Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

за участю представників:

Генеральної прокуратури України -Івченко О.А.,

ВАТ "Холдингова компанія "Краян" - Черевиченко О.В.,

ТОВ "Істріан" - Кравчук Н.О.,

ТОВ "Юг-Сервіс-06" - Бажак О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Істріан" на постанову Вищого господарського суду України від 7 листопада 2007 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Укртекстильмаш" до відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Краян" про банкрутство,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртекстильмаш" звернулось у господарський суд Одеської області з заявою про визнання відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Краян" банкрутом, оскільки останнє неспроможне сплатити заборгованість після настання встановленого строку у сумі 265 095, 75 грн.

Ухвалою підготовчого засідання суду від 6 вересня 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Укртекстильмаш" визнано кредитором відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Краян" з грошовими вимогами на заявлену суму, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Протягом терміну, встановленого п.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариств "Холдингова компанія "Краян" в газеті "Урядовий кур'єр" №168 від 9 вересня 2006 року до господарського суду з заявами про визнання грошових вимог до боржника звернулись кредитори, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю "Істріан" з грошовими вимогами у розмірі 3 187 804, 902 грн.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду від 27 березня 2007 року товариству з обмеженою відповідальністю "Істріан" відмовлено у включенні до реєстру кредиторів та визнання його вимог до боржника.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2007 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Істріан" задоволено частково, змінено висновки ухвали господарського суду Одеської області ввід 27 березня 2007 року у справі в частині визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Істріан" конкурсним кредитором з вимогами у сумі 168 497, 10 грн. у четверту чергу.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправомірність відмови господарським судом у включенні цього кредитора та визнанні його вимог, які ґрунтуються на невиконанні боржником умов договорів №216 від 20 вересня 2000 року, № 216-А від 20 вересня 2000 року та № 11-02/03 від 11 лютого 2003 року щодо передачі комплексу робіт та надання послуг, вартості переданих на виконання договорів № 216, № 216-А від 20 вересня 2000 року товарно-матеріальних цінностей, рахунку фактури № ІС-0000010 від 14 квітня 2005 року та інших документів.

Суд не погодився з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю "Істріан" у сумі 445 332, 67 грн., які визначені на підставі акту передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 9 вересня 2002 року і в цій частині вимоги не визнав.

Постановою Вищого господарського суду України від 7 листопада 2007 року постанову суду апеляційної інстанції в частині розгляду грошових вимог ТОВ "Істріан" змінено, виключено з резолютивної частини цієї постанови частину щодо визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Істріан" конкурсним кредитором з вимогами у сумі 168 497, 10 грн. у четверту чергу.

Суд касаційної інстанції виходив з того, що укладені між боржником та кредитором договори підряду продовжують діяти. Відносно боржника введено процедуру розпорядження майном, яка не припиняє підприємницьку діяльність боржника, і, відповідно, зобов'язання боржника за договором підряду підлягають виконанню в натурі. ТОВ "Істріан" заявлено майнові вимоги до боржника, а не грошові, тому товариство, згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не є кредитором у справі про банкрутство.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної постанови Вищого господарського суду України з підстав виявлення різного застосування судом одного й того ж положення закону у аналогічних справах, порушення судом норм процесуального права.

21 лютого 2008 року колегією суддів Верховного Суду України за касаційною скаргою порушено провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 7 листопада 2007 року у справі № 7-5/297-06-7817.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представників боржника та кредиторів, перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верхового Суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ст. - 111-18 ГПК України, Верховний Суд України за результатами розгляду касаційної скарги, касаційного подання Генерального прокурора України на постанову Вищого господарського суду України має право залишити постанову без змін, а скаргу (подання) без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення коли суд визнає, що постанова Вищого господарського суду України ухвалена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновки Вищого господарського суду України.

Виходячи з наведеного, Судова палата не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. - 111-17 - - 111-20 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Істріан" у справі залишити без задоволення, а постанову Вищого господарського суду України від 7 листопада 2007 року у справі № 7-5/297-06-7817 - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.