ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                       П О С Т А Н О В А
 
                        IМЕНЕМ України
 
     11 березня 2008 року м. Київ
 
     Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі:
 
     Головуючого: Колесника П.I.,
 
     Суддів: Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Потильчака О.I.,
 
     Черногуза Ф.Ф., Шицького I.Б., Щотки С.О.,
 
     розглянувши за участю представників:  Iнституту  гідротехніки
та меліорації УААН  -  Чеберяк  М.А.,  Яцика  М.В.,  Товариства  з
обмеженою відповідальністю "НВП "Укрвермікуліт" - Кладька Д.А.,
 
     касаційну скаргу Iнституту гідротехніки та меліорації УААН на
постанову Вищого господарського суду України від  20  грудня  2007
року у справі  №  104/9-02/19-03/12/14  за  позовом  Товариства  з
обмеженою  відповідальністю  "НВП  "Укрвермікуліт"  до   Iнституту
гідротехніки та меліорації УААН про стягнення 162 052,60 грн.,
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     У березні 2002 року Товариство з  обмеженою  відповідальністю
"Науково-виробниче   підприємство   "Укрвермікуліт"   (надалі    -
Товариство)  звернулось  до  господарського  суду  з  позовом   до
Дослідно-виробничого  підприємства   Iнституту   гідротехніки   та
меліорації про стягнення 13849,16 грн.  неустойки,  67190,64  грн.
відшкодування  збитків,  81012,80  грн.   безпідставно   отриманих
коштів, а всього 162 052 грн.60 коп.
 
     В обгрунтування позову позивач вказав, що 8 жовтня 2001  року
уклав з відповідачем договір підряду на будівельно-монтажні роботи
№ 4, відповідно  до  умов  якого  Дослідно-виробниче  підприємство
Iнституту гідротехніки та  меліорації,  правонаступником  якого  є
Iнститут  гідротехніки  та  меліорації   УААН,   взяло   на   себе
зобов'язання щодо здійснення допоміжних робіт та  реконструкції  і
капітального  ремонту  адміністративного  будинку  за  адресою  м.
Васильків, вул. Прорізна,1 вартістю 200 000 грн. Проте, відповідач
порушив строки виконання підрядних робіт.
 
     В подальшому позивач уточнив позовні  вимоги  та  просив  суд
стягнути з відповідача відшкодування завданих  збитків  у  розмірі
81039,80 грн. в тому числі 80 000 грн. сплачених штрафних  санкцій
за договором комісії, 1039,80 грн. витрат  по  оплаті  проведеного
експертного дослідження КНДIСЕ, а також,  стягнути  66826,80  грн.
безпідставно отриманих відповідачем коштів.
 
     Справа судами розглядалась неодноразово.
 
     Останнім рішенням господарського суду Київської області від 3
травня  2007  року,  залишеним  без  зміни  постановою  Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 3  вересня  2007
року, позов  задоволено.  Стягнуто  з  Iнституту  гідротехніки  та
меліорації УААН, який є правонаступником відповідача,  на  користь
позивача  80  000  грн.  відшкодування  збитків,  66  826,80  грн.
безпідставно  отриманих  грошових  коштів,  1094,80  грн.   витрат
пов'язаних з проведенням судової будівельно-технічної  експертизи,
1463,58 грн. державного мита.
 
     Постановою Вищого господарського суду України від  20  грудня
2007 року залишено без  зміни  постанову  Київського  міжобласного
апеляційного господарського суду від 3 вересня 2007 року.
 
     У касаційній скарзі Iнститут гідротехніки та меліорації  УААН
просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від
20 грудня 2007 року  з  мотивів  неправильного  застосування  норм
матеріального і процесуального права.
 
     Ухвалою Верховного Суду  України  від  21  лютого  2008  року
порушено касаційне провадження з перегляду постанови від 20 грудня
2007 року у справі № 104/9-02/19-03/12/14.
 
     Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, Судова палата вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Погоджуючись  з  судовими  рішеннями  в   частині   стягнення
відшкодування збитків у розмірі 80  000  грн.,  які  пов'язані  із
сплатою позивачем штрафу за договором комісії, Вищий господарський
суд України зіслався  на  встановлення  судами  факту  неналежного
виконання відповідачем зобов'язання за договором підряду.
 
     Позивач обгрунтовував свої вимоги в  цій  частині  порушенням
строків виконання підрядних робіт (т.1, а.с. 3).
 
     Постановою Вищого господарського суду України від  22  жовтня
2003 року залишено без зміни рішення господарського суду Київської
області від 16 квітня 2002 року, яким встановлено, що  позивач  не
виконав встановленого законом зобов'язання і не надав  відповідачу
проектно-кошторисної документації, і на цій підставі відмовлено  у
стягненні неустойки за порушення строків виконання робіт.
 
     Таким чином, факт відсутності вини  відповідача  у  порушенні
строку  виконання  зобов'язання  встановлений  рішенням  суду,  що
набрало законної сили, усував можливість  стягнення  80  000  грн.
відшкодування  збитків,  оскільки  відповідач  об'єктивно  не  міг
виконати    роботи    через    відсутність    проектно-кошторисної
документації.
 
     Отже, нехтування касаційним судом положеннями ч.2 ст. 35  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         призвело до неправильного застосування ст. 203
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         і покладення відповідальності на особу, в діях
якої відсутній склад правопорушення.
 
     Не можна визнати законним і рішення суду в частині  стягнення
66826 грн. 80 коп. безпідставно отриманих коштів, яке  грунтується
на положеннях ст. 469 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
     Суди не врахували договірної  природи  відносин  сторін  щодо
оплати вартості будівельних робіт. Спір щодо встановлення  дійсної
вартості  виконаних   робіт   підлягав   вирішенню   на   підставі
законодавства, що регулює відносини підряду, відповідних  положень
договору  від  8  жовтня  2001  року  та  з   дотриманням   правил
доказування, встановлених процесуальним законом.
 
     Суди помилково та необгрунтовано  застосували  положення  ст.
469   ЦК   УРСР   ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,   яка   регулювала    позадоговірні
зобов'язання.
 
     Тому, постанова Вищого господарського  суду  України  від  20
грудня 2007 року, постанова Київського  міжобласного  апеляційного
господарського  суду  від  3  вересня   2007   року   та   рішення
господарського суду Київської області від 3  травня  2007  року  у
справі №  104/9-02/19-03/12/14  підлягають  скасуванню,  а  справа
направленню  на  новий  розгляд  до  господарського  суду   першої
інстанції.
 
     При  новому  розгляді  господарському  суду  слід   врахувати
наведене та вирішити спір відповідно до вимог закону.
 
     Керуючись ст. 111-19, ст.111-20 Господарського процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Судова  палата   у   господарських
справах, -
 
                     п о с т а н о в и л а :
 
     Касаційну скаргу Iнституту гідротехніки та меліорації УААН   
задовольнити.
 
     Скасувати постанову Вищого господарського суду України від 20
грудня 2007 року, постанову Київського  міжобласного  апеляційного
господарського  суду  від  3  вересня   2007   року   та   рішення
господарського суду Київської області від 3  травня  2007  року  у
справі № 104/9-02/19-03/12/14, а справу направити на новий розгляд
до господарського суду першої інстанції.
 
     Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий П.I. Колесник
 
     Судді В.С. Гуль
 
     П.Ф. Карпечкін
 
     О.I. Потильчак
 
     Ф.Ф. Черногуз
 
     I.Б. Шицький
 
     С.О. Щотка
 
     Правова позиція (справа №768к08)
 
     Факт  відсутності  вини  відповідача   у   порушенні   строку
виконання зобов'язання  встановлений  рішенням  суду,  що  набрало
законної сили, усував можливість стягнення відшкодування  збитків,
оскільки  відповідач  об'єктивно  не  міг  виконати  роботи  через
відсутність проектно-кошторисної документації.
 
     -------------------------------------------------------------
 
     Справа № 3 - 768к08 /11/18
 
     Доповідач: Шицький I.Б.