9-10).

У подальшому сторони підписали додаткові угоди до Договору, якими погодили збільшення обсягу закупівлі продукції до 2 658 тон, ціни договору – до 18 320 400 грн. (з ПДВ) і строки виконання доручення Комісіонером (т. 1, а.с. 11-14).

Пунктом 1 додаткової угоди № 7 від 1 липня 2005 року встановлено, що остаточні строки виконання доручення Комітента Комісіонером складають 540 календарних днів із дати зараxування коштів на поточний рахунок Комісіонером (т. 1, а.с. 14).

У відповідності з платіжними дорученнями №№ 7 і 8 станом на 26 серпня 2004 року позивач перерахував відповідачу 15 327 000 грн. та 2 993 400 грн. (т. 1, а.с. 16-17).

Із 21 грудня 2004 року по 28 квітня 2006 року відповідачем здійснено часткове повернення отриманих грошових коштів на суму 10 293 400 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди усіх інстанцій зазначили, що відповідачем не виконано обов’язок у зв’язку з відсутністю зі сторони позивача виконання зобов’язання щодо перерахування всієї суми, необхідної для виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором, у зв’язку з чим строк виконання зобов’язання щодо придбання лома алюмінію не настав. Тому підстав для покладення на відповідача зобов’язання по сплаті інфляційних нарахувань, штрафу та трьох відсотків річних не вбачається.

Такий висновок є передчасним, не відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Ст. 1011 ЦК України передбачено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно з ч. 1 ст. 1012 ЦК України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

П. 4.3 Договору встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

У той же час, у відповідності з п. 4.1 Договору з урахуванням положень додаткових угод строк виконання доручення встановлено сторонами протягом 540 календарних днів із дати зараxування коштів на поточний рахунок Комісіонером (т. 1, а.с. 14).

Як встановили суди, позивачем були перераховані кошти, необхідні для виконання доручення, 26 серпня 2004 року. Таким чином, відповідач повинен був придбати лом алюмінію в строк до 18 лютого 2006 року.

На момент подачі позову – 27 лютого 2007 року – відповідачем зобов’язання не були виконані.

Згідно з п. 6.2 Договору у випадку невиконання зобов’язань за Договором Комісіонер повертає Комітенту усі перераховані грошові кошти протягом 3 банківських днів.

Судами не було взято до уваги зазначені вимоги закону та положення Договору. У зв’язку з цим усі судові рішення підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно уважно дослідити Договір. Зокрема, предмет даного договору, права та обов’язки сторін, а також питання щодо виконання договірних зобов’язань. Суду слід врахувати викладене та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Враховуючи викладене і керуючись статтями - 111-17-- 111-21 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 26 грудня 2007 року № 39/171-07, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2007 року і рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 липня 2007 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Правова позиція (3-949к08).

Судами не було враховано, що згідно з п. 6.2 Договору у випадку невиконання зобов’язань за Договором Комісіонер повертає Комітенту усі перераховані грошові кошти протягом 3 банківських днів.